КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Мавка

Мавка, також навка, нявка, лісова русалка - істота української міфології та демонології, близька до русалки, в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчаток, померлих без хрещення.

Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки - це напівоголена дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їхнього перебування були ліси, гори та поблизу води.

Образ мавки, мабуть, найромантичніший та найчарівніший в українській міфології, оспіваний у піснях та описаний у легендах. Не було жодного українського письменника чи поета, який хоча б раз не згадував цей образ у своїй творчості. А що ми знаємо про мавок? Де вони мешкали і чим займалися? В чому їх чарівність та чи були вони шкідливими для людей? Про все це та багато чого іншого ви дізнаєтесь в цьому випуску! 😉

У відео була використана музика:
1. - ЯРРА - Мавка

КОРЧМА

Упирі, вовкулаки, чорти, відьми та багато інших персонажів української демонології, майже завжди виступають антагоністами, як в народних переказах та легендах, так і в літературі чи кіно. Але є й такі, що уособлюють у собі чарівність та навіть поетичність, змушують вас хвилюватися за них, а інколи, навіть більше вболівати ніж за головних героїв. Яскравим прикладом цього, є образ мавки – молодої, гарної, оголеної дівчини з довгим зеленим волоссям. Але… чи є цей міфологічний образ таким насправді? І що ми взагалі знаємо про мавок? Вмощуйтеся зручніше в Корчмі, ми починаємо!

Мавка, або ж нявка – міфологічна істота в образі гарної оголеної дівчини з розпущеним волоссям. За своїм зовнішнім виглядом та характеристиками – досить близька до русалок. На думку частини дослідників, початковою назвою цих істот є «навка», від давньослов’янського кореня «навь» – «мрець». Варіанти «мавка» і «нявка» виникли трохи пізніше, а власне сам образ мавки має дохристиянське походження.

Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Регіоном, де про них було зібрано найбільше етнографічного матеріалу є Гуцульщина. На іншій території України образ мавки був мало поширеним або й взагалі невідомим.

Зовні, досить часто, вони нічим не відрізняються від звичайних дівчат, але, це якщо дивитися на них спереду, а ззаду ж відкривається їхня потойбічна сутність – мавки не мають спини, через це, там видно їхні внутрішні органи. Місцем проживання мавок майже завжди вказується ліс або гори.

Мавками ставали молоді, загиблі при трагічних обставинах дівчата, або ж діти, що померли нехрещеними, рідше ті, яких вкрав чорт. Тут образ мавки досить схожий з образом потерчат – померлими нехрещеними дітьми, але з різницею в тому, що потерчатами ставали до семимісячного віку, а мавками після. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів.

Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Деякі місцевості в Карпатах отримали свої назви саме по цій причині, наприклад гора Ігровець на масиві Горгани, яка на вершині є плоскою та малородючою. Мавки танцювали під звуки сопілки, на якій грав чорт. Інколи, людина могла чути цю гру, і йдучи на звуки, часто гинула. Часом, їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди їх силу. Мавки активні увесь рік, але особливо це проявляється з настанням весни та влітку, адже, інколи, їх пов’язували з рослинністю та родючістю, хоча, за переказами, на місцях, де вони танцювали – трава не росла.  Піком їхньої активності вважалися Зелені та Купальські свята, у період яких, як вже нам відомо, будь яка нечисть проявляла себе набагато сильніше. Між іншим, відео про Купальські святкування ви можете знайти за посиланням вгорі або в описі до відео.

У гуцулів є свято, що зветься «Розігри», яке відбувається перед Івана Купала. Під час нього, мавки ходять полонинами та біля води і можуть заманювати людей до лісу.

Будучи складним фольклорним персонажем, мавка взаємодіє з людьми досить різноманітно. Як істота, що пов’язана з цвітінням та плодючістю – вона може бути нешкідливою і навіть полохливою, але як потойбічна сутність, мавка може бути небезпечною, при чому, часто починає першою взаємодіяти з людиною. Інколи, мавки можуть приходити уві сні, особливо, якщо людина заснула високо в горах. У деяких етнографічних записах зустрічається цікавий факт одруження з мавкою, який можливий після того, коли хлопець привласнить якийсь предмет, який належить мавці, але, як тільки вона зможе його повернути, то відразу втікає. Хоча, за іншими переказами, якщо зловити та приручити мавку, то вона може стати ідеальною дружиною.

На Поділлі, мавки майже завжди виступають злими персонажами, які заманюють людей в хащі та лоскочуть до смерті. Також, мавки часто взаємодіють з іншими демонологічними персонажами, або ж переймають їхні властивості, як наприклад в упирів висасування крові чи енергії або як в русалок лоскотання до смерті. Ефективними засобами захисту від мавок, згідно з віруваннями давніх українців, були часник, цибуля, хрін і любисток. Також оберегом від них, як і від русалок, вважався полин.

Легенди про мавок тісно пов’язані ще з одним карпатським демонологічним персонажем – чугайстром, аналогів якому немає в жодного слов’янського народу. Для мавок це найстрашніший ворог, адже харчується він виключно ними.

Крім великої кількості переказів та легенд, де мавки виступають злим персонажем, існують й ті, де вони часто допомагають людині, оберігають стада тварин, допомагають знайти вірний шлях тощо. Часто, негативний чи позитивний образ мавки залежить від регіону та часу, де і в яких умовах виникла певна легенда або переказ про мавку. Загалом, ставлення українців до мавок мало чим відрізнялося від ставлення до інших демонологічних персонажів: їх одночасно і боялися і поважали, інколи, для них навіть робили жертвоприношення. Все це нерозривно пов’язано з дохристиянським походженням більшості міфологічних та демонологічних персонажів українського фольклору. Значна частина негативу на цих персонажів накладалася церквою, хоча, деякі з них, такі риси мали і до цього.

Підтвердженням того, що мавки були одними з найпопулярніших персонажів нашого народу, є відображення їх образів у літературі, а пізніше й в кінематографі. Чого лише варта «Лісова пісня» Лесі Українки, яка неодноразово екранізувалася, а зараз, готується повнометражний анімаційний фільм за її мотивами. Також, у своїх творах мавок згадували: Котляревський, Глібов, Марко Вовчок, Грінченко, Коцюбинський, Франко та багато інших. Популярним цей персонаж є й у творчості сучасних письменників та поетів.

Дякуємо, що переглянули цей випуск, ставте вподобайки та поширюйте відео, а також підписуйтесь на наш канал та на спільноту в Фейсбуці.

До зустрічі у Корчмі!

Інші ОГЛЯДИ
Смертельна битва. Легенди Помста Скорпіона

#безцензури: «Смертельна битва. Легенди: Помста Скорпіона»

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Beauty and Gloom: Як створювався “Мій сусід Тоторо” | Огляд артбуку

Притчі й відображення

#безцензури: «Пісочний чоловік. Книга 6. Притчі й відображення»

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Третя Паралель: Труднощі адаптації: Доктор Дум

Тиждень фантастики 2020

Тиждень фантастики на “Львів — місто літератури 2020”

GoW

#безцензури: «Бог Війни. Том 1»

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Третя Паралель: ЯК ЄВРОПЕЙЦІ БАЧАТЬ УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ МАЛЬОПИСИ

Кредо асасина. Том 1 Випробування Вогнем

#безцензури: «Кредо асасина. Том 1: Випробування Вогнем»

Трансформери. Світ у твоїх очах

#безцензури: «Трансформери. Світ у твоїх очах»

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Апокрафтика: Як заповняти Лист Персонажа?

Мавка

КОРЧМА: Мавка — примарна краса!

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори