#безцензури: «Монстриця. Том 1: Пробудження»

Прочитав свіженьку «Монстриця. Том перший: Пробудження»​. Це історія про молоду дівчину Майку, яка трохи хоче помститися певним уйобкам за страшне, що колись сталося, але про що нам розкажуть трохи пізніше, щоб була інтрига та якась цікава тема на продовження історії. Для цього вона організовує (а може й ні, цей момент нам теж не показують) все так, що її беруть в полон і вона потрапляє саме туди, куди планувала. Бляха от сів писати рецензію і зрозумів що без спойлерів важко обійтися, якщо треба розказати про що цей комікс. Тому краще розкажу що в ньому заєбісь, а що ні.

Заєбісь тут оригінальність світу. Я погано знайомий з культурою аніме та манги, але сильне відчуття, що авторка надихалася творами, що стосуються цих видів мистецтва. Пояснено не так багато, але загальна картина вимальовується досить цікава.Заєбісь тут раса котів. Це чітерство використовувати котів, як окрему расу. Звісно, таке людям сподобається і я не виняток. Розумні коти, які б’ються та матюкаються викликають купу позитиву та ніхуйово заряджають милотою. Мені персонажі-коти сподобалися набагато більше за будь-яких інших героїв цієї історії.Не заєбісь тут те, що сильно впадає в очі дещо сексистський підхід до персонажів. Всі персонажі, які мають владу — жіночої статі. Можливо, це буде якось пояснено потім, але наразі це виглядає притягнутим за вуха. Чоловіків тут можна на пальцях порахувати. І більшість з них — коти. Це не дуже реалістично, як на мене.

Дещо спірні враження від сюжету. Він явно писався з розрахунком, що буде багато випусків, тому навіть цей том не має якогось логічно завершення, що дуже прикро. Відчуття ніби тобі дали затравку. Я таке нормально сприймаю в синглах, але в гарді якось хотілося б мати якусь цілісність. Крім того, деякі моменти слабо продумані. Коли персонаж будує якийсь хитрий план, то він вдається зазвичай, але не тому що він був добре продуманий, а тому, що деякі події склалися так, як треба самі собою. Цей провтик видно вже на самому початку, коли Майка потрапляє в полон і її забирають саме туди, куди їй треба. Але є і світлі моменти. Більшість з цих моментів пов’язана з котами та монстром, що живе всередині нашої героїні. Саме ці сюжетні лінії зацікавлюють та інтригують найбільше.

А от що в цьому мальописі дуже заєбісь, то це малюнок. Стиль дуже незвичний і крутий. Важко переоцінити роботу яку зробила Сана Такеда. От саме для такого пиздатого малюнку з такою деталізацією і потрібен збільшений формат! Особливо сильно це видно у фреймах, де монстр спілкується з Майкою в її уяві. Це просто захмарно охуєнна крутота. Під кінець дещо починає напрягати низька насиченість кольорів, та мале різнобарв’я, але це дрібниця, яка повністю компенсується якістю роботи художниці.«Монстриця» точно заслуговує уваги. З нею варто ознайомитися, як мінімум заради малюнку і матюкливих котів.

Оцінка: 7/10

P.S. Як писали поети… це пиздато.

Джерело

Популярні дописи

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори