Grumpy readerka: “Дев’ятий дім” Лі Бардуґо

Grumpy readerka
Grumpy readerka

Більше цікавого на каналі

📖 grumpy_readerka
📜 Авторка: Лі Бардуґо
📗 Книга: «Дев’ятий дім»
📇 Видавництво: Vivat

Перша книжка року для мене завжди трохи особлива, тому стараюся обрати щось таке, що точно сподобається. Цього разу було не складно, бо книжку Лі Бардуґо “Дев’ятий дім” я чекала ще з моменту анонсу і, коли вона нарешті вийшла, ледь не вищала від захвату.

Алекс Стерн — найнесподіваніша студентка першого курсу Єльського університету. Вихована в глибинці Лос-Анджелеса мамою-гіпі, Алекс рано кинула школу і потрапила у світ торговців наркотиками, безперспективних робочих місць і багато чого набагато гіршого. У двадцять років вона залишається єдиною, хто вижив в жахливому нерозкритій різанині з великою кількістю загиблих. Хтось може сказати, що її життя йде шкереберть. Але на лікарняному ліжку Алекс отримує другий шанс: вчитися в одному з найбільш елітних університетів світу. У чому підступ і чому вона?

Все ще шукаючи відповіді на це питання, Алекс прибуває в Нью-Гевен стежити за діяльністю таємних товариств Єльського університету за дорученням її таємничих благодійників. Ці вісім «гробниць» без вікон, як відомо, є притулком майбутніх багатіїв та володарів, від високопоставлених політиків до найбільших гравців Волл-стріт і Голлівуду. Але їх окультні дії виявляються більш зловісними й екстраординарними, ніж може уявити будь-яка параноїдальна уява.

Видавництво Віват уже тішило нас творами цієї письменниці, а саме дилогією про Кеттердам: “Шістка воронів” і “Королівство шахраїв”, і це одні з найкращих зразків янґ-едалту, що мені взагалі колись траплялися. Тож очікування мої від “Дев’ятого дома” були дуже завищеними, що зазвичай нікому не йде на користь, але не цього разу.

Дія роману відбувається у Єлі, де таємні магічні товариства препарують нутрощі людей заради грошей і влади; де вміють відкривати портали з Нью-Гейвена до Ісландії; де у термосі заварюють погоду. Над складною і стародавньою структурою товариств є надбудова: Дім Лети з девізом “Ми вівчарі”. Лета – це кілька людей, чиє завдання утримувати рівновагу між товариствами і запобігати магічним злочинами.

Головна героїня Алекс потрапляє саме до Лети. Зазвичай її учасниками після ретельного відбору стають талановиті студенти, але Алекс не з таких. Її знайшли ледь живою у сквоті на місці вбивства, вона нестримана і має пробіли в освіті, але Алекс бачить привидів. Це її дар і прокляття, які вирішують усе.

“Дев’ятий дім” – книга-обман. Вона складається з кількох таймлайнів, в одному з яких важливе місце займе Дарлінґтон – джентельмен-аристократ, наставник Алекс у Леті. О, він не рівня іншим, такого вишуканого і обдарованого студента треба ще пошукати. Книга обіцяє нам цього чарівного Дарлінґтона, але десь тут зачаїлася пастка, яка покликана зробити читачеві боляче. Так званий літературний кусь.

Хоча в основі сюжету лежить детектив, а декораціями виступають таємничі гробниці, дуже чітко прослідковується історія про соціальну (не)справедливість. На прикладі Алекс ми бачимо два світи: упосліджених і недоторканих, і їй дуже болісно дається перехід між ними.

Авторка взагалі не боїться піддавати своїх героїв жорстоким випробуванням, змушувати обирати і потім відстоювати свій вибір, що робить історію з привидами дивовижно реалістичною.

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Важко позбутися від спокуси порівняти “Дев’ятий дім” із дилогією про Кеттердам. Що ж, це абсолютно різні твори з відмінними світами, яких об’єднують тільки позитивні риси, на кшталт виразних персонажів, оригінальної системи магії та дбайливо створеної атмосфери.

Чітко відчувається, що у “Дев’ятого дому” буде продовження, яке, на жаль, ще навіть не написане, але це зовсім не заважає почати мені чекати на нього з учорашнього дня. Чудова історія, чудовий текст, чудові персонажі.

П.С. Було дуже боляче виявити список Домів Серпанку на останніх сторінках. Я виписувала собі їхні особливості на листочок, а, коли дочитала, виявила, що це вже зробили за мене. О, і мапа, на форзацах є красива мапа!

А яка перша книжка цього року у вас?

Лі Бардуґо

Популярні публікації

Дописи за темою

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

ГАРТ: “Володар Світла ” Роджера Желязни

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Книгоголізм: “Антисоціальна мережа”

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

ГАРТ: “Теплиця” Браяна Олдісса

Енді Вейр

Андрій Ворон: “Артеміда” Енді Вейра

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

#безцензури: «Бог-імператор Дюни»

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Андрій Ворон: “Танець недоумка” Ілларіона Павлюка

Керамічні серця

Grumpy readerka: “Керамічні серця” Наталії Матолінець

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Олександр Гнатюк: «Із синтезу» Каролін Жорж

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Здена Бобош: “Терор” Дена Сіммонса

Дік 1

ГАРТ: Філіп Кіндред Дік. Повне зібрання короткої прози. Том 1

Grumpy readerka: "Дев'ятий дім" Лі Бардуґо

Grumpy readerka: “Дев’ятий дім” Лі Бардуґо

Заколот. Невимовні культи

ГАРТ: “Заколот. Невимовні культи “

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори