Кіно і люди: Щоб його такого подивитися?

Вітаю, любі читачі! Ви скоріше за все читаєте це зараз сидячи без штанів. Це нічого тому шо ми щас сидимо всі по хатам без штанів і кидаємо осудливі погляди в бік вікна, за яким школярі грають у футбол. Я от, наприклад, вчора вирішила провітрити і наступні 2 години грала в 3-го Відьмака під дуже гучний шансон. Вийшло на диво органічно, до речі.

Менше з тим, поки ви нудьгуєте у чотирьох стінах і думаєте, що б такого глянути, перебираючи один за одним списки типу «Топ-10 фільмів і серіалів, які можна глянути в карантині!», я вирішила теж написати один. Проте позаяк я — претензійний гіпстер, тут не буде «Зарази» чи «Спіймати Кайдаша».  Вони — чудові, але вам і так уже всі сказали їх подивитися. Натомість нижче ви знайдете кілька менш очевидних фільмів і серіалів. Усі вони — дуже різні — за жанром, настроєм та навіть мовою — однак усі вони мають у собі теми ізоляції, самотності, змін і непростої задачі не повбивати людей навколо себе.

Вітнейл і Я

Цей, як влучно зазначив один критик The Guardian, «улюблений фільм кожного претензійного гіпстера», розповідає про двох безробітних сусідів, акторів-невдах, які вирішують самоізолюватися за місто, у котеджі дядька одного з героїв, аби трохи змінити обстановку.

Проте двоє богемних телепнів виявляються не вельми готовими до заміської атмосфери. Вони стикаються з не надто чемними місцевими, мусять самі добувати собі харчі, а коли ще й дядько Вітнейла раптово наносить візит, справи починають іти ще гірше.

Подивившись цю класичну дуже британську чорну комедію, ви щонайменше вийдете з карантину з десятком кмітливих цитат для світських бесід, а щонайбільше — з усвідомленням того, що зміна обставин дарує унікальну перспективу й нагоду оцінити своє життя здаля.

Гора Дракона

Пару днів тому одна ірландська блоґерка нагадала мені про існування цього фільму і я їй дуже за це вдячна. Тому що «Гора Дракона», чи «Дворфи Гори Дракона», чи «Дворфи Двемрела»(о господи та визначіться вже з назвою!) — це один з тих фільмів, які ти дивишся о 3-й ранку й потім через якийсь час пригадуєш цю подію і починаєш сумніватися, чи це взагалі відбулося насправді, чи це мені приснилося.

«Гора Дракона» — це дуже незвичне фентезі. І не тільки тому, що головні герої тут — троє дворфів, а не, наприклад, ельфійська принцеса, чи там якийсь обраний бугай з мечем. Це імовірно один з трьох найбільш незвичних фільмів жанру, що я бачила, а я бачила багато — включно з фентезі-адаптацією Мобі Діка, у якій Мобі Дік — білий дракон замість білого кита.

Цей фільм поєднує типове фентезі про драконів, дворфів, скарби і магію з горрором та драмою про ізоляцію, дружбу, довіру і справжній лавкрафтівський жах.Найкраще як я можу описати «Гору Дракона» без спойлерів: це «історія останніх днів Морії з точки зору дворфів усередині але з неабияким твістом наприкінці»

Середньовічне життя Террі Джонса (Terry Jones’ Medieval Lives)

Цього року ми, на жаль, втратили одного з Пайтонів, мого улюбленого, *шморг,  — Террі Джонса. Він був блискучим коміком, сценаристом та актором, однак не всі знають, що Джонс також був знаним медієвістом і популяризатором історії. Зокрема, він якось зробив один з найкращих науково-популярних серіалів евер — його серію документалок Terry Jones’ Medieval Lives.

Більшість з нас, коли чує «Середньовіччя» думає про бруд, бідність, полювання на відьом, сірі хати з палок і гімна, замурзаних неграмотних селян, і, звісно, Чорну Смерть, одну з найбільших епідемій в історії, яка винищила третину людства. Проте Террі Джонс з гумором розповідає нам, що це не зовсім справедливі асоціації. Насправді ці часи були сповнені кольору, культури, музики, фольклору та надії й він готовий показати нам особисто, перевтілюючись то у селянина, то могутнього лорда, то розбійника з великої дороги.

А якщо вже й Темні Віки були не такими поганими, тому нічого тут у 21 столітті з благами цивілізації та сучасною медициною падати духом.

Баттлстар Галактика

Днями канал Scy Fy виклав у вільний доступ для перегляду всі сезони цього вельми цайтґайстного (таке слово існує? тепер існує) сай-фаю. Людство опинилося у космічному карантині після знищення Землі й усі тепер сидять у закритих приміщеннях флоту, у якому можна вийти хіба на чорний ринок, але там трапляються тільки найгірші серії, тому, можливо, не варто.

Триває виснажлива війна з місцевими термінаторами. Вітамін D отримують хіба що головні герої під час поодиноких вилазок на планети неподалік, доки на головному кораблі флоту намагаються з’ясувати, як бляха зберегти цивілізацію і демократичне суспільство у таких умовах. Принаймні, доки не знайдеться підходяща планета, на якій можна було б оселитися.

Нове життя у залізних стінах посеред неосяжної пустки Космосу виявляє найкраще і найгірше у людях, та зрештою навіть найзвитяжніші герої на самоті є вразливими, а тому — взаємодомога і само-організація.

Портрет дівчини у вогні

Хіба є кращий фільм, що підживити жеврик карантинної меланхолії, ніж зворушлива костюмована мелодрама про двох жінок, які проводять час у само-ізоляції від решти світу й носять маски?

Героїні «Портрету дівчини у вогні» проводять свій час на самоті одна з одною корисно: вишивають, читають грецьку міфологію, малюють, гуляють у безлюдних місцях і закохуються.

Добре проводити карантин із коханою людиною, але є краса і в самотності.

О, і якщо вам хочеться чогось більше spicy, подивіться дещо схожий корейський фільм «Служниця» (The Handmaiden, Agassi)

Чорна Гадюка (4 сезон: Чорна Гадюка йде на війну)

Наприкінці Першої Світової Війни світ вразила одна з найбільших епідемій в історії. Гіршого часу для спалаху нового грипу було важко придумати — зруйнована боями Європа, позбавлені доступу до чистої води та даху над головою біженці, не вельми санітарні умови в армії. Усе призвело до того, що іспанка протягом двох років поширилася світом і забрала від 20 до 50 мільйонів життів.

За рік до того капітан Едмунд Блекеддер сидить в окопах Західного Фронту, оточений ідіотами й намагається знайти спосіб уникнути участі в запланованому наступі, який скоріше за все означатиме вірну смерть.

Сидіти в окопі поруч з Болдріком — звісно, не те саме, що сидіти в хаті з Нетфліксом. А у деяких вас, щасливців, навіть є коти, собаки, папужки і навіть хом’яки. Однак, бажання Чорної Гадюки втекти з його гнітючих обставин — це зараз вельми relatable сентимент. Варто тільки пам’ятати, що ми в цьому — усі разом і від нашої витримки залежить добробут і життя чудових людей навколо.

Розгадка (Clue)

Ви, либонь, чекали «Ножі наголо»? Ха, я на один крок попереду, прямо як убивця у цій класиці детективного жанру! Шестеро гостей прибувають на таємничу вечірку в давньому маєтку. Один з них — вбивця.

Існують три різні кінцівки фільму, які у 1985 отримали різні кінотеатри. Людина, яка подивилася фільм  в одному місці отримала зовсім інший фінал, ніж її друг з сусіднього штату. І коли вже нам усім все одно нічого робити, можна якраз зацінити кожну й вирішити, яка вам ближча, а також милуватися тим, як щораз по-новому складається пазл сюжету.

Багато з нас опинилися у карантині з людьми, з якими ми, можливо, воліли б ладнати трохи ліпше, але принаймні це не шість цілковитих незнайомців з темними секретами.

Відьма

Сім’я англійських поселенців вимушено само-ізолюється з їхньої пуританської общини на межу лісу через ідеологічні розбіжності. Однак, світ за стінами поселення чаїть багато небезпек, зима — близько, а сімейні узи тріщать по швах, коли темні сили і релігійний фундаменталізм починають роз’їдати їх зсередини.

Слухайте, ми всі любимо свої родини і своїх близьких, ок? Але замкнених в одному приміщенні й ізольованих від решти світу, в нас усіх може почати один від одого їхати дах. Зрештою, хто з нас у миті слабкості не хотів послати все до Чорного Філіппа і просто live deliciously?

Віднесені привидами

10-річна дівчинка Чіхіро переїжджає з батьками до нового будинку в провінції. Дорогою, вони повертають не туди. Манівці заводять родину в місто духів. Коли чари цього місця перетворюють батьків Чіхіро на свиней, дівчинка мусить призвичаїтися до свого нового життя у цьому дивному світі. Це єдний спосіб знайти шлях назад і повернути рідним людську подобу.

«Віднесені вітром» недарма вважається найкращим фільмом Ghibli. Це зворушлива й глибока історія про дорослішання і зміни, висловлена через дивовижну анімацію.

Часом зміни приходять у наше життя. Відбуваються речі, над якими ми не маємо жодного контролю. Єдине, що ми можемо контролювати — це те, як ми впораємося із новим, страшним і незнайомим. Чи ми дозволимо страху та розчаруванню поглинути нас? Чи ми приймемо їх і змінимося теж?