Grumpy readerka: “Аркан вовків”

Павло Дерев'янко
📜 Автор: Павло Дерев’янко
📗 Книга: «Аркан вовків»
📇 Видавництво: Дім Химер

Починаючи читати, геть нічого не чекала від цієї книги, хоча, здається, очікувала на неї все життя. Серйозно, ще зі школи після зустрічі з “Чорною радою” я почала думати, що як класно було б мати книжку про характерників. Минув час, я перечитала купу класнючого закородонного фентезі, змирилася з майже випаленим полем /трохи виключень є/ на місці цього жанру в Україні, забула про наївні мрії, як раптом вони здійснилися. Овва.

Найгірша річ в “Аркані…” – передмова. Її варто прогортати, заплющивши очі. Я не знайома з творчістю Лесі Мудрак, можливо, вона справді хороша письменниця, але передмова – це щось максимально дивне. Спочатку вона анонсує суперечку щодо жанру книги, потім кидає цю безглузду справу, пояснюючи, що на це не вистачить ні часу, ні уваги; додає кілька абзаців, схожим за стилем на критику в шкільному підручнику, приплітає Гаррі Поттера, а потім робить несподіваний висновок, що “література не може існувати без справжнього письменника”. Шкодую, що не пропустила ці три сторінки, бо мені вони зіпсували весь настрій на твір.

Головним героєм роману “Аркан…” є хлопець, на ім’я Северин Чорнововк. Саме разом з ним ми проходимо шлях від джури-учня до молодого характерника, і ніхто не зможе сказати, що цей шлях був легким і приємним. Северин вважає, що мусить стати характерником, аби продовжити боротьбу своїх батьків, але впродовж книги думка про це еволюціонує разом з персонажем.

Першим, що хотілося б виділити, є деталізованість вигаданого світу. Це альтернативна історія, 1845 рік, де після Хмельниччини на теренах України повстав Український Гетьманат, російській території були захоплені Смарагдовою Ордою, технології пішли шляхом розвитку парових механізмів /стімпанк у своїх еститичних проявах: механічні вози, цепеліни і все таке/, латинка безповоротно витіснила кирилицю. І от причиною такої альтернативщини стало утворення Сірого Ордену, зачинателем котрого став Мамай.

Структура та особливості Сірого Ордену прописані максимально добре. Читачі дізнаються про його структуру, очільників, правила, традиції, систему зв’язку, одяг. Бодай заради інформації про Орден книга варта прочитання.

Наступний важливий пункт – це, безумовно, персонажі. Окрім Северина, ми близько зіштовхуємося з ще чотирма молодими характерниками, кожен з яких займає місце в серденьку. Всі вони з різних регіонів країни, з різних прошарків суспільства: галицький шляхтич, слобожанська біднота, таврієць гебрейського походження, київський безпритульник – і регіональні та “кастові” особливості цілком витримані. Упродовж книги кожен з цих персонажів отримує свій розвиток паралельно з витриманням характеру.

Не можу оминути жіночих персонажів “Аркану…”. Їм тут відводиться небагато часу, але при цьому ми бачимо жінок у лавах Ордену, вони нічим не поступаються своїм побратимам, не грають роль об’єкту порятунку і здатні на рішучі кроки.

В “Аркані…” зустрічаються знайомі мотиви з закордонного фентезі, але це не виглядає вторинно, бо це радше данина жанру, а не запозичення. Врешті-решт у фентезі є якісь ключові мотиви, якими не гріх користуватися усім бажаючим. До речі, що до заявленого дарк фентезі, то свою “темність” роман виправдовує.

Роман планується першим у трилогії – і це особливо відчутно в довгому епілозі, бо там на читача чекає ціла вира подій, котрі, вочевидь, є зачіпками на наступні частини.

Це було добре. Це було так добре, що я навіть не сподівалася. Оригінальний всесвіт, повноцінне розкриття персонажів, несподівані повороти, психологізм, увага до деталей, смішні жарти, відсутність сексизму, мотив обраної стежки, котрою треба йти, – все це робить “Аркан… ” гідним уваги. Це роман, за який не відчуваєш іспанського сорому. Ба більше, видавництво “Дім химер” варто було заснувати бодай для того, аби видати цю книгу. Рекомендую.

Дописи за темою

The Reckoners

Володимир Кузнєцов: “The Reckoners” Брендона Сандерсона

Абрахам Грейс Мерріт

Відгуки та й отаке: “Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!”

Grumpy readerka: "Аркан вовків"

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Grumpy readerka: "Аркан вовків"

Здена Тесличко: “Кантика для Лейбовіца” Волтера Міллера-молодшого

Grumpy readerka: "Аркан вовків"

Відгуки та й отаке: “Ехопраксія”

Заколот

Trip w/ Book: «Заколот» Володимира Кузнєцова

Grumpy readerka: "Аркан вовків"

Книжки опосума: “Тінь на порозі” Нати Гриценко

Grumpy readerka: "Аркан вовків"

Олександр Гнатюк: «Ехопраксія»

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори