HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Abara
Abara / Абара
 

«Абара» – манґа Цутому Ніхея (автор «Blame!» та «Лицарів Сідонії»), вперше публікувалася в 2005-2006-му роках та налічує два томи. Події розгортаються в дистопічному пустельному світі, де люди живучи тісними замкнутими комунами раптово стикаються із древнім жахом, що загрожує винищенням всього людства.

Головними антагоністами виступають так звані Ґауни (мутовані люди, що покриті міцним кісткоподібним скелетом з неймовірною силою та живучістю), чия життєдіяльність ґрунтується на поїданні людей, за рахунок цього вони зростають і розвиваються. За сюжетом, після тривалого затишшя ці монстри раптово з’являються, приносячи в світ жах та руйнування. Це стає зав’язкою твору. Ще однією вагомою деталлю сюжету є мавзолеї – величезні конусоподібні будівлі, що існують з древніх часів і чиї творці та призначення невідомі.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість
Зав’язка дає читачеві надію на дуже круте втілення, що однак не виливається майже ні в що.

Чому? А про це поговоримо далі.

В манзі є два хороші аспекти, що роблять її вартою уваги.

Малюнок та атмосфера.

Архітектор за освітою, Ніхей вражає деталізацією світу, в якому розвиваються події. Фони, персонажі та монстри теж намальовані справді чудово. Кожна битва, ба навіть кожен діалог, або просто підйом людини по нескінченних сходах виглядають так, що на це хочеться дивитися.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість
Поряд з малюнком, а великою мірою і внаслідок нього крокує атмосфера. Світ в «Абарі» – це найсправжніше дистопічне суспільство, помираюче і без надії на хоча б якесь майбутнє. І найбільший жах цього світу в тому, що став він таким завдяки діянням людей. Адже саме вони за тривалий час змогли знищити, зруйнувати та спаплюжити все що тільки можна.

Чи виглядає цей варіант майбутнього аж таким фантастичним?

Питання риторичне.

«Абара» просякнута безнадією з першої до останньої сторінки, це твір який зразу прокричить вам в обличчя – «щасливого кінця не буде!». І ґауни, які пожирають людей та стирають з лиця землі цілі квартали – лиш маленьке доповнення до загальної картини. Адже в глобальному плані вони ситуацію не міняють, а лишень пришвидшують настання неминучого – повної загибелі людства.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість
Ідея, вкладена в твір, красивий малюнок, жахаюча атмосфера та дистопічний сеттинґ могли б зробити творіння Ніхея шедевром. Однак, принаймні один вагомий недолік ще в зародку душить весь потенціал манґи. А з нього беруть початок і решта проблем «Абари».

Об’єм, що не дає автору розкрити потенціал свого твору. Бо за винятком деяких сюжетних нюансів, вище я переказав суть всієї двохтомної манґи Ніхея.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість
Твору критично бракує глибини: глибини розкриття персонажів, а їхнього розкриття тут практично немає, глибини розкриття світу і передумов які привели його до такого стану (так, звісно, я написав, що люди його знищили, але на цьому все, більше в манзі не сказано ні слова про минуле детальніше), не написано практично нічого про ґаун і причини їхнього виникнення (можна будувати теорії які можливо будуть близькі до правди, але все ж залишаться фанатськими вигадками). Автор жодним чином не показав як функціонує суспільство, за винятком кількох коротких нарисів і читачеві знову ж доводиться додумувати своє.

Сюжет «Абари» це ще одна поламана нога, на яку манґа точно не може спертися. Максимально заплутаний і незрозумілий, він мчить настільки швидко, наскільки це можливо. Не встигаємо ми розібратися, що трапилося з персонажами в якомусь із моментів, як автор переносить їх на іншу локацію, попутньо вбивши половину і там твориться вже якась інша незрозуміла хрінь. Багато красивих батальних малюнків це звісно круто, але кілька сторінок з діалогами могли б додати більше ясності та зрозумілості сюжету.

Кілька деталей з манґи я свідомо опустив в цьому огляді по тій простій причині, що їхня відсутність чи наявність, що в «Абарі», що в огляді на неї, ні на що не впливає. І це теж чудово характеризує твір.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість
Головних героїв, на щастя, лише троє, і принаймні тут ми можемо хоч якось орієнтуватися. Як вже зазначалося вище, ні про їхню мотивацію, ні про бекґраунд, ні про характери, ні про будь-що інше нам не розкажуть. Власне, основний стимул їхніх дій – рухати сюжет далі, і хоча б це у них так-сяк виходить.

Кінцівка цілком логічна, підтверджує всі наші очікування, і власне йде під руку з усім твором. Безсенсова і безнадійна.

Підсумовуючи вищесказане, хочу сказати, що в цілому «Абара» не є поганою манґою. Це такий собі середнячок із хорошим потенціалом, який автор швидше навіть не захотів, ніж не зміг реалізувати. Якщо ви поціновувач жанру дистопії, або ж творчості Ніхея, то годинку життя на неї потратити можна. Тим же, хто до зазначених категорій не відноситься, я «Абару» рекомендувати не можу. Також, в манзі дуже багато прекрасно деталізованих сцен насильства, тому особливо вразливим людям і дітям вона теж не рекомендована.

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Дописи за темою
Abara

HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Mangua 9

MANGUA 09: ТОП жахів в манзі та аніме або як Володимир Кузнєцов у гелловінський ґендарсвап потрапив

MANGUA 7

MANGUA #07: Панцу або Смерть: як ми українську манґаку на порнгабі шукали

Мої вітання Блек Джеку!

MANGUA-ОГЛЯД: “Мої вітання Блек Джеку!” від Fireclaw

Небесні дракони | Airborne Dragons | Kuutei Dragons

Daniel Woolf: Небесні дракони | Airborne Dragons | Kuutei Dragons

Радіант

#безцензури: «Радіант. Том 1»

Dorohedoro

Daniel Woolf: Дорохедоро / Dorohedoro

Uzumaki

Nerdgasm: «Вир» Джюнджі Іто / «Uzumaki» Junji Ito

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

MANGUA 6.1: Як Geek Journal Наруто і Луффі полюбив або Unlimited Creampie Works

Полум'яні Вогнеборці

Daniel Woolf: Enen no Shouboutai | Полум’яні Вогнеборці

HeavyUA: "Абара" Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

MANGUA-ОГЛЯД: РАДІАНТ | Відгук на манґу “RADIANT. Том 1” від Nashaidea

Downfall

Володимир Кузнєцов: “Downfall”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори