grand pouvoir du chninkel histoire

Сьогодні розмова буде про серйозну річ - про мальопис «Шнінкель» від великого Гжегоша Росінські та не менш великого Жана Ван Амме.

Ярослав Мішенов

Я не впевнений, що маю право розповідати вам про цих двох колосів європейського комікса, але комусь треба ж.

Жан Ван Амме – бельгійській автор (XIII, Ларґо Вінч, Торґал), який до того, як стати сценаристом бандесіне, багато років працював маркетологом в компанії Філліпс. Він довгий час, намагаючись стати сценаристом, розсилав свої роботи у видавництва, але навіть не отримував відповідей. Але одного часу редактор Дюпюї віддав його сценарій “Histoire sans héros” відомому художнику Дані і комікс, виданий майже без реклами, отримав схвальну критику і навіть приз Сан-Мішель за найкращій реалістичний сценарій. Після цього Жан почав співпрацювати із журналом Tintin, а у 1976-му познайомився із польским художником Гжегошем Росінські.

Треба сказати, що історія про те, як Росінські працював над першим спільним проектом з Ван Амме, Торґалом, і як він поїхав з радянської Польши після того, як пакунок із черговим томом кілька разів завернула прикордонна служба, це та ще пригодницька історія. Сам Гжегош був успішним художником із стабільним прибутком завдяки плідній співпраці із міністерством освіти Польши, для якої він робив ілюстрації для підручників. Але відрядження до Західної Європи і близьке знайомство із дев’ятим мистецтвом назавжди змінило його життя.

«Шнінкель» був створений спочатку саме в чорно-білому варіанті і виданий у 1986-му році, а потім отримав колір від польської художниці Гарзи Каспржак. Цей твір, як писав сам Жан, є поєднанням героїчного фентезі за мотивами книг Толкіна та з домішками біблейських мотивів. Головні герої такі ж слабкі істоти як і гоббіти, проте знаходять сили та вдачу йти своїм шляхом та відтворювати давнє пророцтво. Дехто знаходить аналогії у сценарії «Шнінкеля» і сюжеті та героях відомого кінофільма Джима Генсона «Темний Кристал» (1982), а дехто вважає його навіть приквелом до кубріковської «Космічної Одіссеї 2001».

Барочний та витончений малюнок Росінські із частим використанням оголених тіл є цікавим «доповненням» біблейської тематики. Він перевертає враження від твору та наче відправляє читача по залам ренесансної галереї із античними сценами. Це неймовірна графічна робота, за яку усі так люблять роботи цього художника.

Неймовірно, але, як на мене, це бандесіне ані скільки не втратила своєї актуальності ані за змістом, ані за рівнем виконання і, напевно, буде гарним стартом для знайомства із тандемом цих авторів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *