Я почала відкривати для себе цікавий та дивовижний світ Казок. Так, звісно, це не звичайні казки, а комікс, який має таку назву.
Я почала відкривати для себе цікавий та дивовижний світ Казок. Так, звісно, це не звичайні казки, а комікс, який має таку назву.
Думаю, багато хто про них чув або навіть читав, а для тих, кому це новина зараз розповім.
Поки що вдалося прочитати лише дві перші книги, і після цього я ні в якому разі не збираюся зупинятись.
Отож “Казки” – це розповідь про світ, де існують наші з вами давні знайомі (гноми, Сірий Вовк, Білосніжка, троє поросят, Синя Борода та всі-всі-всі). Однак це не той романтично-прекрасний світ царств і дивовиж. Це світ, де їхні королівства давно захоплені страшними (ще страшнішими, ніж Сірий Вовк) негідниками. І наші персонажі змушені були не просто об’єднатися один з одним (а це колись запеклі вороги), а ще всі разом втікати. Так вони заснували нове місто, де тимчасово (хоча вже багато років) живуть, не привертаючи до себе уваги звичайних людей. А тварини-герої казок змушені оселитися окремо, аби не сполохати людство остаточно. І кожному із цих казкових героїв знайшлась власна роль у такому дивному новому світі.
У першій книзі нам розкривають історію, яка призвела до цього життя, і паралельно розгортається детективне розслідування Сірого Вовка, який шукає, куди пропала сестра Білосніжки – Рожинка.
У другій книзі ідеться про заплановану війну тварин-героїв проти давніх нападників, які вже багато років тому захопили їх рідний дім. Але все, як завжди, виходить з-під контролю і головним персонажам коміксу доводиться з цим якось розбиратися. До слова, хоч персонажів дуже багато, головними героями, все ж, можна вважати Білосніжку та Сірого Вовка. Принаймні у цих двох книгах, які довелось прочитати.
Загалом комікс дуже цікавий. Цей ефект, звісно, створений тим, що нам показують персонажів, яких ми любили ще з дитинства. І це справді дуже крутий хід від автора, тому що дає справжні емоції від читання з якоюсь легкою ностальгією. А бачити персонажа, який раніше був тільки негативним, у новій ролі – це ще більше показує дорослішання героя, а також самого читача. Чому? Тому що тільки в дитинстві ми можемо розділяти все на добре та зле, без компромісів. А в реальному (гаразд, реальнішому) світі кожна людина може поєднувати у собі весь спектр рис, деякі з яких виражені більше або менше. Таким є і персонаж Сірого Вовка. Це ніби антигерой, але часом вся надія покладена лише на нього одного і рівень довіри тоді моментально підвищується.
Все це у сукупності дає дуже круті враження від переглянутого та прочитаного. З нетерпінням чекаю, коли отримаю третю частину. Рекомендую!
Популярні публікації
Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”
Павло Задніпряний: «Максим Оса»
Володимир Кузнєцов: “Cthulhu: Death May Die”
Trip w/ Book: “House of Penance”
