Приречено-епічний супергеройський фільм тривалістю чотири години, де всі і кожен страждають, де навіть всемогутній герой вмирає, а воскреснувши приносить з собою ще більше зло – короткий опис “Ліги Справедливості” Зака Снайдера.
Навіть якщо ви бачили “Лігу” Джосса Відона лише раз, відмінності між двома версіями будуть очевидними. Снайдерівська версія жорстока, кровава (місцями аж занадто), з розширеними бойовими сценами, історіями героїв і новими акцентами. Нижче говоритимемо про ключові тези Снайдерівського методу і їх вплив на сприйняття фільму.
Звісно, аналіз всіх аспектів тягне за собою неминучі спойлери, тому всім, хто ще не бачив фільму, все ж таки краще читати статтю опісля перегляду.
Розділи. Фільм поділений на епізоди, кожен з котрих має власну назву. Подібні речі раніше часто застосовували в чорно-білих фільмах, історичних картинах, використовували цей прийом і Берґман, і Фелліні. Таким чином, це шматочок літератури в кінематографі – кожен заголовок містить в собі коротку суть розділу.
Початок суттєво відрізняється від версії Відона і, як на мене, це один з мінусів фільму. Так, показати смерть Супермена ключовим фактором пробудження шкатулок, дуже добре рішення (хоча, впродовж п’яти хвилин слухати передсмертне волання, то сумнівне задоволення), але у фільмі повністю відсутня сцена похорону і скорботи всього світу за смертю героя. Сцена з похоронами, де в шикарній труні Супермена не було жодного тіла, а справжній Кент лежав у дерев’яній домовині на своїй малій батьківщині, багато чого вартує. І так, там був чудовий трек Sigrid “Everybody knows”. Але цього всього нема в Зака Снайдера – скорбота Лоїс і Марти теж виявляється постфактум.
Буде гріхом не згадати розширену сцену мандрівки Брюса до Ісландії і народну пісню для Аквамена.
Також, Снайдер не спроста поміщає своє ім’я в центр арки, котра своєю чергою нагадує відповідний символ в десятому аркані Таро – Світ. Особа в його центрі – Аніма Мунді, душа світу, еквівалент молодого бога, або гностичної Софії, тобто Снайдер явно називає себе богом цього приреченого супергеройського світу.
Відразу по тому Аквамен цитує “Біблію” (ми цього чекали і отримали).
You have eyes – so see.
Артур
1 І надійшло до мене таке слово Господнє: 2 «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів. 3 Ти ж, сину чоловічий, наготуй собі клунки для виселення та й виберися серед ясного дня в них на очу, і переселися з твого місця на інше, на їхніх очах: може їм відкриються очі, що вони дім бунтарів.
Книга пророка Ієзекеїла 12.1-3 (переклад Хоменка)
21 Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш!
Книга пророка Єремії 5.21 (переклад Хоменка)
Своєю чергою Диво-Жінка спілкується феміністичними гаслами.
Ти можеш бути ким захочеш. Я не належу нікому.
Діана
Вона очевидно вбиває терориста на очах у дітей, а в кінці жорстоко декапітує Степового Вовка.
Степовий Вовк тепер отримує мотивацію – він хоче повернутись на свою планету і для цього завойовує світи для Дарксайда.
Земля виявляється вмістилищем Антижиття – субстанції, котру Дарксайд шукав по всій Галактиці. Розширена сцена бою Древніх Богів, Людей і Атлантидців проти першого походу Дарксайда (у версії Відона там був Степен Вульф).
У ролі одного з придворних атлантів раптово з’являється прекрасний Віллем Дефо!
Ті кілька секунд його появи багато вартують – він передає Артурові тризуб і броню, згадує інтриги та перевороти при дворі, говорить про його батька.
Тепер ми можемо бачити вступну сцену з Флешем, котрий намагається влаштуватись на роботу і попутно рятує кучеряву Айріс.
Тепер детально показано процес знаходження всіх Материнських шкатулок (жахлива назва, як не крути) з допитами й убивствами. Приблизно пояснено що це за штуки і як вони діють – перетворюють планету на аналог планети Дарксайда.
В новому світлі постає Кіборг – найнепотрібніший персонаж у версії Відона, в Снайдера стає ключовим, саме він разом з Флешом вкінці рятують становище. Кіборгу виділено багато хронометражу, показано загибель його батьків, його переродження і нелегкий фінальний вибір.
Марсіанський мисливець перетворюється на Марту і стимулює Лоїс вийти у світ, щоб вона змогла в потрібний момент заспокоїти Супермена. Він же з’являється вкінці Брюсові.
Воскресіння Супермена викликає у Кіборга ряд пророчих видінь – вони ж натяк на майбутній сценарій фільмів, котрі ніколи так і не з’явилися. Схоже на те, що Снайдер хотів зробити щось подібне до ігрової та коміксної серії Injustice: Gods Among Us, де Супермен стає диктатором через смерть Лоїіс Лейн. Ось у чому значення фрази “Лоїс це ключ”.
Тут же смішна гра слів, коли Кіборгове “No!” Флеш почув як “Go!”.
Перед тим, як знову вернутись в команду, Супермен майже вбиває всіх її членів. Його поява вже не така непередбачувана. Ефекту Бога з машини немає, ми бачимо, як він зустрічається з Альфредом, щоб дізнатись координати і вдягає чорний костюм.
Вражає сцена з кораблем Супермена, котрий впізнає його тіло і навіть відкриває для нього капсули з різними костюмами.
Суттєво розширена сцена атаки на базу Степового Вовка, Снайдер прибрав безглузду російську сім’ю, котра з якогось дива живе у зоні відчуження (sic!).
У версії Відона Степовий Вовк тікає пораненим, проте у Снайдера з ним жорстоко розправляються так ще й знущаються з трупа (Супермен відриває йому ріг, Аквамен пробиває тризубом, Діана відрубує голову, а Дарксайд потім цю нещасну голову розчавлює під п’ятою).
Снайдер оригінально доповнює концепцію трьох Материнських шкатулок, поєднуючи їх із трьома мойрами (Клото, Лахесіс і Атропос). Така міфологізація цілком виправдана, адже Флеш буквально змінює реальність, точніше — перескакує з проклятого світу в інший, торкаючись Кіборга.
Отже, перша спроба закінчилась невдачею і герої програли, довелось змінити реальність, втрутитись в природний хід речей. Про множинність всесвітів також жартує Джокер, загалом, мультиверси існують як і в DC так, і в Марвел, з ними пов’язано багато коміксних арок.
І хоча історія закінчується позитивно, епілог вкінці говорить про зовсім протилежне. Одвічний філософський діалог між Джокером і Бетменом перериває поява злого Супермена. Виглядає на те, що з усієї Ліги вижило тільки троє і справи аж на стільки погані, що вони мусять об’єднатись з негідниками (Дезстроуком і Джокером).
В підсумку, версія Снайдера значно логічніша, повніша і змістовніша від варіанту Відона, але й вона не ідеальна. Хочеться мріяти про ультимативний варіант з шикарною початковою сценою похорону і детальними історіями становлення всіх героїв, проте це ми навряд чи отримаємо, хіба що якийсь ентузіаст нелегально таке склепає.
Чи буду я передивлятись це ще раз? Навряд.
Чи жалкую витраченого часу? Ні.
Чи обов’язково дивитись це кіно людям, не надто знайомими з супергероїкою і фільмами Снайдера? Ні.
А фанати Снайдера? Фанати будуть в захваті і пищатимуть про найкращий супергеройський фільм всіх часів.