Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

✍️ Кен Лю
📗 “Паперовий звіринець”
🖨 Видавництво: BookChef

Я не дуже люблю збірки оповідань, бо не вмію переключитись з однієї історії на іншу. Хоча й не можу сказати, що я багато їх читав, але серед них були збірки Ґеймана, Бредбері, Лема, Лавкрафта. Й якось завжди виходить, що одна оповідка сподобається, інша не дуже і так усі збірки аж до «Паперового звіринця».

Коли я почув, що Yevgen Shyrynos перекладатиме після «Темного лісу» не «Вічне життя смерті», а щось інше – я засмутився. Дуже вже мені кортіло пошвидше посмакувати третьою книгою Цисіня. Та все ж я добре знаю, що якби не Кен Лю, який переклав Лю Цисіня англійською і зробив його відомим на увесь світ, то навряд би взагалі я його колись прочитав.

Не знаю який Кен Лю в житті, але у збірці він постає людиною з напрочуд ніжною душею, майстром алюзій і вигадки. Ця збірка – фантастика у найширшому своєму вияві, у ній присутнє і фентезі, і наукова фантастика, і магічний реалізм, і космоопера, також є нотки горору та антиутопії. Є історії в яких фантастичні жанри переплетені як кислий та солодкий смаки в помаранча, окремо їх розділити не вийде. Кен Лю – літературний художник, у якого фантастика це лише засіб, а не мета. Метою є сама історія та її емоційний посил читачеві.

Оповідання читаються дуже легко, але після прочитання залишається сум з промінчиком надії. Не можу виділити окремо якесь оповідання, бо хотів написати одне, а потім ще одне, а потім загалом п’ять і вийшло в завершені, що більша половина улюблені, уявляєте? Хоча скажу, що автор вміє і в коротенько, і в довгу. Тому я би з величезним задоволенням почитав його романи українською. Адже його стиль – сілкпанк, ним же винайдений, це поєднання східної легкості і тендітності та західної хвацькості й шибайголоватості.

Історичність, ніжність та надія – такими трьома словами я би описав цю без сумніву шедевральну книгу на більше ніж пів тисячі сторінок. Перегорнувши останню сторінку, було відчуття ніби прочитав якийсь тритомник, адже сенсів та фактажу дуже багацько. Це книга не на один-два вечори. Впевнений, людина яка наважиться відкрити для себе цього автора, з великою вірогідністю смакуватиме очима 15-ть оповідок, ніби милуватиметься 15-ма діамантами різної величини.

Раджу усім, особливо тим, кому не подобається фантастика, адже ця книга легко може змінити вашу думку. А поціновувачам фентезі, наукової фантастики та глибинних філософських роздумів взагалі немає що говорити.

Окремо похвалю працю перекладача та оформлення книги – це просто візуально-дотичний екстаз. Тираж книги 1100, це дико мало! Але в нашому світі панує реклама – десь шедевр видається тисячею примірників, а десь іде 28-ме перевидання «Атланта» (хоча я не кажу, що він поганий, лише гарно пропіарений).

Популярні публікації

Дописи за темою

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Відгуки та й отаке: “Ехопраксія”

Заколот

Trip w/ Book: «Заколот» Володимира Кузнєцова

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Книжки опосума: “Тінь на порозі” Нати Гриценко

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Олександр Гнатюк: «Ехопраксія»

Механічний апельсин

Відгуки та й отаке: “Механічний апельсин”

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Олександр Гнатюк: «Сліпобачення»

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Trip w/ Book: “Аркан вовків”. Козацьке фентезі може бути цікавим?

Життя 3.0

Олександр Гнатюк: «Життя 3.0 Доба штучного інтелекту»

Цирцея

Grumpy readerka: “Цирцея” або острів загублених жінок

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Олександр Гнатюк: «Паперовий звіринець»

Олександр Гнатюк: «Частинка на краю всесвіту»

Runemarks

Книжки опосума: “Runemarks”

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори