Історія фентезі

Частина III

Притча та непереможна сила ідей

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

«Я – Господь, Бог твій…»

Наступні великі зміни, які відобразилися на  вигляді сучасного фентезі сталися достатньо далеко від розважальної літератури.  Людство винайшло монотеїзм і організовану релігію як таку. Першоджерелом тут, вочевидь, було вироблення єдиних для усього суспільства норм моралі та законів. Вони потягли за собою підсилення царської влади. А воно вже призвело до появи культу єдиного бога і піднесення його над усіми іншими метафізичними силами у людській свідомості.

Традиційно у цьому плані у приклад ставлять авраамічні релігії і, особливо християнсво західної традиції. Однак треба зазначити що те, про що мова піде далі відбувалося і в іудаїзмі, і в ісламі, і в індуїзмі і в конфуціанстві, просто там ці тенденції не дійшли до тієї концентрації, яка, зрештою, наклала своє відображення і на сучасне фентезі.

Основний твір організованої релігії – притча. І це дуже дивний твір з точки зору усього, про що у розрізі еволюції казки ми говорили до цього. Але для того, щоб зрозуміти притчу, треба зрозуміти релігійний контекст, як до того для розуміння народної казки треба було зрозуміти анімістично-синкретичне мислення. У чомусь ідея єдиного всемогутнього Бога – продовження епічної традиції протиставляння порядку людського розуму хаотичним силам природи. Тільки тут усе доведено до абсолюта.

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

Абсолютна сила творіння

Якщо герой-бог досяг абсолютної могутності, то цей абсолют має починатися з абсолютної сили – сили творіння. При чому ця сила є силою людської думки, яка є уособленням порядку. «Спочатку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було – Бог». Власне, у цій формулі висловлюється найголовніше – основою творіння світу визнається ідея, план, і це по суті перевертає усі основи побудови будь-якої вигаданої історії.

Бо хтонічні сили природи просто позбавляються творчої складової. Уся натуралістично-хаотична світоворчість із лісами – волоссям велетнів та горами – грудьми матері-Землі летить шкереберть. Натуралізм не може нічого породити. Творчим початком абсолютно усього є ідея, відірвана від фізичного світу і саме в її незалежності від нього криється непереможна сила. «Моя влада – не від світу сього», як вказано у одній відомій історії.

Замисел Божий та таймлайн

Також варто зазначити, що першопочаткова ідея – це також Закон та План. Тобто усі процеси у світі підпорядковуються цій ідеї і усі зміни, які стаються у світі – це частини цього Плану. Це призводить до одного цікавого наслідку. Остаточно руйнується міфічний час. Народна казка та, більшою частиною, героїчний епос існують в умовному часі – коли неважливо, скільки років минуло між тими чи іншими подіями та і порядок цих подій між собою не сильно має значення, бо усе підкорено природному річному циклу і  кожної весни ліс зеленішає, а поля засіваються.

Однак у світі  єдиного Бога натуралізм та людський побут не мають абсолютної влади. Абсолютна влада над усім у світі – у Божого Замислу. А там, де є замисел – є і кінцева мета. У світі мають відбуватися безповоротні зміни. А для цього треба розірвати кільце часу і перетворити його на стрілу, напрямлену у майбутнє. По суті таку річ як таймлайн принесли у нашу свідомість саме монотеїстичні релігії і, зрештою «такий-то рік такої-то епохи» своїм корінням має такий ось досить незвичний факт.

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

Народження Добра та Зла

Найголовніший же для створення майбутнього фентезі результат появи у свідомості людей єдиного Бога – винайдення універсальної моралі. Це логічно – якщо у нас є всемогутня сила, Закон, який керує світом, то є ті  вчинки людей, які подобаються цій силі і ті, які їй не подобаються. Народилася Добро як  фундаментальна сила. І дуже швидко стала пов’язаною із таким поняттям як Порядок та Світло. Зрештою колись у майбутньому це стане основою для світлої магії, паладинів і всього такого іншого.

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

Але для закінчення побудови не вистачало іншої сторони. І тут сталася дійсно цікава ситуація. Монотеїзм декларує, що Ідея сама по собі є абсолютною силою. Хтонічні сили в принципі безідейні, тому по факту як метафізична сила для майбутніх казкових побудов просто «помножені на нуль». Ні, є  окремі релігійні традиції, наприклад гностики, які намагаються грати на цьому полі, але вони увесь період домінування релігійної міфотворчості так і залишаться глибоко маргінальними.

Сила та слабкість Диявола

Саме тому у західній традиції народжується він. Голос у хорі янголів, що додав у Задум власну мелодію. Янгол, що пішов проти Бога, впав з небес і породив силу, що протистоїть Добру. Головне, що треба знати про Диявола – він не хтонічна істота, а при всіх своїх звірячих атрибутах – таке ж породження ідеї, як і його супротивники. Просто він викривлена ідея, яка своїм існуванням викривляє Великий замисел. По суті Зло – це неправильне використання людської здатності усе впорядковувати, неправильне  пізнання і це важливий момент.

При цьому Зло за визначенням слабше за добро і діє переважно обманом. Але зрештою все ж програє. Власне, уся ідея боротьби Добра та Зла з усіма епічними битвами майбутніх фентезі-книг росте звідси. До речі, абсолютна непереносимість силами зла церков та хрестів теж має своїм джерелом ось цю віру у беззастережну перемогу Добра над Злом. І герої ховаються у церкві від вампіра, який туди не може зайти теж насправді через те, що уся сила, яка є у вампіра – це лише викривлення тих ідей, які лежать у силі монотеїстичної релігії.

Взагалі треба сказати, що більшість концепцій, які я описую у цій статті і які ми зазвичай ототожнюємо із християнством, винайдені були не ним. І у германських народів, і у греків із римлянами, і на доавраамічному близькому сході ми легко можемо знайти те, що потім стало елементами християнського світогляду.

Сетінґ – ніщо, ідея – все!

Так от, притча є породженням саме такого світогляду. І у цьому плані вона в певному сенсі є епосом навпаки. Вже дуже давній епос  у своїх побудовах доріс до складних героїв і складних сюжетів, які, тим не менш, якоїсь ідейності  у своїх вчинках були позбавлені. Церковні казкарі зробили крок назад і начисто відмовилися від складних індивідуальних героїв і складних довгих сюжетів. Місцями вони просто почали грати на полі народної казки, роблячи героями притчі тварин.

Герої притч не мать ні імен, ні чіткої просторової прив`язки. Вони їм тільки заважали б. Бо насправді вони є втіленням ідей, які перебувають у боротьбі за втілення Великого Задуму у життя. Притча не розважає цікавим сюжетом. Вона «розважає» нас моральними роздумами, до яких апелює. Ми не знаємо, як звали доброго самаритянина. З точки зору логіки притчі навіть те, що він із Самаріїї – абсолютно не важливо. Нас заворожує його вчинок.

Притчі з точки зору сюжету та літератури – вкрай примітивні речі. Але такі основоположні для усього сучасного  фентезі речі як Добро та Зло як глобальні сили та моральна оцінка героїв твору як така народилися саме у цих творах і іншого їх джерела не існує. Як і взагалі іншого джерела того, що якийсь герой може діяти, підкорюючись такій речі як ідея, у яку він вірить. Бо логіка притчі повністю побудована на тому, що результат якихось подій зумовлюється не умовною життєвою логікою, а саме абсолютною владою над реальністю певних ідей. Мабуть, те, що і така річ, як перемога героя над обставинами завдяки власній силі віри прийшла звідси, теж усім зрозуміло.

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей
Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

Магія від сатанінського гакера

Ну і наостанок про магію, бо вона теж пов’язана зі світом ідей та їхнім викривленням. До монотеїстичного погляду на світ ніякої магії, як таємного знання, яке б давало простій людині владу над метафізикою світу, не існувало. Бо уся метафізика була начисто прив`язана до фізичних об`єктів. Але ідеї, попри те, що саме у них лежить справжня влада над світом, легко перелітають з однієї голови в іншу. Просто деякі знання треба пошукати.

Власне те, що у фентезі далеко не всі люди володіють магією, від самого початку мало своїм джерелом не вибіркову вроджену схильність до неї, це більш пізня вигадка. До речі вона монотеїстичному розумінню світобудови прямо суперечить, бо плоть же не має ніякого значення, вся сила саме в ідеях. Причина – прихованість цих знань, до того ж прихованість тою силою, яка зветься Добро. Бо головний спеціаліст по несанкціонованому застосуванню ідей для втручання у реальність у нас хто? Правильно, колишній янгол денного світла.

А зв`язок із ним неодмінно обертається чимось поганим, бо така його суть. Тобто уся магія як знання із самого початку була магією зла. Уся магія, яка відмінна від неї, прийшла у літературу значно-значно пізніше.

Історія фентезі: Притча та непереможна сила ідей

На закінчення треба сказати, що притча, як така, так і не стала самостійним початком чогось великого й епічного. Мабуть, причина саме у її схематичності та ідейності, яка міцно прив`язує усю логіку персонажів до певних ідей та ідеалів, не даючи їм діяти за її межами. Але конструкції, закладені в основу притчі потім цілими шматками переносилися у купу інших жанрів і досі один із найбільших складових елементів сучасного фентезі має своїм корінням саме притчу як частину монотеїстичної релігії.

Підписатися
Повідомляти про
2 Коментарі
старі
нові популярні
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Смію заперечити: На початку міг бути Образ і Дух – розпираюча сила зсередини. А магічне преклоніння перед звуками і знаками – ніяк не могло бути творчою силою. Бо звуки і знаки – янь-ські, ущільнюючі, заморожуючі сутності.

“Спочатку було Слово” – то не я, то Євангеліє від Іоана. Його перші строки. Воно цікаво тим, що це насправді не початок Біблії, але це єдине з Євангелій, тобто частин, які ідуть вже після Старого Завіту (він же Тора), яке починає розповідь не з Христа, а ніби переосмислює усе, що написано у Старому Заповіті. При цьому написано воно явно людиною, яка добре знала грецьку філософію. І слово “логос”, яке з грецької переклали як “слово” – це достатньо велике і суперечливе поняття, яке походить ще від Платона як мінімум. Воно точно не “слово” як набір звуків. Воно “слово” як “ідея” чи… Докладніше »

Популярні публікації

Дописи за темою

2
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори