Ліга Видатних Джентльменів

Книга I

Відгук на мальопис

📜 Алан Мур
🎨 Кевін О’Ніл, Бен Дімагмалів

📗 «Ліга Видатних Джентльменів. Колекційне видання. Книга 1»
📇 Видавництво: Vovkulaka
Переклад: Олена Лісевич
🖥️ Верстка: Денис Борисюк
🧠 Керівник проєкту: Ярослав Мішенов

Приблизно в 1559 році, великий фламандський художник Пітер Брейгель старший, закінчив свій монументальний шедевр “Нідерландські прислів’я”. Полотно розмірами 117 на 163 сантиметри це алегоричне зображення більше ніж 120 прислів’їв того часу. Науковці досліджують цю роботу ще до сих пір, знаходячи нові значення, хоча багато приказок вже втратились в потоці років.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

В кінці 1999 року, визначний письменник людства, самопроголошений маг, Транслюціянський Бабуїн, Жиль Де Рей, або ж просто і лаконічно «The Original Writer» — Алан Мур в тандемі з талановитим художником Кевіном О’Нілом виводить у світ The League of Extraordinary Gentlemen — аналог картини Брейгеля, тільки замість прислів’їв тут зібрані практично всі літературні персонажі пригодницьких книг вікторіанської Англії та Європи. 

Замах воістину гідний Мура, приречена на успіх інтелектуальна іронічна метаісторія. Відповідь на питання “Що сталося б, якби всі герої нашої улюбленої пригодницької класики зібрались в одній компанії, щоб захистити світ?“.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на
Для початку видання Алана Мура було з чого обирати. Головні чинники які вплинули на вибір саме Ліги були такі:

- мені дуже подобається малюнок Кевіна О'Ніла — він вправно малює людей, техніку, будівлі, динамічні сцени та панорамні експозиції. Я просто в захваті від його майстерності;
- любов до пригодницької фантастики із дитинства — я перечитав у власній, бабусиній, шкільній та місцевих бібліотеках всього Верна, Дойля, Веллса тощо. Повернення до всіх цих моїх улюблених героїв зроблено Муром як раз на тому дорослому рівні, який дозволив мені сприйняти їх та відкрити вдруге.

Щодо фільму за ЛВД — дивився його дуже давно. Але перечитуючи мальопис я був вражений наскільки він кінематографічний. Таке враження, що ти просто дивишся кіно. А спогади про фільм в мене лишилися як від якоїсь недолугої комедії.
Ярослав Мішенов
Ярослав Мішенов
Засновник та керівник видавництва Vovkulaka

Аби підготувати себе для прочитання роману віку –  “Улісса” Джеймса Джойса, потрібно прочитати щонайменше 15 інших книг. Коли ж читач замахується на “Лігу” Мура, кількість бекґраундних книжок складає, як мінімум шістнадцяти, як максимум — близько сотні, але все одно десь із висоти прозвучить гордовита Ілліданівська фраза “Ви не готові!“.

Бо ж чи можна підготувати себе до такого багатого калейдоскопічного розсипу алюзій, загравань і прихованих цитат? На одній сторінці бачиш чи то череп велетня із Джека і Бобового Дерева, а потім задумуєшся, що це міг би бути гігант, котрого колись бачив Гуллівер. Далі — головешка звірюватого людино-скота ієху, фея із Коттінлі, дбайливо закоркована в банці, або ж латинська фраза Mobilis in mobili, на котру реагуєш каскадом пунічних мурах і вейдтівської ностальгії.

Тому цю статтю я вважаю за логічне укомплектувати списком мінімальної кількості книг, прочитання яких додасть мальопису додаткові сенси.

  • 1) Брем Стокер “Дракула”
  • 2) Герберт Веллс “Невидимець”
  • 3) “Двадцять тисяч льє під водою” Жуль Верн
  • 4) “Таємничий Острів” Жуль Верн
  • 5) “Химерна історія доктора Джекіла і містера Гайда” Роберта Луїса Стівенсона
  • 6) “Пригоди Шерлока Голмса” Артур Конан Дойл
  • 7) “Копальні царя соломона” та інші книги з циклу Квотермейна Генрі Райдера Гаґґарда
  • 8) “Ворота срібного ключа”, “Сновидні пошуки незвіданого Кадату”, “Свідчення Рендольфа Картера” Говарда Філіпса Лавкрафта
  • 9) “Джон Картер – марсіянин” Едгара Райса Берроуза
  • 10) “Машина Часу” Герберта Веллса
  • 11) “Таємниця доктора Фуманчу” та інші романи циклу Сакса Ромера
  • 12) “Убивство на вулиці Морг” Едгара Алана По
  • 13) “Перші люди на місяці” Герберт Веллс
  • 14)”Із Землі на Місяць” Жуля Верна
  • 15)”Мобі Дік, або Білий кит” Герман Мелвілл
  • 16) “Бондіана” Яна Флемінґа
«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на
«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Власне поговорімо про саму Лігу. Це компанія із п’ятьох людей з незвичайними здібностями, котру збирає такий собі Кемпіон Бонд (Бонд? Кемпіон Бонд?) для служби Британській імперії та протидії невідомому злочинцеві, котрий захопив кейворит — антигравітаційний винахід, володіння котрим може привести до знищення Лондона.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Команда очолюється Міною Мюррей — в минулому дружиною такого собі солісітора Джонатана Гаркера. Вона грає роль лідера команди, а ще чимось нагадує місис Марпл, якби та була колись укушена столітнім графом-вампіром. Мур зображає давно відомих персонажів у новому світлі, так, типова жінка-жертва в Лізі стає суфражисткою, норовливою, гордою і відповідальною координаторкою групи.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Капітан Немо, він же Принц Дракар — індуський інженер, винахідник та океанолог, котрий в минулому з усієї сили протистояв британській  колонізації й взагалі порвав із зовнішнім світом, назвавши себе громадянином моря. Мотивація капітана в цій історії, напевно, найменш логічна. Він нібито стає на службу корони, щоби протистояти злу, котре може зачепити не лише сушу, але й водяні простори. Хоча в одній із розмов з Квотермейном (оце так команда — колонізатор та антиколоніст) Немо зізнається, що приєднався до команди, бо жадав нових пригод. Легендарний  “Наутилус” капітана, стає притулком і своєрідним командним центром для команди.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Алан Квотермейн — пригодник-колонізатор, такий собі Індіана Джонс, котрий бував в бувальцях, відривав таємничі землі з золотими оазами, бився з аборигенами та небезпечними дикими звірами. Тепер же він став пристарілим наркоманом, залежним від опіуму. Вільгеміна знаходить його в Єгипті й силою забирає на борт субмарини, де підстаркуватий герой бореться з абстинентним синдромом і старається повернути собі тверезість.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Доктор Джекіл-Містер Гайд — худющий чоловічок з мертвотного кольору обличчям, котрий за лічені секунди перетворюється на горилоподібного Джаґернаута. Він мало змінився в порівнянні з першоджерелом, хіба що в коміксі кожного разу стає все більше й більше Гайда і менше Джекіла. В графічному романі також приводиться його аналогія з Горилою Алана По (є навіть камео Дюпена) і з Джеком Різником.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Гоулі Ґріффін, людина-невидимка — оце дійсно цікавий та неоднозначний персонаж, котрий вельми сильно відрізняється від свого літературного прототипа, власне він навіть не той нещасний альбінос, а дослідник і самопроголошений Святий Дух, призвідник “непорочних зачать” у Виправній  академії для норовливих дівчат місис Кут. У своєму геніальному аудіоромані “Викопування” Алан Мур каже: “У світі сліпих одноокий — цар, ба більше — невидимець“. Ґріффін невидимець у світі зрячих, тому номінально є напівцарем, але й тут він старається на повну проявити всі свої приховані інстинкти, не більше не менше фройдівські лібідо (численні парування з прекрасними німфетками) і мортідо (з дивовижною легкістю перерізає горло китайському горлорізові та забиває до смерті британського полісмена).

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Алан Мур створює кросовер в котрому різні долі і світи зіштовхуються і, як це вже було з мультивсесвітами, таке зіштовхування матиме серію позитивних та негативних наслідків. Очевидне зло літературних першоджерел тепер не таке чорне, а добро не зовсім біле — цей світ не сірий, він виблискує всім спектром веселки й ховається в серпанку парових двигунів і недомовок.

Дістати права на Лігу було не складно, ніяких проблем з отриманням ліцензії не було, єдиний момент — це великий час на отримання в договорі підписів всіх правовласників — видавця, Алана Мура та Кевіна О'ніла. І бачити в договорі напроти власного підпису автографи живих легенд — це саме те заради чого треба заснувати власне видавництво ):

І щодо затримки видання, раз мова про зайшла про "великий час". Тут декілька чинників. По-перше, я не розрахував власні видавничі потужності, особливо після таких дорогих проєктів як Геллбой, Чорний Молот та Клаус, продажі яких були нижче запланованих. І разом із тим те, що я дуже поспішив з анонсом та стартом передпродажів, зробили Лігу найдовшим довгобудом в історії українських мальописів. Надалі ми намагаємося уникати таких помилок і робити анонс і особливо стартувати попереднє замовлення якомога ближче до релізів.
Ярослав Мішенов
Ярослав Мішенов
Засновник та керівник видавництва Vovkulaka
«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Кожен з розділів закінчується в стилі популярних вікторіанських журналів типу Пенні Дредфул, в особливій манері Алан Мур висміює певні сторони вікторіанської Англії — расизм, чванливість, релігійну нетерпимість. Наприклад передмова до Ліги містить таку фразу “найщасливішого Різдва всім, кого не зігнув рахіт, не взяли під варту і хто не зветься мусульманином“.

Також Мур  жартівливо називає свій комікс історіями для хлопчиків, що насправді є його автоцитатою, бо ж на питання журналіста “Що таке графічний роман?“, він відповів “Дорогий комікс“, тобто це коментар про вид мистецтва, котрий від самого початку виріс із розважального читва до інтелектуального твору, за яким пишуть наукові та літературознавчі статті.

Обкладинки до кожного розділу також стилізовані — одна у вигляді номерної розмальовки, друга це сторінка з газетними стріпами, інша це головоломка-лабіринт (допоможіть Квотермейну знайти наркотик Тадукі). Не обійшлося й без типової безглуздої стімпанк-реклами, як то велотуалет чи електрична кардіо-турбіна.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Опис вищезгаданої розмальовки це кількарівнева головоломка, для аналізу давайте її процитуємо:

Популярну серію розмальовок за номерами, яку запропонував Голворд, закрили після його зникнення. Замість нього взяли іншого художника, американця Річарда Пікмана, але, на жаль, ані літографічні копії його роботи "Неортодоксальний пікнік на церковному дворі за номерами", ні сам художник не збереглися. Отже, ідея за номерами Голворда приєднується до інших невдалих авантюр, як ось Кабінет самоорганізації Каліґарі й курс скрипки "Віртуоз за день" Голмса.

Мур заввиграшки перестрибує від одного персонажа до іншого — практично всі вбиті або вже не належать реальному світові — Голворд закатруплений Греєм, Пікман перетворився на вурдалака, згадка про пікнік на траві перегукується зі скандальною свого часу картиною Едуарда Мане, Каліґарі теж вибуває з гри, а про долю Голмса читач зможе дізнатись безпосередньо в першому томі Ліги.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Але Мур не був би Муром, якби вкінці на читача не чекала солідна доза авторського тексту (наприклад в Вартових це були фраґменти автобіографічної книги Волліса, чи вирізки з газет). Для Ліги Алан створив цілу бонусну горрор-історію під назвою “Алан і прорвана завіса“. Ілюстрував її, так як і графічний роман, неперевершений О’Ніл. Написана пишним, багатослівним і гіпертрофованим епітетами і порівняннями стилем це суміш Лавкрафта, Гаґґарда, Веллса і Берроуза захоплює з пашого ж речення. Маємо четверо героїв, котрі протистоять міго, морлокам і лавкрафтівським Іншим Божествам.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

До речі про Лакрафта, це дивовижний збіг обставин, але бонусна історія може слугувати своєрідним запрошенням ознайомитися з ще одним коміксом Мура від Вовкулаки — Неономіконом, на цей раз деконструкція лавкрафтівських жахів з їх проникненням в наш час.

«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на
«Ліга видатних джентльменів» – це твір-ремінісценція, у якому Мур уміло об’єднав персонажів уже відомих творів 19 століття: Аллана Квотермейна (Генрі Гаґґард, цикл «Пригоди Аллана Квотермейна»), Капітана Немо (Ж. Верн, «20 000 льє під водою»), Гоулі Ґріффіна (Герберт Веллс, «Невидимець»), д-ра Генрі Джекіл/містера Едварда Гайда (Роберт Стівенсон, «Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом») та Міну Мюррей (Брем Стокер, «Дракула»). Крім того, у творі повно і відомих другорядних персонажів.

Не стримуючи свій авторський талант, Мур бонусом додав до мальопису оповідання про «Аллана і прорвану завісу», яке він написав, віддаючи данину Говарду Лавкрафту.

Щодо особливостей перекладу, варто почати з назви мальопису: «Ліга видатних джентльменів» – є сатирою, адже головні герої зовсім не видатні та точно не джентльмени: ґвалтівник, наркоман, бунтівник, монстр-убивця та розлученка.

Мова мальопису не позбавлена поетичності Мура, а оповідання наприкінці рясніє превсякими мовними засобами, роблячи деякі речення завдовжки у пів сторінки.

У графічному романі вкрай мало характерних коміксам звуків, проте чимало фонових написів, у яких також криється багато каламбурів, алюзій та прямих посилань. Наприклад, на початку першого розділу показано сірники Simply No Match – що є омонімією; при дослівному перекладі каламбур втрачається, тож довелося придумати варіант «гра з вогнем», який вдало підходить за контекстом, а також ідеально вписується при локалізації у малюнок, що не менш важливо. Або напис на будівельному крані Альберт Толл, з посиланням на відому концертну залу Альберт-голл. Чи емблема компанії на електричному щитку Едісон-Теслатон, в якій об’єднано супротивників у війні струмів. І так майже на кожній сторінці, тож треба було уважно стежити, щоби жодна деталь не залишилися за бортом «Наутилуса». Сподіваюся, відшукування всіх цих цікавинок стане приємним бонусом при читанні.
«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на
Олена Лісевич
Перекладачка
«Ліга видатних джентльменів» Алана Мура — стімпанк, детектив, інтертекст, вікторі(а)на

Балакаючи про стиль О’Нілла, не можна опустити його деталізацію і уважність до кожної, навіть найдрібнішої деталі. Стилізовані підпиписи на музейних експонатах, код в зошиті містера М, ім’я такого собі Безіла Голворда на картині Наутилуса і Портреті Доріана, візерунки та емблеми – ці елементи можна легко пропустити, але для уважного читальника вони стануть важливими родзинками, котрі доповнюють вигаданий світ і ще раз доводять скрупульозний підхід творців.

Які подальші плани далі на Лігу та її світ? Серія ЛВД містить 6 окремих мальописів, чотири з яких це саме номерні томи, шпигунський графічний роман Чорне Досьє та збірка із трьох історій про доньку капітана Немо. І як нам вже відомо — 4й том Ліги став останнім мальописним твором Алана Мура. Звичайно, в планах видати всі частини цієї серії. І роботу на другим томом ми плануємо розпочати вже цього року.
Ярослав Мішенов
Ярослав Мішенов
Засновник та керівник видавництва Vovkulaka

Видання від Вовкулаки вийшло солідним, великий формат, чудовий друк, уважне ставлення до численних надписів — все в комплекті. З усім тим, на мій погляд, трохи кульгає редактура: крюк замість гака, насильник замість ґвалтівника, випарившись замість випарувавшись. Якби не ці моменти, видання я б вважав повністю ідеальним, як саму історію.

Важливість Ліги видатних джентльменів вже не потрібно доводити — зверніться до інтернету і знайдете кілька наукових літературознавчих статей, а також інтерв’ю самого Мура, в котрому він ненависно плюється на екранізацію. Бо й справді, голівудьска адаптація це просто серія бойових трах-бабахів і епічних фразочок, а оригінальний графічний роман — метаісторія, роздумування не тільки над долею жанру і популярної культури, але й над архетипами героїв, їх проблемами, слабкостями та темними сторонами. Це масштабне полотно, котре із задоволенням годинами розглядуєш, і кожного разу знаходиш дещо нове.

Придбати мальопис "Ліга Видатних Джентльменів. Колекційне видання. Книга 1" можна на сайті Ideo-Grafika за посиланням
Підписатися
Повідомляти про
6 Коментарі
старі
нові популярні
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Фундаментальний огляд фундаментального мальопису!
Вже маю й дуже чекаю на продовження, гарно, що вже працюють над другим томом.

Дякую, ще раджу почитати мою статтю про перший том бібліотечного видання Геллбоя.

oфoрмлення матеріалу, текст, картінкі… Хлoпці плюсіще Вам! ))

Книга, бляха дoрoгезна. Тoлку, щo вoнo є українськoю, якщo я за такі грoші пів місяця читати щoсь мoжу. Нє, ну в реалі: за такі грoші я 2 книжки куплю як не 3

Рекомендовані статті

6
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори