Максим Карповець: B.P.R.D. Hell on Earth. Volume 1

📗 B.P.R.D. Hell on Earth. Volume 1
 

Продовження серії відразу з того місця, звідки вона закінчилась.

Отже, великі монстри атакують великі міста, таємний культ жаб нікуди не зник, тому із цим треба щось робити. Кейт Коріґан далі очолює Бюро, хоча її поведінка часто далека від зваженої та раціональної. Вона вперта, імпульсивна й готова йти до кінця. Поруч Ейб, мій улюблений персонаж, холоднокровний (як рептилія) і відсторонений (як філософ). Нікуди не зникли й нові характер, як-от Панья, тисячолітня жінка-мумія (чи навпаки) зі своїм психотелепатичним даром.

Щодо самої історії, то центральним елементом тут є поява загадкової дівчини Фенікс із купою талісманів, тату та неформалів, які слідують за нею від міста до міста. Вона може відчувати й передбачати появу чудиськ і взагалі володіє якимось внутрішнім баченням речей. Зрозуміло, що Бюро зацікавиться нею, але зустріч виявиться не такою простою як могло би здаватись. Мені ця героїня взагалі нагадала Ліз Шерман, принаймні на пізніх етапах її біографії. До речі, про неї теж не забули в сіквелі, тому, здогадуюсь, її роль ще не зіграна до кінця.

Далі ця арка обривається невеличким ван-шотом, а потім продовжується вже аркою “Росія”. Загалом, непогана арка із цікавим концептом і появою нового персонажа Йосифа, але мені все не вистачає повного занурення, відчуття незбагеного й загадкового, чим завжди характеризувались попередні томи. У цій арці ключова роль належить Кейт та Йогану Краусу (тут взагалі цікаво, адже Міньйола вже давно обігрує протистояння між німцями й росіянами, повноцінними, до речі, акторами як у війні, так і її наслідках), які є чудовими партнерами. Важливо те, що це розширює масштаб катастрофи, показує справді її глобальні наслідки для усіх країн.

Щодо нових художників, то тут у мене неоднозначне враження. Неакуратна, штрихова манера Гея Девіса багатьох відштовхує, але я вже звик до неї, хоча не є прихильником такого стилю. Зловив себе на думці, що наявність багатьох ліній, штрихувань просто зашаровує кольори, глушить їх, тому цей “шкрябіт” на фоні тексту утворює невеликий дискомфорт. Натомість Тайлер Крук працює акуратніше, чітко обмальовуючи форми, не додаючи нічого зайвого. Прекрасний художник для колористів! Однак у мене не виникло відчуття захоплення, як це було у “Окрузі Героу”. Таке враження, що йому дали надто мало часу для роботи, тому й відчувається простота й поверхневість малюнку, який часто просто не зачіпає.

Підсумовуючи, я радий повернутись у всесвіт. Радий зустріти улюблених персонажів і спостерігати за розвитком катастрофи й тим, як усім доведеться із усіх цим розгрібати. Можливо, тут нема тієї атмосфери, загадковості й аури, що була в циклі про жаб, але це ще досі цікаво й захопливо читати.

Террі Пратчетт

Юрій Стах: Відгук на фентезі-роман “Варта! Варта!” Террі Пратчетта

Кобзар

Reno Sinclaire: Кобзар. Легенди Великого Лугу

House of Salt and Sorrows

Книжки опосума: “House of Salt and Sorrows”

An Enchantment of Ravens

Книжки опосума: “An Enchantment of Ravens”

Помирана

Umano e imperfetto: “Помирана” Тараса Антиповича

ТОП 10 супергеройських коміксів

Роман Васюта: ТОП-10 супергеройських коміксів

Psycho Pass SS

Арія Лев: “Психопаспорт. Грішники системи” — огляд Psycho Pass SS

Проблема трьох тіл

Здена Тесличко: “Проблема трьох тіл” Лю Цисіня

Спаун

Олександр Гнатюк: Спаун. Книга 1

Країна блакитних орхідей

Umano e imperfetto: Вітчизняний сай-фай, або 160 сторінок щирості [Країна блакитних орхідей]

East to West

Володимир Кузнєцов: “East of West” Джонатана Гікмена

permutation city

Здена Тесличко: “Місто перебудов” Ґреґа Іґана

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори