Геллбой. Ніч Крампуса

Відгук на мальопис

📜 Майк Міньйола
🎨 Адам Г’юз

📗 «Геллбой. Ніч Крампуса»
📇 Видавництво: Vovkulaka
✍ Переклад: Олена Лісевич
🖥️ Верстка: Денис Борисюк
🧠 Керівник проєкту: Ярослав Мішенов

Нова історія пригод Геллбоя розповідає про його зустріч із Крампусом, демоном-цапом і супротивником Санта Клауса.

Всі різдвяні випуски історій про Геллбоя це самостійні історії, тобто в принципі їх можна читати у відриві від основних серій. Ніч Крампуса” — найкращий з цих зимових щорічників і це заслуга віртуозного малюнка Адама Г’юза та сценарію від Майка Міньйоли, котрий зміг в невеликому синґлі вмістити всі тропи легендарної серії.

В центрі сюжету —  протистояння між двома демонами, в котрих багато спільного. Схоже на те, що Крампус, як і Геллбой, чужий на Землі, він вважає себе жителем Пандемоніуму — пекельного демонічного міста, заглянути в яке читач зможе прочитавши серію повністю написану й намальовану Майком —  “Геллбой у Пеклі“.

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого

Після коштовного у всіх сенсах видання колекційного першого тому Геллбоя для мене постало питання: "Що робити далі"? Бо за різних причин видання вийшло суттєво дорожчим, ніж планувалося, і видати так само другий том не було ніякої можливості у найближчі 2 роки. Але покинути франшизу теж не можна було. І тоді я вирішив трошки подражнити читача зимовими історіями, закинути гачок як на наступні видання, так і заохотити геть нового читача на знайомство із серією і на купівлю колекційки, та й врешті просто залишати Геллбоя в інфопросторі завдяки недорогим виданням, розтягнутим у часі. І після того, як прийшла пандемія, виявилося, що це було дуже вдале рішення.

Ніч Крампуса був обраний першим сінглом на видання за кількох причин — це номінант Айзнера, і це був другий випуск Геллбоя, який не встигли упорядкувати в якусь збірку.
Ярослав Мішенов
Ярослав Мішенов
Засновник та керівник видавництва Vovkulaka

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого

Крампус не може більше жити на Землі, він хоче, вернутись на вимріяну, міфічну і скоріше за все нереальну батьківщину.

Кам’яна Червона Рука Погибелі —  ось знаряддя, яке мало б принести йому смерть, але щось пішло не так.

Синява снігів, зеленуваті стіни Крампусового древнього житла, гнилі фосфоресцентні кістки сотень убитих дітей, а ще багряна шкіра Анунґ Ун Рами —  малесенька вуглинка в замороженому лісовому мавзолеї.

Що відрізняє Геллбоя і Крампуса? Перший потрапив у чужорідний світ і зміг пристосуватись до нього, другий ненавидить світ довкола, а внаслідок цього й самого себе.

Але чи був Крампус справжнім демоном?

В розмові наприкінці, Тревор Брум говорить про відьомського козла шабашів, і про скандинавського різдвяного цапа Йоулупуккі. Отже, можливо, Крампус це далекий відголосок первісних звіроподібних божеств, не даремно, в тароїчній системі Алістера Кровлі на 15 аркані Диявол це не хто інший, як єгипетськмй Хнум, а також Мендес — втілення звіриного підсвідомого зла, не більше не менше фройдівське Ід.

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого

Труп Крампуса повторює контури дитячої іграшки з другої сторінки, можливо він і сам лише іграшка в руках якоїсь могутнішої сили.

У Ночі Крампуса було цікаво працювати із поштівкою, яка є як окремий арт та у самому коміксі. Зазвичай таке пересічний читач не помічає, бо воно надто мале, але якщо локалізуємо, то все і всюди 🙂
"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого
Денис Борисюк
Верстальник

Ще цікавіше читати “Крампуснахт” в контексті прочитаної основної серії, уважний читач згадає сюжетну арку з підводною Королевою і її двома дочками (“Дивні місця”), це створіння тримало у своєму підводному полоні душі загиблих моряків, Крампус в численних креденсах і шафах ховає дитячі черепи.

Образи в історіях ідентичні —  звільнення світляних душ-птахів, у морі вони стають мартинами, в засніженому лісі —  голубами.

Одже, Геллбой спускається в оселю зла, щоб звільнити ув’язнені душі.

Нічого не нагадує?

Дядько Майк хитро сміється в бороду.

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого
"Ніч Крампуса" — напевно, найатмосферніший та мій найулюбленіший зимовий синґл про Геллбоя. Розпочинається він з різдвяної пісні, на які мені традиційно, разом із віршами, так і щастить у перекладах. Вперто перекладаю їх усі сама і цю зробила з першої ж спроби.

Дуже припала мені до душі розмова Геллбоя з Крампусом, до того, як він перетворився на цапа. Вийшли такі собі моторошні дотепи.

Найскладнішою ж виявилася гра слів Крампуса у скетчбуці, яку я так не здолала, тому всі лаври заслужено відходять редакторці:

- I eat children.
- How do you prepare them?
- I usually just spring it on them.
"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого
Олена Лісевич
Перекладачка

"Геллбой. Ніч Крампуса" — Рогатий проти Рогатого

Окремо варто сказати про додаткові матеріали наприкінці: фотографії різдвяних спогадів різних років. Маленький Пеклик та іграшка-інструмент його улюбленого Лобстера Джонсона (їм ще судилось зустрітися у шедевральному “Червякові Завойовнику“). Раптово п’яний Ейб і єдине фото з Геллбоєм та Еліс напередодні апокаліпсису. Можна знайти багато рушниць, котрі незабаром вистрілять. Не обійшлось без фірмового чорного гумору від Великого Червоного.

А суперовий скетчбук буде корисним і фанатам і художникам.

Ось такий він, найліпший щорічник Геллбоя: чудовий як окремий твір, ще кращий, як складова епопеї Геллбойверсуму.

Придбати мальопис "Геллбой. Ніч Крампуса" можна на сайті Ideo-Grafika за посиланням
Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Рекомендовані статті

0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори