Кобзар. Вогненароджений / Страшна жінка
Відгук на мальопис
📜 Ілля Бакута
🎨 Ілля Бакута, Денис Борисюк
📗 «Кобзар. Легенди Великого Лугу»
📇 Видавництво: Vovkulaka
✍ Редактор: Володимир Кузнєцов
🧠 Керівник проєкту: Ярослав Мішенов
Багате на події XVII сторіччя докорінно змінило плин української історії. Нечувані та зухвалі морські походи запорозьких козаків від Кафи й Варни аж до самого Стамбула. Жорстка полонізація привела до кривавих козацьких повстань, які крізь десятиріччя “золотого спокою” всколихнули національно-визвольною війною. Після смерті Хмельницького чередою зрад та змов війна була програна. Ніхто не зміг втримати Богданову булаву, або заважали несприятливі умови за несприятливого часу, або завелика ноша, або замалі люди. Почалася Руїна…
В живописців всіх епох існує певна незмінна і корисна техніка, котру практикують і понині – учитися у великих. Рембрандт копіював Караваджо і Мікеланджело, Ван Гог по-своєму перемальовував Делакруа і Доре, Франціско Ґойя високо цінував Брейґеля та Босха.
Легенди та авторитети існують також серед авторів мальописів, це “Король” Джек Кірбі, сюрреалістичний геній Жан Жиро, він же Мебіус, гіперреалістичний Алекс Росс, Френк Фразетта, Вілл Айснер, Білл Сенкевич, Джон Джей Матт, Міло Манара, Дункан Феґредо, Джей Лі та багато іншим геніальних художників.
Майк Міньола серед них один з краших, його мінімалістичний, фактурний, багатий тінями стиль неможливо сплутати ні з яким іншим.
Український комікс “Кобзар” це суміш міньйолівського стилю та українського фольклору. Похмурий, кривавий та різкий, але місцями сонячний і барвистий.
Далі від серії треба чекати на наступні історії, щонайменше дві з яких ми плануємо видати цього року. Перша історія поверне читача у минуле головного героя, так би мовити, на самий початок його довгого шляху, а друга матиме потужний фольклорний антураж.
Передмовою до “Кобзаря” слугує народне прислів’я козацької доби, котре зафіксував в своїх етнографічних дослідженнях Дмитро Яворницький – автор понад 1500 наукових праць, один з найбільших дослідників козацтва.
Розсипи народної творчості читач зустрічає на наступних сторінках мальопису: “Пугу-пугу. Козак в лугу”, козацька молитва, весільна пісня, народний звичай з рушником. Світ котрий зображує Бакута це широкі степи, аж здається відчуваєш вітерець на обличчі, чуєш запах цвіту, пшениці, землі. А ще це небо, багрянці заходу повечірня синь, важкі хмари і рожеві горизонти.
А ще дим, плач, палаючі біленькі хатки і велетенська тінь крилатого гусара, цей ангел приніс не добру звістку, а смерть.
Весь сюжет це розмова між воїном і кобзарем. Тут нема якихось раптових поворотів, чи інтриги. Ні, тут йдеться про щось зовсім інше – вихопити фрагменти української душі тих давноминулих днів і показати ці фрагменти читачеві. З цим завданням Ілля Бакута справився якнайкраще.
Попри невеликий об’єм, комікс хочеться перечитувати знову і знову, знаходячи лаконічні та медитативні образи. Тінь кам’яного хреста на маковому полі, рожевий вишневий цвіт – привіт Ван Гогові, верткі чайки, котрі швидко пливуть студеними хвилями, широкий хрест з шапкою на його вершку, вкінці вертаємось до найпершої чудової сторінки, вона ніби закільцьовує сюжет, бо так само може слугувати останньою.
Широкий степ, фігура древньої ще з часів матріархальної культури кам’яної баби, сув’язь золотих колосків і маленька фігура самотнього бандуриста десь там за горизонтом, над ним, наче ворон над Одіном, летить лилик (така ж самотня неспокійна душа). Шумить вітер, сонце зайшло.
Мініінтерв'ю з Іллею Бакутою
Як виникла ідея “Кобзаря”?
Ідея виникнення “Кобзаря” як не дивно прийшла зі сходу. Мені як фанату самурайских бойовиків 50-70-х років під час перегляду Затойчі (Дзатоіті), саме серіалу 60-70-х з Сінтаро Кацу, мені й прийшла думка, що було б круто адаптувати мою улюблені стрічки у козацьку добу у вигляді мальопису. На той час я взагалі нічого не знав окрім Марвел-ДС, тож малювати у стилі супергероїки в мене не вийшло та й не дуже хотілося. Тож на кілька років я й відклав реалізацію свого задума. Аж до поки не побачив Геллбоя. Тож все, що стосується малюнку, має лише одне джерело натхнення — Майк Міньйола.
Чим надихаєшся при створенні?
Що стосується самої історії, то мені подобається, як робить автор Стен Сакай “Усагі Йодзімбо”. Це незалежні одна від одної історії, з елементами фольклору, з прикладами народного мистецтва. Я хочу робити у тому самому напрямку.
Скільки планується частин?
Наразі в мене є готового розкадрування більш ніж на десять випусків з незалежним сюжетом. Наскільки ймовірно, що вони будуть намальовані, то все залежить від видавництва й від продажів.
Що на нас чекає в прийдешніх випусках?
Перші випуски ще матимуть якісь деталі з самурайських фільмів, а з 5-го випуску я вже буду використовувати українську міфологію, будуть й чорти, й мавки й багато іншого. Буду робити таке собі темне козацьке фентезі.