Чужий 3

Невтілений сценарій

Відгук на мальопис

📜 Вільям Ґібсон
🎨Джонні Крістмас, Тамра Бонвіллен

📗 «Чужий 3. Невтілений сценарій»
Переклад: Ната Гриценко
🖋️ Редакторка: Ольга Любарська
🖥️ Верстка: Катерина Базарова, Ігор Дунець

📇 Видавництво: Видавництво

Одразу після подій фільму «Чужі», космічний корабель «Сулако» із замороженими тілами Ріплі, Гікса, Ньюта й Бішопа перехоплений Союзом Прогресивних Народів.

Але силам СПН невідомо, що на борту є ще один смертоносний пасажир. Бажання двох урядових титанів розробити найпотужнішу зброю масового ураження, перетворить цей світ на хаос.

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Продовжуючи заглиблюватися у лор Чужих, я звернув увагу на цікавий твір, який був виданий Видавництвом. По-перше, мене вмить зацікавила назва та опис даного тайтлу. Бо якраз на цій частині зупинився свій перегляд серії фільмів. Четверту я так і не дивився, а от третю добре пам’ятаю. По-друге, чому саме вдалося звернути мою увагу на цей мальопис — це знайоме прізвище, Вільям Ґібсон. Чувак, який написав Нейроманта (теж один з титулів Видавництва). Цей, на позір, дивний набір викликав у мене певний скепсис.

СПОЙЛЕР: він зник після прочитання, все виявилось набагато краще, аніж я думав.

Як зрозуміло з назви, цей мальопис є адаптацією одного з варіантів сценарію для фільма “Чужий 3”. На початку книги є коротеньке пояснення від самого Вільяма як тоді складалися справи у студії. Виявляється це був його перший досвід написання сценарію як такого, а тут одразу така франшиза і така відповідальність! Ґібсон намагався написати логічне продовження перших двох частин і “… хотів написати щось, що якомога більше скидатиметься на вершину, якої бракує цьому трикутникові”. Насправді це не так просто, як здається, особливо зважаючи на те, що другу частину серії загальноприйнято вважати ліпшою за першу. Тобто потрібно було стрибнути вище двох голів одночасно — Рідлі Скотта та Джеймса Кемерона. Погодьтеся, ця задача не з простих. То чи вийшло у Ґібсона зробити це? Про це трохи згодом.

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона
Як і багато хто, я дуже давній і відданий фанат всесвіту «Чужих». Зрозуміло, що зазвичай це стосується фільмів, але коли «Видавництво» взялося за комікси, думка про потребу видати щось звідти виринула майже негайно. Але прийняття такого рішення ускладнювалося кількома факторами. Комікси по «Чужих» абсолютно не вписуються у наш соціяльний фокус, це історії, які дуже складно назвати такими, що рухають суспільство вперед. Також, хоча їх доволі багато, в художньому плані вони зазвичай дуже слабкі. Мало яка історія здатна вийти за межі фільмового тропу «наодинці з монстром у тісному приміщенні», та й автори сценаріїв далеко не Джеймси Кемерони й Рідлі Скотти. Ну і третя причина моїх сумнівів була в дуже помірній увазі до тих титулів по «Чужих», які вже вийшли українською. Разом з тим, після прочитання усіх наявних, схильний вважати і «Спасіння», і «Мертву орбіту» вдалими історіями, більше навіть сценарно, ніж художньо. Вони справді варті читацької уваги, якщо вже ви зважилися почитати щось про Чужих, а не переглянути фільми в п'ятисоте. Лілія Омельяненко, співзасновниця «Видавництва», про цей мій інтерес знала, але що його братися, якщо воно справді не дуже.

І тут «Dark Horse» оголосили, що в рамках своєї недовгої серії коміксових адаптацій вони беруться за сценарій Вільяма Ґібсона до 3-го Чужого. Слід сказати, що буремна історія фільму і його численних невтілених сценаріїв в інтернеті відома давно і матеріяли по сценарію Ґібсона я читав заледве не наприпочатку своєї появи в інтернеті узагалі, році так 2000-му. І оцей концепт «СРСР проти США, але з Чужими» і справді викликав жаль своїм існуванням тільки як текст.

Карти склалися доволі легко, оскільки ми перші видавці книжкового Ґібсона в Україні і попит на нього чудовий. У Вільяма є ще один комікс, цього разу вже авторський, і якийсь час ми серйозно розглядали можливість його видання, але програш Трампа Байдену на останніх американських виборах закрив перспективу видання «Архангела»: без Трампа при владі ця історія читається геть не так.

Тому ми набули права на «Невтілений сценарій до Чужого 3» (через перехід прав до Марвела у зв’язку з купівлею Діснеєм 20-го століття Фокс це була непроста задача і Ліля блискуче з нею впоралася) і постаралися зробити його з усією нашою любов’ю до Чужих і Ґібсона. Переклала комікс Ната Гриценко, в чиєму доробку як редактура другого, так і переклад третього тому трилогії «Кіберпростір», зверстали наші майже незмінні Катерина Базарова та Ігор Дунець, а додаткову верстку – обкладинки, техсторінки, титулки, уже робив я. Ми трохи досипали українських шрифтів, але загалом макет лишився украй відданим ориґіналу, що як завжди тішить. Ну і насамкінець іронічно вийшло, що я не сприйняв свою участь у проєкті як значну, тому в титрах книжки мене нема, хоча робив я його, насамперед, для всіх фанів «Чужого» і малого себе, який нізащо б не повірив, що долучиться до цього всесвіту.
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона
Ілля Стронґовський
Співзасновник Видавництва
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Про сюжет. Оскільки сценарій писався ще до того, як команді вдалося залучити до зйомок Сіґурні Вівер (aka Еллен Ріплі), вона не грає ключову роль у подіях альтернативної третьої частини. Корабель з нею, Ньют, Гіксом та Бішопом не впав на планету-в’язницю. Тут все склалося геть не так. 

Тут ми бачимо конфлікт на перетині двох космічних просторів різних держав, якщо можна так сказати. Хоча давайте вживати безлике слово компанія”, щоб зберегти флер всесвіту ксеноморфів. Так от. Космічний корабель “Сулако” був перехоплений компанією Союз Прогресивних Народів (СПН).

Тут вони представлені космічною компанією/державою марксистів, які навіть мають дизайн одягу, що нагадує військових з Радянського Союзу. Як і будь-які трушні комуністи, вони вирішили замародерити об’єкт. Оскільки ми пам’ятаємо з “Чужих”, ми розуміємо, що це була погана ідея (але так їм і треба).

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Комуняки встигли забрати лише залишки тіла Бішопа, решту пасажирів вони чіпати не стали і дали кораблю досягнути простору, де заправляє компанія “Вейланд-Ютані”, а конкретніше станція “Енкорпойнт”. Там їх підбирають і знаходять зразки біоматеріалу ксеноморфів. Тут починається боротьба за сфери впливу та над “зброєю” між двома компаніями.

Що було далі? Читоглядайте 😊

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Хочу зауважити, що “Чужі” вийшли у 1986-му році, а “Чужий 3” у 1992-му. Оскільки фільм знімався у цьому проміжку, припускаю, що це такий закид у вже напівмертвий СРСР, з боку Ґібсона. Може й ні, але інших причин вписувати у лор Чужих марксистів я не знаходжу. Нехай, маестро має право на творчу свободу. До того ж концепт цікавий. Не сказати, що сильно розкритий, але при хронометражу в дві години з цього можна було б розвивати цікаві ідеї.

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Я одразу звернув увагу на місцеві трансформації та мутації ксеноморфів. Тут це пояснюють наступним чином. Клітини Чужого вступають у бій з людським ДНК, повністю замінюючи його. З цього виходить, що Чужі народжуються не з яєць, а з самих людей. А якщо конкретніше, то люди, після контакту з Чужим, перетворюються на нового ксеноморфа. Так, горорна складова усе ще посідає тут головне місце і тут бодігорор працює на всі 100 відсотків. Ґібсон розвиває відносини між персонажами, що нам вже давно знайомі, та додає нових колоритних героїв. Вони здатні на різні вчинки. Тут є жага до грошей та боягузництво, сміливість та самопожертва, розум та інстинкти. Все як ми любимо. А ще тут присутні елементи, які є важливою складовою у попередніх фільмах серії: план евакуації, вентиляція, гонки пліч-о-пліч з часом, гніздища потвор та ця клята “остання шлюпка”.

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Тепер поговоримо про виконання. Вільяму, на мій погляд, вдалося написати якісний сценарій, який таки годиться для екранізації. Навіть шкода, що кілька його ідей так і не залишили в екранізації. Не знаю чи добре це, чи погано, що фільм вийшов геть іншим, але маємо те що маємо. За малюнок відповідає Джонні Крістмас. Ось до цього пана є питання. Ні, зі своєю частиною роботи він впорався досить непогано. Але мене дратувало, що деякі панелі побудовані таким чином, що у екшонових епізодах не завжди було зрозуміло: що відбувається і де взагалі стоять персонажі? Кого розірвав на шмаття Чужий? Чиє обличчя повністю омите кров’ю товариша, голова якого лежить під ногами персонажа? Деякі персонажі були намальовані так, що їх можна переплутати навіть якщо переглянути останні дві сторінки. Це збиває з темпу читання. Також були проблемні місця з заливками тінями. Це особливо видно на початку. Зазвичай це роблять, щоб дати персонажам додаткової загадковості та патосу, але тут це було недоречно, оскільки мотиви героїв доволі прозорі і зрозумілі. 

Однак решта більш важливих речей виглядають чудово. Якщо комусь прийшла пизда — це відчувається кожною клітиною тіла. Тому нічого не заважає співчувати персонажам. Розчленування та кровища намальовані максимально брутально. Мальсторія вдало передає головний мотив франшизи:

У космосі ніхто не почує ваш крик
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона
«Чужий» від Ґібсона в хорошому сенсі нагадує «Дюну» від Лінча: з одного боку, тут поєднуються дві самоочевидні складові – культовий сетінг та талановитий автор, з іншого – саме оригінальна авторська складова частково розчиняється в загальному антуражі світу. У випадку «Чужих» гідно витримати початковий рівень франшизи не вдалося навіть Рідлі Скотту, а багато мальописних адаптацій ставали заручниками приблизно однієї й тієї ж сюжетної схеми: один космічний корабель рятує інший, на цьому іншому виявляються чужі, які з’їдають усіх, крім одного-двох героїв/героїнь, імена яких ми встигаємо запам’ятати.

У цьому сенсі Ґібсонівська версія, хоч і несе в собі не так багато того, за що ми любимо письменника, все ж таки пропонує доволі свіжий погляд на знайому історію порівняно з творами колег-коміксистів: тут розгортається така собі Холодна війна майбутнього між американцями й аналогом СРСР, тільки головною зброєю у ній мусять стати генномодифіковані чужі. Звісно, жодна сторона не здатна як слід контролювати таку потужну біологічну силу, тому Бішоп і виголошує наприкінці, напевно, цілком характерну для свого часу думку: людство повинно відкинути внутрішні суперечки та об’єднатися у боротьбі проти зовнішньої загрози, яка не зупиниться, доки не переробить під себе усе живе.

На відміну від перекладів прози, у мальописах значна частина контексту передана малюнку, тому буває непросто одразу розібратися, хто, що і кому адресовані репліки, надто у випадку зі знаменитою Ґібсонівською фішкою починати оповідь зсередини. Перекладацькі завдання приблизно зрозумілі – адаптувати військову та науково-фантастичну термінологію (із цим мені дуже допомогла редактура Ольги Любарської); вкласти у вуста представників радянськоподібного Союзу Прогресивних Народів закручену бюрократичну фразеологію, а членів команди навчити органічно лаятися; нарешті, пропрацювати численні звуконаслідування – над ними ми сиділи удвох із чоловіком-саунддизайнером, наперебій озвучуючи вголос всі ці «пшшш», «вжжжить» та удари об різні поверхні. Декому може здатися, що це несерйозна робота, але вона не надто відрізняється від озвучування фільмів, мультфільмів чи аніме: любите акторів – поважайте і фолі-артистів!
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона
Ната Гриценко
Перекладачка
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Знаєте, читання мальопису нагадало мені досвід гри в “Чужий: Ізоляці” на плойці. Постійний дефіцит ресурсів, страх не завжди дає обирати раціональні варіанти дій, Чужий рухається непередбачувано і кожна помилка може коштувати життя. Тут це все є. Тому я дуже вдячний Видавництву, що вони видали цей мальопис. Якщо говорити про наше видання, то воно зроблено дуже якісно. На сторінках можна побачити багацько звукових ефектів і всі вони були адаптовані. Дуже естетично, а сама адаптація інтуїтивно перетворює текст на звук у голові. 

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Це справді занурює, тому дякую за цю якісно виконану роботу Ігорю Дунцю та Катерині Базаровій. Переклад Нати Гриценко вийшов чудовим, за що теж вдячний. Хіба обкладинка мені не дуже зайшла. Це не претензія до команди Видавництва, звісно. Це взагалі не претензія, скоріше мої вподобання. Як на мене — яйце Чужого не дуже привертає увагу. У фізичній крамниці книга може сприйматися як окреме нон-фікшн видання для фанатів фільмів, а не самостійна мальсторія. Було б круто взяти ілюстрацію, яка є в галереї обкладинок, що в кінці книги. Наприклад стильну ілюстрацію Тредда Мура, або ретро-арт Крістіана Ворда, що нагадує старий кінопостер.

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Загалом, відповідаючи на питання вище, чи вдалося Ґібсону стрибнути вище Скотта та Кемерона, я скажу так: сценарій написаний як чудова альтернатива тому, що ми отримали у висновку. Не можу впевнено сказати чи був би фільм за цим сценарієм кращим ніж той “Чужий 3”, що ми бачили на екрані. Але я точно можу сказати, що ця робота виконана на високому рівні та її варто дослідити. Це унікальний досвід — подивитися той самий фільм, але з кардинально іншим наповненням, чи не так?

"Чужий 3" Вільяма Ґібсона

Превелике дякую Видавництву за цей мальопис. А також я вдячний UAGeek за можливість поділитися з вами враженнями про цей чудовий тайтл.

Придбати мальопис "Чужий 3. Невтілений сценарій" можна на сайті Видавництва за посиланням
"Чужий 3" Вільяма Ґібсона
Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Рекомендовані статті

0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори