Книгоголізм: “Колесо Часу” — чому варто читати цей цикл?

wheel of time

Чому ж варто почати читати цей цикл?

Особисто я вважаю Колесо Часу одним з найвеличніших фентезі епосів усіх часів. Ні, не поряд з Толкіном, і не кращим. А наступним рівнем. Це розвиток жанру як такого.

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Почну з деяких фактів для тих, хто взагалі не розуміє про що мова.

“Колесо часу” — це фентезійний цикл від американського письменника Роберта Джордана, який почався ще далекого 1990-го року, а закінчив його писати Брендон Сандерсон у 2013-му, через декілька років після смерті самого Роберта. В США Колесо Часу вважається другим за епічністю та популярністю після Володара Перснів. Продано більше 80 млн примірників (але я так і не знайшов інформації це з перекладами чи без).

Про один з найдовших я не перебільшував. Усі 14 книг мають близько 800-1000 сторінок кожна (15-й приквел десь вдвічі менше), а це приблизно 19 діб безперервного читання. Кількість героїв перевищує навіть “Війну і мир”, і кожен з них має опис зовнішності і характеру.

Якщо розмір не відлякує, то йдемо далі.

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Хоч початок епопеї автор напряму позичив у Толкіна, де група людей відправляється у подорож разом із “магом”-провідником і тікає від злих сил, але Джордан має свій унікальний стиль. Він запозичив лиш зав’язку історії — як данину пам’яті професора.

За основу сюжету взята клішейна ідея боротьби обраного проти всесильного Темного, але те як вона розвинена є досить унікальним. Бо пророцтво точно не каже, що він врятує світ, або знищить його. Все залежить від самого обраного. Бо Колесо плете візерунок так, як хочеться самому Колесу. Тому до самого кінця незрозуміло як виконається древнє пророцтво. Та чи виконається воно взагалі. А також цікавим є те, чого це пророцтво взагалі існує і про нього знають. Це через світобудову. Колесо Часу крутиться і епоха йде за епохою. Деякі епохи стають легендами, в той час як деякі зовсім забуваються. Але з новим обертом легенди знову повертаються і стають теперішнім. Тобто все, що зараз відбувається, колись вже сталося, але з кожним новим обертом все може змінитися по новому, або взагалі не відбутися. Ніхто не може передбачити як буде плестися узор.

А ще обраний, Дракон Відроджений, має не такий вже і великий вплив на історію і кількість тексту виділеного на нього і його особисті пригоди значно менший, ніж на інших персонажів. У нього є два друга, які впливають на сюжет можливо навіть більше. Ви точно переживатимете за одного з його друзів більше ніж за головного героя. А ще є купа інших героїв, сюжетні арки яких досить захопливі.

Наприклад, жіночі персонажі. У світі Колеса Часу такий собі матріархат. Бо чоловіча сторона Сили дискредитувала себе в певний спосіб, чоловіки давно відійшли на другий план у розв’язанні усіх питань. Тому жіночих персонажів тут багато, всі вони прописані нереально детально й усі вони різноманітні. Правда серед фанатів досі точаться дискусії чи “правильно” Джордан описав жінок і їх переживання. На мою думку, вони ідеальні, а головне, що вони різні. Ви не знайдете тут двох однакових персонажів, які б діяли в певних стереотипних рамках.

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Також деякі відмічають певну репетитавність автора, особливо в описах персонажів. І це правда. Але це частково пояснюється саме великою їх кількістю. Думаю, Джордан боявся, що ми як читачі, щось забудемо, а він цього дуже не хотів.

Я вас не попереджав, що це не коротка стаття? Ні? Ну, пробачте. Про Колесо Часу можу говорити довго. Але якщо ви дочитали до цієї частини, то ви молодці.

Бо я переходжу до найцікавіших частин, чому вас має зацікавити Колесо.

Мені подобається як Роберт описує історію світу та його структуру. Уся інформація подається не як нудні абзаци пояснень, а через діалоги, думки персонажів, їх дії, спогади. І вона подається частинами – в першій книзі ви дізнаєтесь лиш вершечок айсбергу, а кожна наступна, буде давати ту крихту інформації, на яку ви заслуговуєте, щоб дістатися до наступної книги.

Історія тут є не просто як атрибут хорошого фентезі, але і як частина побудови теперішньої мапи світу і її політики. І саме політика грає не останню роль. Кожна країна і її правителі мають свої особливості і причини діяти так чи інакше.

До речі, забув сказати, що тут нема класичних ельфів, гномів і інших звичних любителям фентезі істот. Звичайно тут є аналог орків, як незліченна армія нечисті. Але без інакших рас не обійшлося. Є милі та миролюбні 4-х метрові огір. А є зміє- та лисицьо-голові почвари із паралельної реальності, про яких майже нічого невідомо. Та ще купа купа істот створених темною стороною сили, єдина ціль яких, виконувати накази Шай-і-тана.

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Особливо мені подобається магічна система. Слово “магія” тут не вживається. Є Сила. Силою можуть користуватися певні талановиті особистості, а без руйнівних наслідків – тільки жінки. Дію Сили може побачити тільки той, хто вміє нею користуватися. Направляючі не просто “кидають фаєрбол” – вони плетуть узор (візерунок) для того, щоб вийшов певний результат. Цей узор можна заплутати, розплутати та зав’язати вузол, щоб дія його була постійною.

Чоловіки, користуючись Силою, сходять з розуму. Саме тому за ними полюють, щоб захистити їх та навколишніх від руйнації.

Окремо варто згадати битви. Читаючи, я дивувався, що Джордан дуже прискіпливо ставиться до тактики ведення війн. Детально описує ландшафт і переміщення військ. Пояснює чому були прийняті ті чи інші рішення на полі битви. А коли з’явився у мене інтернет і я прочитав його біографію, все стало на свої місця — він був військовим, брав участь у в’єтнамській війні, нагороджений медалями, тренував новобранців, навчав їх військовій тактиці, також писав історичні книжки про Громадянську війну в Америці. Після цього я став по іншому дивитися на ці часом занадто детально описані й затягнуті битви. Тому що в них був закладений сенс, а не просто щоб було. Роберт навіть вигадав мистецтво бою на мечах зі стійками та їх назвами. На ДжорданКонах навіть відбуваються турніри по цьому мистецтву.

І нарешті фінал. І якщо точніше, фінали кожної з книг. Деякі частини циклу дійсно нудні (від різних фанатів почуєте цифри від 3 до 6 книг), але фінали варті того, щоб ви дочитували кожну із них до кінця. Кожну. До кінця. Бо на останніх ста сторінках ви отримаєте таку дозу екшену, розкриття загадок, розвитку персонажів та отримаєте нову купу загадок, зав’язок нових сюжетних арок та натяків на цікавих нових персонажів, що вам вистачить на довге очікування виходу наступного перекладу. Можливо саме через Джордана я тепер навіть найнуднішу книжку дочитую до кінця.

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Мало не забув, любовні історії тут також є. І я б хотів вам розказати про головну, але це буде такий жирний спойлер, що все зіпсує. Тому скажу лиш одне — можливо аналогів немає навіть у любовних романах (хоча звідки мені знати, я їх не читаю, але все ж таки, думаю, немає).

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Дописи за темою

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Здена Бобош: “Колиска для кішки” Курта Воннеґута

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Trip w/ Book: «Добрі передвісники» Кінець світу догори дриґом

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Денис Джурджа: “Cabal” Клайва Баркера

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Grumpy readerka: “Степовий бог” Євгена Ліра

Меекхан 2

Павло Задніпряний: “Оповістки з Меекханського прикордоння. Схід-Захід”

wheel of time

Книгоголізм: “Колесо Часу” — чому варто читати цей цикл?

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Книгоголізм: “Бабай: Фензін #1”

Голокост F

Здена Бобош: “Голокост F” Цезарія Збєшховського

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

ГАРТ: “Володар Світла ” Роджера Желязни

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

Книгоголізм: “Антисоціальна мережа”

Книгоголізм: "Колесо Часу" — чому варто читати цей цикл?

ГАРТ: “Теплиця” Браяна Олдісса

Енді Вейр

Андрій Ворон: “Артеміда” Енді Вейра

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори