#безцензури: «Джуманджі: наступний рівень»

«Джуманджі: наступний рівень» (Jumanji: The next level, 2019) виявився не наступним рівнем, а дуже недоладним братиком попередньої частини. Римейк 2017-го року попри простенький лінійний сюжет був класним розважальним кіно, під час перегляду якого не хотілося заснути, а на морду кожного глядача точно пару раз за перегляд налізала посмішка. У продовженні 2019-го все ніби те ж саме, але виглядає це все якось не так свіжо та трохи затягнуто.

Сюжет залишився таким же простим та лінійним – персонажі потрапляють у гру і змушені проходити її, щоб повернутися в реальний світ. Єдина проблема – це не сучасні ігри з відкритим світом і купою побічних квестів, а дуже коридорна пригода, яка веде героїв до кінця одним чітко визначеним шляхом. Таке ми вже бачили і тому спостерігати за розвитком подій не так цікаво, як раніше. На щастя, автори здогадалися не повертати в шкури усіх персонажів одних і тих же осіб, тому тепер ми маємо Двейна Джонсона, який дупля не ріже, що відбувається та Кевіна Гарта, якому взагалі похуй на те, що за срань навколо твориться. Така зміна образів пішла їм на користь та освіжила сцени за їх участі.

Фільм доволі масштабний, але жанр явно не дозволяв студії в’їбашити достатньо бюджету на спецефекти, тому часто ми бачимо на екрані халтуру з графонієм, що дуже прикро, хоча й терпимо, якщо не дивитися на великих екранах.

Основна проблема стрічки – багато екранного часу зайнято подіями, які не стосуються головної сюжетної лінії і просто показують нам, як персонажі з нашого світу почуваються в шкурах головних героїв. Це буває весело місцями, але від цього сюжетна складова топчеться на місці та просідає динаміка.

Загалом фільм вийшов доволі посереднім, але зі своєю місією – розважити глядача, – він справляється успішно. Тож, якщо шукаєте щось легке та ненапряжне на вечір, то ця стрічка – саме воно.

Оцінка: 6/10

Джерело

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори