Кіно і люди: “Нічна” Альони Нойвілль

Нічна

Я вирішила написати відгук про одне укрфентезі, тому що якось я ніде більше нічого про цю книжку не бачила.

Типу, взагалі майже жодного огляду не знайшла в інтернетах. Тому, хай буде тут одненький.

Я люблю час від часу надибувати українське фентезі, про яке досі нічого не чула. Роман “Нічна” авторки Альони Нойвілль я купила ще взимку, утім позаяк я – страшенно лінива й жалюгідно неуважна істота, прочитати книгу вдалося тільки зараз. Ще коли я купляла її мене трохи здивував обсяг – 140 сторінок – це якось мало зазвичай, особливо для жанру. Але краще коротко і по суті, чим ото воду лити на 15 частин, тож мене це не відлякало. Однак, обсяг книжки врешті виявився якраз найбільшою проблемою.

Коротше, книжка оповідає історію Ейни, дівчини-нічної, яка планує втекти зі свого села напередодні власного весілля. Бачте, нічні, як може натякнути їхня назва, проявляють свою істинну сутність вночі, тож на нареченого у першу шлюбну ніч чекатиме несподіванка, і якшо односельчани дізнаються, що вона нічна, їй гайки. Однак, усе йде не за планом, як воно годиться, і шляхи Ейни перетинаються з мисливцем на нічних на ім’я Ел. Разом із ним вона відправляється на порятунок свого брата Алана, добре знаючи, що наприкінці мандрівки на неї чекає смерть.

Коли чесно, я досі не дуже добре уявляю, що таке “нічна” і в чому саме полягають їхні суперсили. Більшість книжки я думала, що це шось типу вампірів, чи брукс з “Відьмака”, однак я не впевнена до кінця. Бачте, у цьому полягає моя проблема з цією книжкою. Я прочитала нібито й хорошу книжку, але водночас я нібито прочитала її в режимі швидкої перемотки. Цій історії точно потрібно було більше ніж 140 сторінок, щоб цілком висвітлити сюжет, лор, і найголовніше – персонажів.

У “Нічній” утім є дуже велика перевага, якої, на жаль, я не так бачу в українському фентезі: там насправді є бантер між персонажами і насправді пристойні діалоги. Хоча маю визнати інколи в мене таки виникала думка “о боже та прокомунікуйте вже як нормальні люди, сардонічні ви мудаки!”, усе ж взаємодія між персонажами – це найбільша перевага “Нічної”. Мені сподобадася головна героїня. Ейна – не дуже хороша людина/нічна, але я люблю. Вона – практична і намагається взяти якнайбільше з дуже неудачної ситуації. Усі її вчинки мені зрозумілі. Ейна – молодець. Українському фентезі взагалі потрібно більше хороших жіночих персонажок, тож спасибі за це Альоні Нойвілль.

Ворлдбілдинґ теж досить цікавий. Там є інтересні ідеї, яким, власне, малий обсяг навіть іде на користь, тому що ніхто не зануджує нас усією історією королівства. Багато що лишається уяві читачки і мені таке підходить. Також, у Альони Нойвілль приємна проза. Взагалі я радо куплю наступну книжку, якщо вона буде. Просто сподіваюся, що вона буде трохи повільнішою за попередню.

Також, obligatory trigger warning – під кінець книжки є сцена спроби зґвалтування, тож зважайте на це.

Популярні публікації

Дописи за темою

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори