Максим Карповець: “Kill or be Killed” The Deluxe Edition

Kill or be Killed
📜 Ed Brubaker
🎨 Sean Phillips, Elizabeth Breitweiser , Jacob Phillips
📗
Kill or be Killed

Манера Еда Брубейкера в кримінальних історіях упізнавана відразу: міцні характери, тяжкі життєві ситуації, брутальність, сексуальність та незмінна нуарна (читаємо самотня) атмосфера в урбаністичних декораціях. Усе це може варіюватись від епохи до епохи, але компоненти лишаються незмінними. Звісно, що посилює увесь цей драматичний патос реалістичний малюнок Шона Філіпса з блискучою і вкрай доречною, як правило, колористикою. Здається, що “Убити чи бути вбитим” теж вписується у вищезгаданий алгоритм, але цього разу Брубейкер спрямував курс більше в внутрішнє, екзистенційне пекло героїв, хоча й зовнішнього (у вигляді корупції, моральних девіацій, психозу) теж вистачає. Останні роботи Брубейкера вирізняються цим рефлексивним занурюванням не без постмодерного фльору у вигляді пробивання четвертої стіни (у цьому випадку) чи вінтажної естетики (“Моїми героями завжки були наркоші”). Наскільки добре чи погано?

Протоганіст цієї історії — середньостатичний студент Ділан, який вирішує покінчити життя суїцидом. Однак абсурдним чином він рятується. Точніше, його рятує демон, який взамін просить вбивати йому одну людину в місяць, бо інакше забере життя. Звісно, що Ділан не просив рятувати його, але мимоволі погоджується на угоду, проте вносить у неї свій моральний імператив: він вбиватиме лише тих, хто на це заслуговує. Так розпочинається кривавий шлях убивці в червоному ковпаку (ні, не такому як у серії про Бетмена) та дробовиком, який змітає на своєму шляху усіляку погань цього світу в Нью-Йорку.

Брубейкер шалено розпочинає свою історію, змішуючи в одне елементи криміналу, психологічного трилеру, містики та юнацької мелодрами. Можна навіть сказати, що він навіть деконструює їх, адже веде історію від обличчя вбивці, який, у кращих традиціях постмодернізму, нам починає симпатизувати. Також цікавим стає те, що ми до кінця не знаємо ким продиктовані мотиви Ділана — демоном чи його хворою фантазією? Реальність та фантазія переплітаються, розмиваються, але стають все далі й далі більш нестримними у своїй деструктивній складовій. Усе це ускладнюється тим, що батько Ділана був ілюстратором у дешевих горор-фензінах, який, зверніть увагу, також покінчив життя самогубством. Можна навіть припустити, що Ділан успадкував не тільки суїцидальні нахили батька, але й також його бурхливу фантазію, яка у якийсь критичний момент оволоділа ним.

Додатковим смисловим рівнем є постійні рефлексії Ділана про наш світ, людську природу, насилля, любов, долю, етику. Монолог із пробиванням четвертої стіни наче зумисне вводить нас в оману своєю наївністю та ідеалізмом, притаманними підліткам, але за ними приховується гостра й часто цинічна критика нашого суспільства. Тому, безумовно, комікс є сильним і голосним висловленням на соціальні теми, де насилля Ділана є уявною і бажаною вендеттою кожного з нас проти несправедливості. Брубейкер провокує, підштовхуючи до незручних ситуацій, де, ймовірно, ми теж часто вчинили би як Ділан, хоча й проти закону.

Як бачимо, це цікава й динамічна історія, яка додає ще одну грань до таланта Брубейкера та Філіпса (тільки мене все переслідувало відчуття анатомічної нерівномірності, особливо у зображенні надто кротких ніг у окремих епізодах). Однак якщо перша половина історії є блискучою і місцями просто геніальною, то вже друга помітно починає збавляти свої темпи. Як тільки розпочинається арка із психіатричною лікарнею, то шаленість Брубейкера набуває формату відстороненого задуму, коли ти фізично відчуваєш, що автор голосно думає як закінчити (читай вразити) свою епопею. Що ж, закінчення відбулося, але воно вийшло, на мій погляд, дещо посереднім і передбачуваним у рамках кримінального кліше. Це не був катарсис, це не був емоційний вибух, а хороший і, як не крути, логічний кінець усіх пригод нашого юного персонажа. І навіть у цьому разі Брубейкер видав міцний, провокативний і сучасний комікс, сповнений вкрай актуальних висловлювань на злободенні теми.

Інші публікації за темою

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

#безцензури: «Арчі. Том 3»

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

#безцензури: «Монстриця. Том 2: Кров»

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

#безцензури: «Ісола. Том 1»

Abara

HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

Trip w/ Book: “House of Penance”

Hellboy Universe Essentials

Hellboy Universe Essentials — анонс від Dark Horse

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

У друці “Чорна пантера 2” та “Сендмен 7”

Все це триватиме далі

Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”

Максим Оса

Павло Задніпряний: «Максим Оса»

Mangua 9

MANGUA 09: ТОП жахів в манзі та аніме або як Володимир Кузнєцов у гелловінський ґендарсвап потрапив

MANGUA 7

MANGUA #07: Панцу або Смерть: як ми українську манґаку на порнгабі шукали

Максим Карповець: "Kill or be Killed" The Deluxe Edition

Павло Задніпряний: «Колоніст. Бути людиною»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори