Максим Карповець: “Patience”

patience
Деніел Клоуз
📗
Patience
 

Деніел Клоуз – живий класик сучасної андеґраундної сцени, втілення авторського стилю у коміксах. Він відомий своїм коміксом The Ghost World, який був дуже слабенько екранізований, але однаково лишається культовим для багатьох фанатів “графічних романів”. Для мене це було перше знайомство із Клоузом, тому певні сподівання були заздалегідь. Це історія про чоловіка, який втратив свою дружину й раптово опинився в досить таки недалекому й дуже психоделічному майбутньому, намагаючись чи то знайти собі заміну, чи то знайти себе в цьому світі, чи то просто провештатись аби тільки затушувати біль втрати.

Максим Карповець: "Patience"

Читання нагадує прослуховування джазу: ніяк не передбачиш, куди поверне сюжет. З одного боку, це дуже добре, бо таке читання ламає усі кліше й стереотипи як мінімум супергеройського жанру, з яким часто асоціюють (помилково) комікси. Тому для фанатів великої двійки цей текст буде як відро холодної води. З іншого боку, наявність історії та її емоційного ядра (дві складових будь-якого гарного тексту, як на мене) ніколи не шкодить авторові. Якщо емоційне ядро тут наявне, нехай у доволі специфічному форматі, то історія, як вже було сказано, дуже умовна. Мені справді бракувало певної послідовності, логічності подієвого ряду, який ламався щоразу, коли ти тільки налаштувався на оповідь. Психоделіка такого не передбачає, безумовно, але мені як читачу цього надто бракувало.

Максим Карповець: "Patience"

Водночас у цьому всьому є невловимий шарм і унікальна атмосфера, що блискуче підкреслені чіткими лініями та колористикою. Маю підозру, що за це й люблять Клоуза та й загалом авторські комікси. Також люблять за змішування усього зі всім: психоделічної фантастики із психологізмом, горрору з комедією, майбутнього з минулим, зрештою, екзистенційною авантюрою з персональною драмою. Ще тут багато авторських (очевидно), біографічних елементів, що автоматично робить комікс надто інтимним, емоційно зарядженим, де неможливо бути осторонь. Мені спочатку здалося, що знайомство із Клоузом вийшло невдалим, бо ніяк не міг вловити, але навіть вже цей текст є доказом того, що все навпаки. Прекрасний, магнетичний комікс, хоча далеко не для всіх.

Максим Карповець: "Patience"

Популярні публікації

Інші публікації за темою

Максим Карповець: "Patience"

2021: Що чекати від Lantsuta Publisher?

Максим Карповець: "Patience"

#безцензури: «Енергоморфні могутні рейджери / Підлітки-мутанти черепашки-ніндзя»

Ісола Том 1

Ісола — екзотичне трайбал-фентезі

Максим Карповець: "Patience"

2021: Що чекати від Vovkulaka?

Максим Карповець: "Patience"

#безцензури: «Одна весна в Чорнобилі»

Максим Карповець: "Patience"

#безцензури: «Таємне вторгнення»

Музична скринька. Том 1: Ласкаво просимо в Пандорію

Музична скринька. Том 1: Ласкаво просимо в Пандорію

Максим Карповець: "Patience"

MANGUA #12: Кіберпанк в аніме та манзі, або *** тебе, *** твоїх батьків та *** твою черепашку

Максим Карповець: "Patience"

Спаун: антигерой, який був потрібен

Максим Карповець: "Patience"

“Орли Риму. Том 1” — передзамовлення від ДІПА

Максим Карповець: "Patience"

#безцензури: «V означає Vендета»

Максим Карповець: "Patience"

#безцензури: «Пані небезпека»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори