Максим Карповець: “Маус. Сповідь уцілілого”

📜  Арт Шпіґельман
📗
  Маус. Сповідь уцілілого
📇  Видавництво: 2020

Абсолютно шедевральна й водночас болюча річ. Історія Владека Шпіґельмана, батька автора цього графічного роману, про його перебування в Аушвіці врізається настільки глибоко, що довго не відпускає опісля. Це історія виживання, яка посилюється ще й тим, що люди тут в образі звірів: євреї – це миші, а німці – коти. Наглядна метафора, але Арт закладає ще й глибший, культурний підтекст, адже нацисти справді асоціювали євреїв із мишами, тому й Мікі Маус був утіленням єврейсько-американського домінування. Зрозуміло, що миша – це й дивовижно витривала тварина, яка завдяки своїй кмітливості, обережності оминає перешкоди.

Здається, Арт Шпіґельман використовує ці стереотипи, щоб підсили протистояння між націями, окремими народами й водночас показати абсурдність цього протистояння. Так, між рисами однієї раси існує дуже умовна відмінність, тому мимоволі на густо роздробленій панелями сторінці важко ідентифікувати їх, відрізнити мишу-тата від миші-мами. Навіть більше, відмінність між усіма расами теж відносна завдяки схематичному, дещо грубому стилю автора. Можливо, ідея в тім, що принцип вирізнення завжди стереотипний і штучний, адже реальної відмінності між людьми нема: повинно бути тільки спільне, людське, що й визначає нас як окремий вид. В іншому контексті така гуманістична складова видавалась би дещо пафосною, але не тут. Історична правда повністю знімає можливий пафос, адже результатом штучного й абсолютно безглуздого розрізнення між расами, ґендерами й культурами стали газові камери й печі в концтаборах.

Водночас такий підхід цікавий тим, що Шпіґельман швидше пропонує архетипи, матриці, які працюють універсально в будь-якій іншій історії Аушвіцу. Зрештою, таких Владеків – мільйони. Питання в тім, що робити з цими історіями, як з ними жити наступним поколінням. Це дуже незручна тема для усіх учасників, тому й комікс, скажімо, з певною дратівливістю сприйняли у Польщі. Росіян нема в коміксі, але чомусь вони теж зняли продаж “Мауса” з магазинів. Не тому, що їхня сучасна історія дуже нагадує історію котів? Так чи так, це дуже емоційне, завжди актуальне й наповнене сенсами полотно людських трагедій, де обраний медіум завдяки своїм виражальним засобам ідеально передає увесь біль нашого століття.

Маус
Популярні публікації

Інші публікації за темою

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

2021: Що чекати від Lantsuta Publisher?

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

#безцензури: «Енергоморфні могутні рейджери / Підлітки-мутанти черепашки-ніндзя»

Ісола Том 1

Ісола — екзотичне трайбал-фентезі

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

2021: Що чекати від Vovkulaka?

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

#безцензури: «Одна весна в Чорнобилі»

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

#безцензури: «Таємне вторгнення»

Музична скринька. Том 1: Ласкаво просимо в Пандорію

Музична скринька. Том 1: Ласкаво просимо в Пандорію

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

MANGUA #12: Кіберпанк в аніме та манзі, або *** тебе, *** твоїх батьків та *** твою черепашку

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

Спаун: антигерой, який був потрібен

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

“Орли Риму. Том 1” — передзамовлення від ДІПА

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

#безцензури: «V означає Vендета»

Максим Карповець: "Маус. Сповідь уцілілого"

#безцензури: «Пані небезпека»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори