Кіно і люди: Що таке в біса Vox Machina і чому вас мають зацікавити їхні пригоди?

Vox Machina. Початок

— Чому вам просто не здатися і не померти гідно?
— Ми нічого не робимо гідно!

Днями видавництво TUOS Comics у співпраці з Третьою Паралеллю викатили цікаву новинку (ок, ну, як викатили, відкрили передзамовлення, і оголосили про наміри вони ще взимку, але це семантика, коротше) — українське видання першого тому коміксу «Vox Machina. Початок.»

Із цим до нас у редакцію прийшов лист з несподіваним проханням від трудящих: чи не могла б я люб’язно пояснити,  що воно в біса таке?

Маю визнати, Vox Machina. Початок — дуже особлива чашечка чаю. Якщо хтось із вас читав мій список улюблених фентезі-коміксів, то ви можете пригадати, що я навіть писала там про мої вагання, чи включати до нього саме цей комікс, бо це така на перший погляд специфічна штука. Типу, це комікс-приквел за історією, яку розіграли в DND восьмеро людей на Твічі…

Однак, не бійтеся, мої любі! Це взагалі не проблєма!

По-перше, комікс цілком можна читати як окремішню історію у жанрі типового гай-фентезі, але з матюками і жартиками рівня «твоя мамця».

По-друге, я, попри два дедлайни, що дивляться на мене зараз із величезним докором, вирішила все ж витратити годинку та зробити такий собі невеличкий «Посібник для Майбутнього Читача». У ньому я розповім вам, хто такі Vox Machina, що таке Critical Role, Actual Play і чому воно зараз таке популярне серед англомовної ґік-спільноти.

dnd-theverge7_560.0

Тож умощуйтеся зручненько, бо ваша Повелителька Підземель* зараз відведе вас у захопливу мандрівку до світу, на якому досі лежить тінь древньої катаклічної битви між Богами, під світлом двох місяців блукають жахливі монстри, а для шукачів пригод завжди знайдеться робота, якщо, звісно, не забракне сміливості — Екзандрію.

*Повелителька Підземель — це не BDSM-титул, я присягаюся! Будь ласка, не блокуй мене, СБУ.

Ні, серйозно, що це в біса таке?

Vox Machina. Origins — це комікс, який оповідає про перші пригоди гурту найманців Vox Machina, що відбулися за кадром імпровізованого actual play веб-серіалу Critical Role. Він написаний Меттью Колвіллом, який є досить популярним ютубером серед DND-спільноти за мотивами кампанії Меттью Мерсера (ви можете впізнати його, наприклад, за голосом МакКрі з Overwatch, ну, або ж — з серії трешового епічного фентезі Mythica, якщо у вас теж дуже странні смаки в кіно і ви бачили всі фільми з IMDB сторінки Кевіна Сорбо), та намальований художницею Олівією Семсон. 

Гаразд, до чого тут DND? До речі що це ще раз?

DND, себто Dungeons and Dragons, себто Підземелля і Дракони — це культурний феномен, який не потребує пояснення. Це гра, у яку грають діти з Дивних Див, або персонажі в новій Щі-Рі.

Це либонь найвідоміша настільна гра евер!

Проте Підземелля і Дракони (і безліч інших схожих систем, які виникли після) відмінні від, скажімо, досвіду настолок більшості нормальних людей. Ця гра також передбачає кидання кубика, хоча в DND їх кілька видів і більшість з них мають вельми цікаву форму, (дайси — найкраща частина усього процесу, пластиковий скарб, такий гарненький, такий блискучий, мій, мій, мій!), та опціонально — рухання фігурок по полю. Проте, що різнить DND, від, наприклад, Манчкіна — це наративна і рольова складова. Коротше кажучи, ви не тільки кидаєте кубики і рухаєте пластик на 5 квадратиків уперед, ви при цьому ще й прикидаєтеся Алонцієм Породженням Тіні, темним ельфом за кров’ю і таємним убивцею за фахом, якого привела у напів зруйнований храм Королеви Воронів жага пости за дядька Овена і Тітку Берру.

То що таке actual play і оце Critical Role?

Якщо ви є на Твіттері, чи Тамблері, і ви більш-менш цікавитеся сучасною поп-культурою, скоріше за все ви щось та й чули про «Critical Role». Мені здається, що це якраз одна з тих речей в ґік-інтернеті, яку ти рано чи пізно дізнаєшся за озмозисом, типу як: хто такі брати МакЕлрої, чому всі говорять про якісь Архіви Маґнуса, або якого дідька в половини твітеру на аватарках корейські підлітки.

Як ведеться в історії, багато років тому тоді ще 9 акторів дубляжу з Лос-Анджелесу якось так зібралися ганяти кампанію в DND. Як у них це вийшло, то є таїна, котра пояснюється хіба таємним контрактом, що його колись уклав їхній ДМ з Лавкрафтівською темною сутністю. Якщо у вас колись була DND група, певна, ви знаєте, який це біль насправді знайти день для регулярних ігор. Група, для якої я веду, складається з 4 людей, і процес узгодження графіків щораз передбачає шість чорних свічок, пентаграму на підлозі та складені з вирізаних з газет літер погрози здоров’ю рідних і близьких.

Утім, у них якось то й вийшло. Кампанія мала місце в авторському всесвіті їхнього ДМ-а, вищезгаданого пана Мерсера. Тривала вона собі мирно якийсь час, як і безліч інших домашніх кампаній, аж доки  сайт Geek and Sundry не запропонував їм почати натомість грати у їхній студії у прямому ефірі та стріміти все це діло на Твічі. Несподівано людям дуже сподобалося спостерігати за тим, як люди грають в DND і так заснувався цілий новий жанр інтернет-контенту: Actual Play.

CR, звісно, було не першим шоу, яке використало гру Підземелля і Дракони для багатосерійного сторітелінґу. Наприклад, Aquistions Inc почали виходити аж в 2008, коли навіть 5-го видання не було, і ще й випускали власний веб-комікс. Але до CR такі проекти переважно існували як подкасти і точно не в форматі щотижневих онлайн стрімів.

Однак, через щасливий збіг одразу кількох позитивних обставин — Амазон якраз купив Твіч і платформа сулила нові можливості для поширення контенту, культурна ностальгія за 80-ми почала повертати інтерес до DND, 5-те видання гри зробило вхід у культуру доступнішою для людей, які, можливо, раніше боялися спробувати, ну, і, звісно, усі ці актори та акторки вже мали певний парасоціальний капітал через свої попередні проекти, плюс — піар від Феліції Дей не завадив (для моїх молодших читачів, Феліція Дей у наш час була настільки важливою особою у ґік-сільноті, що Bioware зробило для неї ціле DLC до Dragon Age 2) — і CR несподівано cтала найбільшим ім’ям у DND-світі. А крім того, ще й льодоколом-першопрохідцем для інших кльових проектів, типу Dimension 20, або The Adventure Zone, або Not Another DND Podcast, або High Rollers, або навіть україномовного стріму Dice and Bones.

Звісно, щоб цілком дослідити причини популярності цього шоу потрібен був би цілий грьобаний есей про нові формати контенту у цю дивну й величну цифрову добу, репрезентацію, ґік-спільноту, ґейткіпінґ, парасоціальні стосунки між творцями та їхньою аудиторією і все таке інше. Проте його не буде. Бо кому воно треба? 

Насправді CR стала настільки популярною, що цього року світ, у якому відбувається дія шоу, приєднався до офіційного канону Підземель і Драконів, з виходом книги про те, як у ньому грати — «Путівника дослідника Дикогір’я».

Це перший новий сетинґ в родині за останні років 10. Проте вже ясно, що Дикогір’я буде популярнішим за Ghostwalk* чи Долину Нентір, позаяк книжка розійшлася дуже добре. Звісно, отримавши свою долю гейту дорогою. Аж до того, що автору навіть довелося вибачатися у Твіттері за те що він написав книжку??? Бачте, усі знали, що Візарди готують великий реліз на цей час, проте чомусь багато наївних людей думали, що то буде шось ностальгійне, зокрема, можливо новий Драґонланс. Звісно, це виявився не грьобаний Драґонланс, і деякі засмучені задроти почали поводитися так, ніби в тому, що ми не побачимо нову книжку за Драґонлансом у наступні років так ніколи взагалі, винні чуваки з Critical Role, а не те, що інтелектуальні права на Драґонланс перебувають у руках кількох різних людей, більшість з яких перегризлася між собою ще в 90х.

*на мою скромну думку, Ghostwalk і Masque of the Red Death — дуже недооцінені сетінґи з неабияким потенціалом, і вони заслуговують на переосмислення у майбутньому

«Ви зустрічаєтеся у таверні…»

А тепер власне до самого коміксу.

Фуух.

Позаяк Critical Role почали стріміти вже після пари років приватних ігор вдома, історія першого сезону починається in medias res, лишивши за кадром те, як її персонажі зустріли один одного, почали разом рятувати світ і отримали квест піти в підземні володіння. Комікс має на меті заповнити цей пробіл. Саме тому його цілком можна читати навіть, якщо ви досі ніколи не чули про це шоу. Ви у будь-якому разі почнете з початку.

Зокрема, перший том оповідає, як більшість з учасників гурту зустріла один одного, одночасно взявшись розслідувати таємничі окультні події у маленькому похмурому містечку Стілбен.

Пригоди Vox Machina відбуваються у світі меча, магії і культурних відсилок — Екзандрії…Стривай-но! Хіба пару абзаців тому та книжка не називалася Путівником по Дикогір’ю?

Так! Так, мій уявний співбесіднику, яким я заповнюю пустку карантинної само ізоляції! Дикогір’я (Wildemount) — це один з континентів на планеті Екзандрії, на якому відбувається дія другого сезону шоу, що якраз триває. Ну, як триває. На гіатусі третій місяць з того часу, як цивілізація занепала, але ви зрозуміли. Дія ж коміксу відбувається на сусідньому континенті Таль Дорей. У книжці про нього написано хіба побіжно через скучну і складну фігню з інтелектуальними правами. Але по Таль Дорею є неконінЪчний ґайд, якщо вас це раптом зацікавить.

Екзандрія — це типовий, ламповий, проте барвистий фентезі сетинґ, для якого пан Мерсер позичив багато з класичних DND всесвітів типу Grey Hawk-а чи Фаеруна. Там вдосталь монстрів, фантастичних істот та залишків древніх цивілізацій, у яких так люблять порпатися усі гравці, бо в них можна найти лут. А лут як відомо — це найкраща частина процесу після дайсів.

Щодо самих Vox Machina, то вони попри те, що цілком втілюють стандратні фентезійні тропи про хтивого барда, занудного меджик юзера і вдягненого в усе чорне таємничого спритника, є якраз тим, заради чого цей комікс слід читати. Персонажі — це найбільша перевага Critical Role. Вони — всі чудові, тривимірні, веселі, хаотичні та цікаві особистості.

100486048_588750281760915_5724277986283225088_o

У першому томі ви зустрінете такий героїв як:

Вакс’Ілдан «Вакс» (у шоу його грає Ліам О’Браєн, чий голос ви можете впізнати, наприклад, з того клятого квесту в першій Dragon Age, коли ти просто тиняєшся розгромленою Вежею Маґів аж раптом тебе без попередження засмоктує у Fade, край снів і камуфляжних полігонів, і ти не можеш вибратися звідти, аж доки ти не відкриєш усі локації на капець якій заплутаній мапі, і щоб відкрити усі локації тобі треба стрибати між ними увесь час і витріщатися на екран заставки, і всі ці рівні схожі між собою, і тому ти зрештою починаєш ходити колами, і бігати між одними й тими самими дірками у формі миші, а миша страшенно повільна, тому що вона постійно у стелсі, і так триває приблизно 27 годин, аж доки ти нарешті не скачуєш мод, який скіпає усю це приниження людської гідності й ти знову — щаслива та вільна, принаймні, аж доки не прийдеться спускатися до Глибоких Дорі….

Ок.

Вибачте, це дуже болючі для мене спогади…

Отже, Вакс — спритник (так, я знаю, що у перекладі коміксу rogue — крутій, але це мій ужасний сайт який ніхто не читає і спритник подобається мені краще, ок) напів ельф, який разом з сестрою-близнючкою втік з незатишного дому татка-мудака шукати пригод. Вакс — трохи придурок (як і всі спритники, давайте будемо чесні), але він — непоганий хлопець.

Векс’Алія «Векс» (у шоу її грає Лора Бейлі, її ви можете впізнати за голосом Джайни Праудмур у World of Warcraft) — рейнджерка, у якої є ручний милий ведмідь і нездорова схильність до економії.

Тіберій Буревій (у шоу його грав Оріон Акаба, якого ви можете впізнати з…е-е…фан-фільму по Стар Треку? Ок, у нього не такий видатний доробок, і він все одно залишив шоу на початку 1 сезону, так шо, сорі, спойлери) — дракононароджений чародій, але не так як у Скайрімі, схильний до меджиксплейнинґу.

Кіліт (нарешті я знаю як це передати з англійської! у шоу її грає Маріша Рей, чий голос ви можете впізнати з Metal Gear Survive) — тривожний пиріжечок у добрих стосунках з матінкою Природою, напів ельфійка, що типу якби Аанґ був друїдом.

Скенлан Скорокуцик (у шоу його грає Сем Ріґель, якого ви можете впізнати як голос Фенікса Райта з Ace Attorney) — уявіть собі, якби Любисток мав десь метр п’ятнадцять зросту, буквально, хтивий гном.

Ґроґ Міцнобород (у шоу його грає Тревіс Віллінґем, якого ви можете впізнати за роллю Тора в мультиках Marvel) — він може не вміє читати, але цього ґоліафа краще не злити, хоч усередині він і м’якенька булочка.

Ось. Сподіваюся, це пояснення не заплутало нікого ще більше. Це цілком імовірно. Буде кльово, якщо когось це надихне зацінити цей комікс, або це шоу, або ще краще — гру Підземелля і Дракони. Я знаю, що є добрі люди, які працюють над тим, щоб до Critical Role з’явилися українські субтитри і можливо скоро в них вийде. І що є також добрі люди, які перекладають правила і ресури з DND для того, що у цю гру можна було грати українською.  Велика їм пошана.

Вам сподобається цей комікс якщо ви:

  • любите класичні фентезі пригоди DND-стайл
  • граєте в DND
  • любите комікси типу Rat Queens, Nimona, Ladycastle, Saga, тощо
Підписатися
Повідомляти про

3 Коментарі
старі
нові популярні
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Ого, оце так лікнеп! Дякую авторці за статтю )

Це ж яким боком Гайд по Тал’Дорею неканонічний? Він написаний автором сетінгу. А те, що його випустили не Візарди, аж ніяк не робить його неканонічним.
П.С. недавно вийшло його покращене перевидання.

Дякую за публікацію!!

3
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
Прокрутити вгору