ФАЕТОН Том 1-2

Відгук на мальопис

📜🎨 Марія Ланцута
📇 Видавництво: LANTSUTA

Створений Марією Ланцутою всесвіт «Фаетон» дуже помітно вирізняється серед решти українських мальописів.

Відмінностей чимало: по перше, це напевне найдовша і найбільш розгалужена серія – Фаетон складається з двох номерних томів, по три випуски кожен, плюс два випуски «Фортунців» — дитячої гілки серії. Загалом це 240 повноколірних сторінок — напевне, тут посперечатися з Фаетоном можуть хіба «Даогопак», «Серед Овець» і «Оселя грішників». Але «Даогопак» виходив давно, і зараз його вже не дістати, «Серед Овець» загалом не сягає і двохсот сторінок, а «Оселя», попри свою потужність і працездатність автора, схоже, остаточно перейшла в електронний формат і отримує менше уваги, ніж заслуговує.

Друга помітна риса Фаетона — це висока якість виконання. Знов-таки, не так вже багато у нас серій які настільки впевнено слідують канонам американської художньої школи коміксів, при тому цілком собі виправдовуючи таку приналежність. Якість малюнка і робота зі сторінками у Фаетоні сягають доволі високо — мальопис завжди приємний оку, від першої до останньої сторінки. Чудові й обкладинки — як томів, так і окремих випусків.
Третя відмінність — це сай-фай тематика. У нас практично немає коміксів у подібному стилі, ані своїх, ані локалізованих: можна згадати хіба що «Колоніст. Бути людиною» Ярка Філевича а також «Саркофаг» та «Війну Богів» Андрія Данковича. І це – хороші мальописи, але так-таки вони мають більш високий поріг входження — через стилізований, специфічний малюнок, який не кожному зайде з першого погляду. Тоді як «Фаетон» створений, щоб подобатися — яскрава обкладинка, ефектне наповнення. Все це просто кричить: «Купи мене!» – і тому поклику досить важко опиратися.

Але коли комікс куплений і ви нарешті беретеся до читання, настає час справжньої перевірки. Саме купивши і прочитавши «Колоніста» можна зрозуміти, що це не філософський арт-гаус, а динамічна та цікава історія з живими героями, зрозумілими мотиваціями і посилом. Прочитавши «Саркофаг» можна осунутися у класичну сай-фай атмосферу, холодну та виважену, яка віддає раннім дев’яностими, часами, коли в нас тільки почали з’являться в перекладі визначні твори «нової хвилі» цього жанру.

А ось «Фаетон», як на мене, залишає по собі змішані враження. З одного боку всесвіт, створений пані Марією є унікальним і яскравим, має власну цікаву ідею в основі та впевнено на ній фокусується. Але з іншого… з іншого він не створює відчуття значущості подій, які описує. Попри те, що за задумом вони такими є. На сторінках коміксу вирішується доля Всесвіту, але чомусь ця доля мало зачіпляє читача. Чому так? Спробуємо розібратися.

Графічний роман "Фаетон" створювався як продовження серії коміксів "Фортунці", тож можна казати що "Фаетон" це тридцята серія "Фортунців". Загалом планується шість томів (приблизно по 80 сторінок кожний).
Фаетон – український соларпанк
Lantsuta Publisher

Фаетон – український соларпанк

Тож, всесвіт «Фаетона» — це далеке майбутнє з високотехнологічною цивілізацією, де в гармонії співіснує велике різноманіття розумних істот з різних кутків Всесвіту. Всі вони з’єднані завдяки Протеррі — особливому простору, що дозволяє миттєві переміщення матерії та інформації незважаючи на відстані. Об’єднана цивілізація живе у злагоді, не знаючи війн та інших масштабних конфліктів, а єдиною загрозою устрою є Проти — такі собі одинаки-злодії-бунтівники, щось на кшталт Ґібсонівських кіберковбоїв, тільки без «гай-тек/лоу лайф» складової. Пильнує цих бешкетників місцева кіберполіція — організація «Меркурій», навколо якої й розгортатимуться основні події коміксу.

Перш за все, впадає в око загальна атмосфера коміксу. Вона іскриста й барвиста та загалом створює позитивний емоційний фон — як малюнком, так і діалогами. Навіть дещо похмурий початок не ламає загального відчуття, бо трагічна подія, з якої зав’язується сюжет фактично розчиняється на тлі якихось позитивних моментів до і після, а постраждала героїня… фактично ми про неї нічого не знаємо, тому не маємо особливих приводів їй співчувати. У неї є наречений, але й його жалобою ми не встигаємо пройнятися — фокус переходить на інших персонажів, закручується перша сюжетна таємниця… і ми нарешті отримуємо багато сторінок зав’язки.

І наче тут все виправдано – ця лінія йтиме крізь перший і другий томи і розв’яжеться, напевне, лише в третьому. Але проблема в тому, що паралельно починає розгортатися глобальна катастрофа, яка фактично ставить під загрозу цивілізацію Фаетона. І ось ця паралельність виглядає… дещо незбалансованою, надто контрастною. Ні, сюжетно ці лінію пов’язані, мотиви та дії персонажів обґрунтовані і зрозумілі… там менше з тим, миготіння що відбувається протягом двох третин першого тому, спантеличує і не дає налаштуватися на якусь певну атмосферу, емоційне забарвлення.

Як я вже казав — загалом мальопис яскравий і позитивний, йому не притаманні бруд, жорстокість, надмірна емоційна напруга, відчуття безвиході чи відчаю. 

Зрозумійте мене правильно — я не вважаю ґрімдарк єдиним можливим стилем написання НФ. Але у Фаетоні, навіть коли все наче розвалюється на друзки, декорації лишаються чистими та барвистими, персонажі — красивими та випещеними, травка і листя — смарагдовими, а небо — безхмарно-блакитним. На весь перший том є лише одна сцена, що цілком пасує жанру катастрофи, і найбільше співчуття у ній викликає хатнє динозаврятко.

Ця незвична сучасному оку красивість наче завітала до нас із класики НФ, з часів Золотої доби. І це відчуття може бути як позитивним, так і негативним насправді. Бо, як на мене, це можна сприймати і як певну «вірність старій школі», і як штучність, коли, наслідуючи старому кіно та коміксам, будуються навмисне неприродні декорації.

Загальна динаміка сюжету лише підсилює цей дисонанс: фінальна третина першого тому розповідає про початок Повстання — масштабних безладів, що можуть обернутися вкрай поганими наслідками. Напруга поступово зростає і кліфґенгером переходить у другий том разом із детективною лінією, що розпочалася раніше, але так і не набула відповідної напруженості. 

Ми все ще не можемо співчувати зниклому персонажеві, рівно як і його нареченій — бо нас із ними нічого не пов’язує. Ми не можемо розділяти емоційну замученість героя-детектива — бо ми не розуміємо його зв’язку зі зниклим. Ба більше, у певних моментах шукач поводиться так, ніби має більш нагальні справи і змушений за наказом командувача займатися тим безглуздим для нього розшуком. І тільки відчуття, що це зникнення прямо пов’язане з основними подіями, рухає його вперед.

Фаетон – український соларпанк

Книги серії "Фаетон" також друкуються за кордоном англійською мовою. Серія виходить синглами, томами, а також в електронному вигляді. Закордонні видання з'являються трішки раніше.
Фаетон – український соларпанк
Lantsuta Publisher

Другий том має назву «Повстання» і розповідає, здебільшого, саме про нього. Читача чекає багато класних, майстерно змальованих екшн-сцен, напруги та вибухових моментів. Але знов-таки, паралельні лінії сюжету (до них поступово додається ще третя) не почуваються комфортно у межах 88 сторінок. Здавалося б, об’єм достатній, але як на мене, змушене переплетення ліній не дає жодній з них випростатися на повний зріст та показатися в усій красі. Не в позитив грають також короткі повсякденно-побутові замальовки, що мають робити персонажів більш людяними, живими. Вставлені межи (а то й посеред) важливих сюжетних епізодів, вони видаються сторонніми тілами у цьому організмі. Утім, місцями лінії починають сходитися в одну і тоді комікс нарешті розкривається. Читач отримує героїв, яким може співчувати, за яких може і хоче перейматися, їх доля йому не байдужа. Але їхня присутність добре приправлена статистами, яких, після знайомства довжиною у 2-3 репліки, кидають у пекло.

І знову – другий том завершується кліфгенґером. І хоча певного проміжного підсумку наче досягнуто, то, як завершується ця сюжетна арка дещо знецінює цю подію. Дуже багато залишається «за кадром», і хоча комікс просто вибухає активними бойовими і навіть батальними сценами, якісними і нетривіальними, баланс того, що показане і того, що відбулося зовні виглядає невитриманим. Особливо бентежить той факт, що читачеві прямо говориться: «Поборено лише наслідки, а не причину. Боротьба триває». Так, це логічно, так цей висновок можна зробити ще у першому томі, але ж, любі мої! Тільки тоді шлях до перемоги сприймається значущим, коли сама перемога бодай чогось варта.

«Фаетон» — це дійсно дуже нетривіальна серія. Своєю масштабністю, своїм рівнем якості малюнка, своєю геть нетиповою атмосферою соларпанка (жанру позитивної фантастики, що повертається до витоків цього жанру). Він чудово зроблений на рівні окремих фреймів чи навіть сторінок… але на рівні загального сюжету він просто не тримається купи, розпадаючись та розпорошуючись, схибнувши з акцентами та загальною динамікою. За нього місцями дуже важко зачепитися, важко втримати якусь «генеральну лінію». 

Проблема в тому, що як представник жанру космічної фантастики, «Фаетон» конкурує не лише з нечисленними представниками цього жанру на українському ринку, алей в очах вибагливого читача, мусить конкурувати з такими творами, як «Сага», «Десендер/Асендер», «Імператриця» тощо. На тлі цих монстрів американської індустрії, він справляє враження новачка, що ніц не знає про існування трендів, які панують в жанрі останні років кільканадцять. Особливо враховуючи, той факт, що свій шлях «Фаетон» починав на західному ринку, розповсюджуючись в електронному вигляді, англійською мовою на платформі Amazon.

Висновки можуть здатися вам надто сумними, так. Утім, як то кажуть: «Але є одне але». На відміну від більшості згаданих західних «стовпів» Фаетон має дуже серйозну перевагу: це дорослий дитячий комікс. Це може прозвучати досить дивно, але почуйте мене: Фаетон — це комікс який можна і потрібно читати дитині, який говорить із нею, як із дорослим, при тому, не маючи в собі жодного травмуючого, дискомфортного моменту. Він, можливо, не дотягує до сучасних стандартів янґ-адалт, але дитині або підлітку у віці від 8 до 15 він буде просто чудовим досвідом, який прокладе шлях у світ дорослих творів. І там де просмолений, зачерствілий цинічний батько має купу претензій до структури, динаміки та композиції, його діти ковтають том за томом, витрачаючи на кожен від 15 до 30 хвилин максимум, потому раз у раз перечитуючи. І для них — це дійсно класна, надпотужна книжка, нових випусків якої вони чекають, як свята. І якою б класною (насправді, ні) не була «Сага» — це суворе 18+, здебільшого через безглузду та надмірну тягу до жорстокості та матюків. Так, це тренд. Так, це не завжди добре. І в цьому «Фаетон» – безумовно крутіший.

Ось нарешті й все. Я розумію, що тексту вийшло чимало, але менше з тим, сказати про цей комікс коротко було вкрай важко — саме через той вихор суперечливих вражень, який він викликав. Гадаю, читати все це буде цікавіше після того, як ви ознайомитися з коміксом. Але, так чи як — читайте. Воно того варте. Тим більш, коли потому буде про що посперечатися 😉

На 2021 рік заплановано реліз третього тома "Дрімгакерів", що вже знаходиться на стадії колорування. В третьому томі почне відкриватися завіса на деякі таємниці та більше розкривається сюжетна лінія читачу. Авторка обіцяє і надалі екшн, стрімкий вихор подій та нові загадкові повороти!
Фаетон – український соларпанк
Lantsuta Publisher
Придбати мальопис "Фаетон" можна на сайті Lantsuta Publisher за посиланням

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Популярні публікації

Дописи за темою

Фаетон – український соларпанк

Спаун: антигерой, який був потрібен

Фаетон – український соларпанк

“Орли Риму. Том 1” — передзамовлення від ДІПА

Фаетон – український соларпанк

2021: Що чекати від Видавництва?

Фаетон – український соларпанк

2021: Що чекати від Nashaidea?

Фаетон – український соларпанк

MANGUA-ОГЛЯД: “Ательє чаклунських капелюхів”

Фаетон – український соларпанк

Molfar Comics: передзамовлення “Округ Герроу”, “Metal Gear Solid 2”, “Хроніки Ненависті “, “Дива”

Фаетон – український соларпанк

“Ми знаходимо їх тільки тоді, коли вони мертві” — анонс від Lantsuta

Фаетон – український соларпанк

Фаетон – український соларпанк

Фаетон – український соларпанк

HeavyUA: “Ямада-кун та семеро відьом”. Історія про те, як Рю зустрів Урару.

Одна весна в Чорнобилі

Максим Карповець: “Одна весна в Чорнобилі”

Фаетон – український соларпанк

Роман Васюта: ТОПи коміксів за 2020 рік

Пташення

“Пташеня” — передзамовлення “Little Bird” від “Видавництво”

Догори