#безцензури: «V означає Vендета»

Так як я проїбав і не написав рецензію на «V означає Vендета» вчасно, то треба виправлятися, бо саме після цього коміксу я віднайшов для себе свого улюбленого автора мальописів. Алан Мур – найпиздатіший серед усіх авторів коміксів.

У «V означає Vендета» він нам розповідає альтернативну історію Англії, де владу утримує досить таки нацистська партія, основна мета якої – влада заради влади. Зрозуміло, що в такій обстановці рано чи пізно має початися революція і знаходиться месник у масці, який активно працює для того, щоб ця революція почалася якнайшвидше. Сюжет починається з того, що наш безіменний месник рятує нещасну дівчину, яку намагалися зґвалтувати поліцаї за порушення комендантської години. Так вона стає помічником нашого месника, який крок за кроком насичує цю дівчину своїми ідеями та намагається розкрити її, витягнути зі шкаралупи страху, в якій вона жила весь цей час, зробити вільною від існуючої диктаторської системи. Адже, щоб бути повністю вільним, спочатку треба стати вільним у своїй голові. Найкрутіше в цьому графічному романі те, не про що сюжет (хоча тематика збіса близька мені особисто), а те, як автор його подає, сама стилістика подачі. Тут всі діалоги насичені сенсами, які не завжди розкриваються при першому прочитанні. Часто цих сенсів може бути кілька і одні видно відразу, а щоб побачити інші потрібен час. Це зовсім не банальний комікс, в якому текст зазвичай зводиться до простеньких ділогів.

Всі ці пласти сюжетних ліній доповнює чудовий малюнок Девіда Ллойда. Хоча сьогодні важко назвати його якимось особливим чи шедевральним. Комікс доволі старенький і засоби для малювання тоді були відповідні. Думаю, якби це писалося зараз, то вигляд був би набагато ефектніший, але саме в цьому випадку це не так важливо, бо сильно додає атмосфері мальопису. Дуже похмура картинка, завдяки якій краще видно контраст між поганим та хорошим. Для фреймів Ллойд використовує чіткі мінімалістичні лінії, малюнок вийшов дуже стриманим. Тут немає ситуацій коли щось виходить за рамку фрейму. Все чітко на своїх місцях, ніби автор точно знає що де та як розмістити. Це пиздато посилює відчуття ось цього тоталітаризму, в рамках якого живуть головні герої. Відчуття ніби ти сам у клітці, з якої хочеться вирватися.

Це шедевральна робота, навіть незважаючи на певну застарілість малюнку. Рекомендую всім, хто хоче впевнитися, що комікси можуть і мають бути не просто дитячим захопленням.

Сюжет: 10/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 10/10 (роблю скидку на давність малюнку)

Джерело

Популярні дописи

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори