#безцензури: «Єті»

Сьогодні поговоримо про анімаційну стрічку «Єті» (Abominable, 2019). Мультфільм пройшов в кінотеатрах якось доволі тихо і я про нього дізнався лише коли він вийшов на переносних носіях. Це чергова мила історія про те, як мала дитина починає товаришувати з якимось монстром/демоном/диким звіром, за яким ганяються спецслужби, щоб пустити його на досліди. В результаті ця дружба приводить до пригод і порятунку цього самого персонажа-піддослідного. Дуже банально, але досить мило – прямо еталонний представник такого типу мультиків.

Така подача спрямована явно на дитячу аудиторію, хоча кілька жартів для дорослих тут теж трапилося — треба ж якось батьків розважати на сеансі з дітьми. З цільової аудиторії випливають і основні недоліки цієї стрічки. Всі персонажі дуже пласкі та однобокі, чіткий поділ на поганців та хороших, але серед деяких поганців затусувалися просто наївні дурники, які хочуть добра, але підігрують злу, бо просто сліпенькі трохи. Також тут немає жодних другорядних ліній, а мотивація персонажів дуже притягнута за вуха. Ну і якихось крутих сюжетних поворотів очікувати теж не варто, бо все спрощено для розуміння цього всього дітьми. Але це лише придирки, які не так критично впливають на дитячий мульт, ніж якби мова йшла про серйозне кіно.

Найголовніший пройоб для мене – вони створили цю картину у співпраці з Китаєм, але навіть не зробили достатнього антуражу китайського міста, де відбувається частина подій. Дуже скупо використали локації.

Але загалом вийшов непоганий мультфільм для перегляду на вечір з дітьми, чи без. Точно краще за блядську оскароносну «Історію іграшок 4».

Оцінка: 6/10

Джерело

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори