Бетмен: Довгий Гелловін / Темна перемога
Відгук на мальопис
Андрій Шемосюк
📜 Джеф Леб
🎨 Тім Сейл
📗 «Бетмен: Довгий Гелловін» / «Бетмен: Темна перемога»
✍ Переклад: Євген Музиченко / Олена Оксенич
🖥️ Верстка: Катерина Базарова / Ігор Дунець
📇 Видавництво: Рідна мова
Мальопис «Бетмен: Довгий Гелловін» та його продовження «Бетмен: Темна перемога» — дві історії, що охоплюють перші роки боротьби усім відомого месника в плащі зі злочинністю. Вони плавно перетікають одна в одну та формують заплутаний клубок подій, які стануть для Ґотема визначними.
«Довгий Гелловін» розповідає про розлідування справ серійного убивці під іменем «Свято», що вбиває своїх жертв на свята. У «Темній перемозі» відразу ж після закриття справи Свята, починають відбуватись нові вбивста, які теж мають характерний почерк та послідовність. Цього разу того, хто убиває людей, назвали «Вішальником».
Розділити ці дві історії у мене не виходить, а «Темна перемога» не здається звичайним продовженням або просто другою частиною, що намагається повторити успіх попереднього коміксу. Це цілісна історія, яка водночас міцно пов‘язана з першою частиною. І вони таки втрачають важливі елементи одна без одної.
Детективні історії є основою, на фоні яких розвиваються складні відносини між головними героями. Бетмен, Гарві Дент та Джеймс Ґордон – представники справедливості, у яких різні погляди на методи боротьби з криміналом. У кожного з них своя сюжетна арка, в якій буде зрозуміло, до чого можуть розвинутись їх переконання.
Важко описати, наскільки комплексна та багатогранна створена Джефом Лебом та Тімом Сейлом історія. Вона включає в себе продуманий детектив, психологізм героїв, складні сімейні зв‘язки Ґотемської мафії, дружбу та ненависть між Ґарві, Джеймсом та Бетменом, проблеми в особистому житті персонажів… І це ще навіть не все, що заслуговує глибшого вичення та повторного переосмислення. Те, що відбувається в Ґотемі, створює нову епоху в його історії, змінюючи долю жителів. У цей час по-справжньому формується Бетмен: його безпосередньо змінює місто, йому доводиться вчитись на помилках, та зрозуміти, що це означає — бути Бетменом і які це має наслідки. Тут ми бачимо Гарві Дента, шлях якого поступово наближає його до того, що він стане Дволиким.
Що було проблемного (окрім Календарника)? Працювати з перекладом. Ви приблизно уявляєте процес (Боривітер-тред з табличками). У ДГ таблички дуже багато важили, бо перекладач копіював туди не скрін, а всю сторінку. Такі важкі файли знищили певні утіліти, через які ми текст проганяємо, на трьох компах. Потім виявилось що переклад потрібно допрацювати, коли я дійшла до камери Календарника.
Випробування №1: камера Календарника всіяна зірваними аркушами з датами. Очі розбігались, не виходило налагодити процес перемальовки. Вирішила перемальовувати по місяцям. Покажу трошки нутрощів макету.
Мальована історія дивує насиченістю подій та кількістю вправно вписаних персонажів. Кожен член сім‘ї Мароні та Фальконе — особистості, усі мають своє місце та призначення, кожен виконує своє функцію і є частинкою пазлу, що формує сюжет. Та навіть попри це, я часто ловив себе на думці, що вже заплутався в цих членах сімей та у їх справах між собою. І навіть графік, який кожного з них з’єднує лініями та пояснює зв‘язки один з одним мені не допоміг, можливо вони просто здаються занадто чорно-білими на фоні яскравих злодіїв у різнобарвних костюмах? (Це може бути лише моєю проблемою, позаяк я завжди розгублююсь, коли сюжет починає торкатись перипетій італійської мафії, будь то серіал, гра, мальована історія чи то фільм).
У традиції кращих детективів, читачі є безпосередніми учасниками розслідування — тут доведеться думати на рівні з детективами та Бетменом. У кожному випуску автори дають елементи пазлу, підказки до загадок, частинки шифру і нам доведеться будувати власну логічну послідовність подій, намагатися згадати мотиви усіх персонажів коміксу та здогадатись, хто ж вбивця швидше за інших. Та як і у хороших детективах, вся справа гарно складається в цілісну картинку лише ближче до завершення, допомагаючи нам одночасно з героями мальопису розгадати більшість загадок. Дещо, все ж залишається за кадром. Джеф Леб все-таки не до кінця пояснив деякі моменти, цим самим створивши місце для можливих роздумів та спекуляцій.
Бетмен мусить зупинити невловимого Вішальника, убивцю копів, перш ніж він завдасть нового удару. Дитяча забавка на тілі кожної з жертв — єдиний ключ до встановлення його особи. До списку головних підозрюваних входять такі лиходії як Дволикий, Джокер, Загадник, Жінка-Кішка. Навіть поліції, яку очолює новопризначений комісар Джим Ґордон, не можна довіряти. Щоб розслідувати ці злочини, Бетмен мусить спрямувати увагу в найбільш несподіваний бік: на хлопчика-сироту, який навіки змінить його життя. Їх знатимуть як Бетмена й Робіна, і це їхня історія.
«Темна перемога» надає мотивам персонажів двозначності, їх історії виходять вже за межі цих коміксів, нам залишається лиш здогадуватись про їх справжні мотиви та подальші дії. З кожним новим випуском Джеф Леб та Тім Сейл перевершують самі себе — вже в «Темній перемозі» помітно, що їх твір росте та стає виразнішим так само стрімко, як змінюється Ґотем, Гарві та Бетмен.
Сюжет відчувається живим, він будує настільки переконливу екосистему криміналу, що, здається, усі персонажі і далі живуть своїм життям, поки мальована історія стоїть на поличці. Автори вправно вписують в історію Жінку-Кішку, Джокера, Календарника, Загадника – так що комікс стає хорошим введенням у світ Бетмена, в якому вдасться познайомитись з особливо відомими його жителями та їх характерами.
Для мене «Довгий Гелловін» та «Темна Перемога» стали саме тими мальованими історіями, які я буду рекомендувати кожному. Усім тим, хто захоче познайомитись з Ґотемом, тим, хто захоче почитати цікавий детектив, тим, хто сумнівається, що історії про месника в плащі можуть бути вартісними.
Ці мальописи є еталоном того, що я чекаю від «Бетмена»? і я дуже сумніваюсь, що щось найближчим часом зможе їх перевершити.
В кінці два посилання з однаковими назвами, але так як і потрібно ведуть на 2 різні комікси.
Дякую, виправили.