#безцензури: «Хроніки ненависті»

«Хроніки ненависті» Адріана Сміта виявилися абсолютно не такими, як я очікував. Я готувався до темного фентезі з темним брутальним малюнком, але зовсім не був готовий, що цей мальопис буде повністю базуватися лише на цьому.

На початку нам дають коротку передісторію про те, як світ пішов по пизді, планета опинилася в повній дупі, люди частково мутували, розбилися на різні групки і місяться між собою (чим же ще зайнятися в постапокаліптичному світі?) Уособлення Землі закували у кайдани, а владу над світом потроху піджимає під себе такий собі Тиран. Земля обирає собі неймовірно всратого героя, який має якимось хуєм її врятувати та змінити поточну сраку, яка відбувається у світі. На прекрасне та квітуче майбутнє. якщо хто думає, що я заспойлерив щось – не партеся, бо це все на першій же сторінці розповідається. Далі в нас починається сюжет і ми знайомимось з маленьким стрьомним пиздюком, який і буде в нас головним героєм. І цього разу, коли я кажу «маленький стрьомний пиздюк», то саме це я і маю на увазі. У нас тут темне фентезі, якщо хто забув. Навколо бруд, сморід, гниль і купа стрьомних персонажів. Наш персонаж не сильно виділяється з посеред інших, окрім того, що він маленький. Він реально схожий на недоношеного глиста, якого народила зубата курка замість яйця. Але все одно він милий (особливо, якщо порівнювати з поганими уйобками).

Тож, найдикіша хуйня стається через кілька сторінок від початку коміксу – у ньому пропадає текст. Взагалі. Вся історія передається одними лиш малюнками. І це цікаво. Хоча місцями і є відчуття, що наданих кадрів мало для повноти усвідомлення подій, але це дуже охуєнно стимулює фантазію читача не лише самій домальовувати звуки та запахи, а писати свою історію в рамках того, що бачать очі. Це дуже цікавий і пиздатий досвід. В коміксах виданих українською вже була схожа річ – «Прибуття» Шона Тена, але я її не читав, тому для мене такий досвід був вперше. Тому я не можу якось оцінити сюжет, бо частково він покладається на те, як добре спрацює уява читача. І якщо уява розміром з півшишечки, то й результат може бути таким же. Тієї бази, яку дає автор, цілком достатньо, щоб оповідь вийшла захопливою.

Щодо малюнку претензії мінімальні – місцями просто занадто темно і ніхуя не можна розібрати. Точніше можна, але треба напрягти булки для цього. Це не дуже тішить в той момент, коли в тебе ще й фантазія працює для побудови сюжету. Але загалом малюнок пиздатий. Стиль автора ідеально пасує до темного фентезі, яке нам подають. Все гидотне, стрьомне, аж блювати хочеться. Кишки, кровяха, відірвані кінцівки та відрубані голови – все на місці.

Любителям темного фентезі та крутого малюнку має сподобатися, рекомендую.

Сюжет: 6/10 (оцінюю лише те, що дав автор, бо моя фантазія домалювала все до дев’ятки)
Малюнок: 9/10
Оцінка: 8/10

Джерело

Популярні дописи

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори