Книжки опосума: “The Nevernight Chronicle Series”

The Nevernight Chronicle Series
Книжки опосума

Книжки опосума

Літогляди, враження і поцуплені з інету опосуми

📜 Авторка: Jay Kristoff
📗 Книга: «The Nevernight Chronicle Series»
 

Про що книга:

У світі, де з неба світять три сонця, у місті, збудованому з костей скинутого з небес бога, дівчинка дивиться, як вішають її батька, аристократа і невдалого революціонера. Її вирощує Меркуріо, колишній жрець Червоної Церкви, ордену вбивць (швидше найманих, ніж релігійних). Мія Корвере здатна керувати тінями (і має не-кота з тіней, саркастичну розмовляльну падлюку — уточнення для шанувальників котів).

Все життя Мії спрямоване на помсту за родину (і бажано перекурити), але у світу на неї трошки власних планів.

Плюси:

🖤 Трилогія жорстока, трішки огидна, дуже іронічна, надзвичайно візуальна.

🖤 Вдалося уникнути створення типової незалежної ГГ з кепським характером і нотками істерії: це класна персонажка, здатна на любов (багато), самозречення (недовго і тільки за гроші), падлючі хитрощі, підстави та випущені нутрощі (чужі). І ще здатна відсунути все щасливе майбутнє заради помсти. А потім відсунути помсту заради тих, хто став рідними. І навпаки.

🖤 Решта персонажів теж не пухнасті котики. Тут ніхто не котик, навіть котик.

🖤 18+. Чому 18+ йде в плюси? Тому що.

🖤 Окремий світ книги — з цим захопленням Венецією та Римською республікою, піщаними кракенами, кривавими басейнами, нескінченними підставами і маленькими дрібками щирої любові — малесенькими, як дрібка світла, коли відкриваєш вночі холодильник.

Зацініть детальність: у небі світить три сонця майже завжди, Правдива Пітьма настає раз на три роки. Природно, існує релігія Триокого бога. Природно, мешканці їдуть кукухою від постійного світла, цінують спеціяльні окуляри, підвали та приміщення без вікон у якості спальні. Природно, аж дуже цінувати темряву забороняють жерці, що виробників цупких штор звинувачують в єресі (і конфіскують штори в монастир).

🖤 Навчання Мії у Червоній Церкві не перетворюється на типову школку для типових бажаючих стати чарівниками/богами/героями/безробітними/необхідне підкреслити. Навпаки, навчання в асасінів цікаве і небезпечне, декотрим персонажам не щастить. Когось втруїли, комусь відрубали руку. Вчіться, дітки.

🖤 Ах який тут прекрасний оповідач! Метафори, підколювання, оце все.

🖤 Примітки. Ці примітки треба читати. Це окремий світ приміток. Іноді вони займають три сторінки і починаються саме тоді, коли когось збираються вбити.

Мінуси:

— Епічність/богічність аж надто на максимум, але тут не переказати, щоб не заспойлерити нещадно.

— Автор чесно тримався майже три книги, щоб на другій половині останньої все ж почати описувати “її корсет”, “її якусь-там спідницю”, і “її пелюсточки”. Хоча стоп, її пелюсточки бували й раніше.

— Фан-сервіс. От іноді буває, що автор краще впорувався до побажань фанатів, але як же їм відмовиш, таким котикам.

— Книги у книгах. Будете читати, зрозумієте.

— Ну добре, деякі частини 18+ прямують до мінусів і чергу на премію описів Винничука.

— Про богічність вже було. але досі дратує.

Підводні камені:

○ Або це я суворий римський легіонер, або це все іноді скочувалося в YA. Якщо хочете емоцій, пристрастей і оце все — підійде.

○ Описи світу. Особисто для мене це плюсище, коли герої не зависають в умовному просторі кав’ярень та безликих міст (шаблони: блиск та куртизанки столиці/потягане портове місто/село з овечками/місто-відповідник центру Львова). Проте, як виявилось, не всі люблять таку доповнену реальність.

○ Лайка невиразна.

○ Стиль оповіді отакий:
Tric gave another half-hearted stab, but the beast had forgotten its quarry entirely, great eyes rolling as it flipped over and over, dragging its bulk back below the sand, howling like a dog who’s just returned home from a hard turn’s work to find another hound in his kennel, smoking his cigarillos and in bed with his wife.

Українською все ж варто би перекласти.

Дописи за темою

Книжки опосума: "The Nevernight Chronicle Series"

#безцензури: «Сила коміксів»

Книжки опосума: "The Nevernight Chronicle Series"

#безцензури: «Щоденник 3»

Паперовий звіринець

Відгуки та й отаке: “Паперовий звіринець та інші оповідання”

Лі Бардуґо

“Дев’ятий дім” Лі Бардуґо — анонс від Vivat

Проблема трьох тіл. Пам'ять про минуле Землі. Книга 1

Олександр Гнатюк: «Проблема трьох тіл. Пам’ять про минуле Землі. Книга 1»

The Reckoners

Володимир Кузнєцов: “The Reckoners” Брендона Сандерсона

Абрахам Грейс Мерріт

Відгуки та й отаке: “Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!”

Книжки опосума: "The Nevernight Chronicle Series"

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори