Максим Карповець: “Wonder Woman” Браяна Аззарелло і Кліффа Чанга

Диво-Жінка
📜 Brian Azzarello
🎨 Cliff Chiang
📗
Wonder Woman
📇 Published: 2019

Рідко коли можна зустріти успішні великі рани від початку до кінця. Авторам, художникам часто-густо не легко витримати ритм інтенсивного випуску номерів. Хотілося б сказати, що це блискучий ран, але ні: Азарелло у кінці дещо здає, хоча й не критично. Однак перші арки — блискучі!

Увесь ран тримає одна важлива складова: виявляється, що в Зевса з’явився черговий позашлюбний паросток від смертної, який багатьох не надто влаштовує: спочатку маленький Зевсик не влаштовує Геру, в потім інших. 

Із цього й розпочинається колотнеча, в яку потрапляє Діана, принцеса амазонок і заодно Диво-жінка. Як завжди, в олімпійських інтригах одні підтримують Діану, а інші — Геру, ва потім вже Аполона, який, до слова, претендує на трон. Де подівся Зевс — окреме питання. Події стають все більш масштабними, а поява бастарда викриває старі й нові рани Олімпу.

Історія Азарелло має декілька відразу помітних переваг. По-перше, це блискуча інтерпретація богів і міфологічних істот (не без не менш майстерного малюнку Кліффа Чанга), які здаються живими й реальними характерами. Чого тільки варті Арес, Аїд чи Гефест! Кожен із них має свій стиль, хороші й не дуже риси, а також суб’єктивне ставлення до своїх родичів (а всі ключові боги між собою родичі). По-друге, Азарелло дуже добре бачить свою історію, тому веде читачів як та Аріадна Тесея у лабіринті. Відчуття легкості, динамічності сюжету тримає у напрузі добру половину рану. По-третє, окрім чудового сценарію, Азарелло чудово прописує діалоги. Вони живі й сучасні, часто смішні, часто драматичні. Це додає комплексності та, знову ж таки, динаміки й ритму історії.

Що стосується недоліків, то це поступове зменшення інтересу до історії. У якийсь момент я просто відволікався. Йдеться десь про останні дві арки, а точніше — з появою Першонародженого драматична складова замінюється на пафосний бойовик. Це ніяк не ламає загальної ідеї, але мені хотілося б продовжити стежити за інтригами, стосунками й конфліктами між богами, а не боротьбою проти якось чергового зла чи хаосу. Попри це, ран Азарелло на Чудо-жінці справедливо вважається одним із найкращим. Він добре розуміє характер Діани й блискуче переосмислює грецьку міфологію в антуражі всесвіту дісі, додаючи туди навіть космічну складову (привіт Джек Кірбі). 

Усе це робить комікс оригінальним, яскравим словом серед багатьох робіт навіть сьогодні (хоча ран досить таки свіжий), задаючи гарну планку як для інших авторів, що захочуть писати про Чудо-жінку, так і для усіх інших, які взагалі хочуть написати цікаву й захопливу історію.

Інші публікації за темою

Максим Карповець: "Wonder Woman" Браяна Аззарелло і Кліффа Чанга

#безцензури: «Ісола. Том 1»

Abara

HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Максим Карповець: "Wonder Woman" Браяна Аззарелло і Кліффа Чанга

Trip w/ Book: “House of Penance”

Hellboy Universe Essentials

Hellboy Universe Essentials — анонс від Dark Horse

Максим Карповець: "Wonder Woman" Браяна Аззарелло і Кліффа Чанга

У друці “Чорна пантера 2” та “Сендмен 7”

Все це триватиме далі

Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”

Максим Оса

Павло Задніпряний: «Максим Оса»

Mangua 9

MANGUA 09: ТОП жахів в манзі та аніме або як Володимир Кузнєцов у гелловінський ґендарсвап потрапив

MANGUA 7

MANGUA #07: Панцу або Смерть: як ми українську манґаку на порнгабі шукали

Максим Карповець: "Wonder Woman" Браяна Аззарелло і Кліффа Чанга

Павло Задніпряний: «Колоніст. Бути людиною»

I Hate Fairyland

Trip w/ Book: “I Hate Fairyland. Book One”

The Sheriff of Babylon: The Deluxe Edition

Максим Карповець: “The Sheriff of Babylon”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори