#безцензури: «Гарлін»

Гарлін

За відсутності нових коміксів про Бетмена вирішив перебитися «Гарлін» – історією однієї з найвідоміших лиходійок Ґотема. Це ще одне свіженьке творіння DC Comics яке Рідна мова випустила майже одночасно з оригіналом. Тішить, що ми можемо читати новинки без затримок.

Це чергова спроба заїбашити крутий оріджин персонажу, який дуже швидко влився у всесвіт Бетмена. І, мушу визнати, оріджин дуже ніхуйовий. Більшість людей в Україні познайомилися з нею у фільмі «Загін самогубців» і, мабуть, задавалися питанням як персонаж може перетворитися з розумної та інтелігентної мозкоправки у їбануту на всю голову курву, для якої смерть – це всього лиш невдалий жарт. Степан Шеїч пояснив це всього лише за три випуски. І як же охуєнно він це зробив.

Сюжет цієї арки розповідає нам про період, коли Гарлін Квінзель вперше познайомилася з Джокером, та як під його впливом перетворилася на Гарлі Квінн. Автор робить сильний акцент на внутрішньому світі персонажа, її переживаннях та думках. Тому часто в цьому мальописі на сторінках трапляються її фантазії чи сни. Це дуже сильно допомагає встановити емоційний зв’язок з персонажем, тому чим далі читач заглиблюється – тим сильніше він співпереживає нещасній (чи не дуже) докторці. Найскладніше завдання для автора було показати Джокера достатньо їбанутим, яким він завжди був, але дати йому якихось рис, які б можна було сприймати за нормальні, бо не можна ж покохати йобаного психа, правда ж? З цим він чудово справився. Не останню роль у цьому зіграв Бетмен. Він в цій історії є ніби мостиком між Джокером-їбанатом та Джокером-адекватом. І якщо Гарлін може погано їх розрізняти іноді, та для читача кажан розставляє все по поличках. Цікаво, що тут також розказується й про оріджин «Дволикого» Гарві Дента і нормально пояснено звідки ж він набрав поплічників для своїх справ.

Малюнок вище всіляких похвал. Місцями мало деталізований, але загалом картинка на дуже високому рівні. Пиздато зроблені розвороти, особливо у випадках, коли сцена відбувається у сні, чи в фантазіях. Робота з панелями теж круто зроблена. Рідко де можна побачити повтори, а в найнапруженіших сценах панелі можуть бути найрізноманітніших форм. Виглядає це просто бомбічно, особливо у величезному форматі, в якому цей мальопис виданий.

В цілому вийшло дуже пиздато. Таке треба читати, бо це прекрасно. І це повністю завершена історія, що додає цьому творінню додаткової ваги. Рекомендую всім.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 9/10
Оцінка: 9/10

Джерело

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори