69-й кадр: Дайджест. Фантастика #2

Фантастика Дайджест 2

Doom: Annihilation / Дум: Анігіляція (2019)

Квазінацистський вчений на супутнику Марса мутить якісь незрозумілі експерименти із міжпросторовим порталом. Невелика колонія землян на Фобосі з’єднана таким самим телепортом із Землею, але про це організатори дослідів мовчать, щоб не видати наявність у них дорогоцінного транспортного каналу. Для зачистки вони обирають простіший шлях — відправити слабо поінформованих військових виправляти ситуацію із проривом в Сонячну систему недружніх рептилоїдів.

Малобюджетна екранізація знаменитої комп’ютерної гри, на яку можна не витрачати часу. Всі бойові сцени виглядають так, ніби продюсери пожертвували своїм власним гаражем для зйомок. 

За головного персонажа тут панянка, яка проштрафилася під час виконання попереднього завдання, за що була відправлена воювати з космічними монстрами.

В контексті сюжетного задуму — показати ad hoc змову між вченими — ідея відправити штрафбат назустріч інопланетній заразі цілком правдоподібна. Якщо провалилися раз, то проваляться і вдруге, пропустивши в цей світ інтервентів.

Чужорідна раса прилітала до нас в епоху шумерів і створила для землян писемність, архітектуру, усю цивілізацію загалом. Тепер товариші із далекого космосу вирішили все переграти згідно фрази “Я тебе породив – я тебе і уб’ю”. Чи то епідемія зоряного коронавірусу перетворила їх на агресивних дементорів, чи вибори на Альфа Центаврі виграв маленький зелений чоловічок, але на тому кінці дроту сталася технічна деградація і самостійно проникнути до нас вони не можуть. Зате злий фізик із типовим німецьким прізвищем Бетругер хоче взяти реванш за доктора Менгеле і розробників вундервафлі, тому намагається пустити прибульців сюди. Правду кажучи, перенесене із гри сценарне походження інопланетян в кіно абсолютно не грає. Їх природа по фільму — інфернальні створіння з пекла, що хочуть покарати нас за гріхи людства. Навіть візуально світ прибульців нагадує постановки за мотивами романів Діна Кунца, де прибічники Сатани пробують вирватися із підземного світу. Героїня носить натільний хрестик, який перед смертю передала їй матір. В потрібний момент вона збере всю свою віру в кулак і вирветься з демонічного кола, попри всі підступи. Напевно, таким чином автори хотіли надати більшого смислу прямолінійному шутеру.

Не можна сказати, що цей фільм критично поганий, але візуально і сюжетно він сильно програє варіанту 2005 року із Скелею Джонсоном.

The colour out of space / Колір з інших світів (2019)

Ніколас Кейдж після довгих років поневірянь по кінематографічним смітникам знайшов своє справжнє призначення — доїти альпак. На фермі, в заміському будинку, серед глухої американської провінції сімейка реднеків влаштувала собі тихе гніздо із свіжим молоком на сніданок.

Не все у них йде так гладко, як хотілося б — у матері недавно вирізали пухлину і судячи з усього це вплинуло на її душевний стан. Дочка старанно вивчає язичницьку магію: фільм відкривається аматорським обрядом, яким вона пробує викликати духів природи.

Духів не буде — буде метеорит, що гепнеться прямо посеред двору і почне міняти навколишню реальність.

Екранізація оповідання Лавкрафта на античний сюжет про жабу, яку варили в каструлі, поступово піднімаючи температуру. Жителі ферми непомітно підпадають під вплив незрозумілого фізичного поля, яке міняє ДНК усього живого в радіусі десятка кілометрів. Після “Жінки в пісках” це друге по силі в літературі зображення неможливості вирватися із замкнутого простору.

Як це знято? В оповіданні Лавкрафт пропонує орієнтуватись на стиль картин Сальватора Рози і Йоганна Генріха Фюслі, щоб правильно уявити антураж подій. Сьогодні не обов’язково імітувати готичний стиль, щоб налякати глядача. Можна пофарбувати все в густий бузковий колір і нагнати параноїдальної атмосфери.

Мушу попередити, що це фільм жаху з декількома шокуючими сценами. Якщо ви сильно переймаєтеся самоізоляцією і живете не самі, не дивіться.

La derniere vie de Simon (2020)

Наостанок, французька романтична драма, в якій від фантастики одна базова деталь. Сирітка Сімон вміє прибирати подобу будь-якої людини, до якої торкнувся хоча б раз.

Це вміння стає в пригоді, коли випадкове знайомство зводить героя з однолітками, братом і сестрою

Добре кіно для підлітків і не лише для них. Повороти сюжету вгадуються наперед, але емоційне наповнення не залишить байдужим.

Інші ОГЛЯДИ

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори