Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Поштова лихоманка

✍️ Террі Пратчетт
📗 Поштова лихоманка
🖨 ВСЛ

Це друга спроба скуштувати шматок Пратчеттового Дискосвіту і вона виявилась напрочуд вдалою. Я навіть не відчув цих 520 сторінок, книга просто пронеслась моїми очима і мізками, частенько посіпуючи кутики уст. Хоча чому я так скромно – разів зо три-чотири я заржав як кінь.
Подобається, як перекладачі намагаються донести підтексти, що можуть зникнути при перекладі. Англійський гумор в цій книзі не дахозносний тайфун, а легкий прибережний бриз, що час від часу спонукає в читача до виділення ендорфіну.

«Поштова лихоманка» є 33-м романом в всесвіті Дискосвіту, написаним в 2004 році, а «Колір магії», з якого я розпочав знайомство – у 1983 і є найпершим. Автор виріс відчутно! Те, що працювало добре, запрацювало ще краще, а те, що, на мою думку, не працювало – просто прибралось. «Колір магії» має 300 сторінок і повний різноманітних (цікавих і не дуже) подій, «Поштова лихоманка» ж більш ніж в півтора рази товща, але історія відчулась більш камерною, я б навіть сказав ламповою. Так, були деякі мікроподії, які на сюжет не сильно впливали й я не зовсім зрозумів що то було. Але такого на весь текст ну максимум 5-7%. Тому я не скажу, що сюжет розтягнутий, чи що там автор трохи вирішив додати дигідрогену монооксиду, категорично ні.

Я не фанат фентезі, тим більше я не фанат гумористичного фентезі, але цю книгу я вподобав. У ній є всі ознаки чудового чтива: цільний сюжет, продумані твісти, приховані та явні алюзії і також подвійне (інколи потрійне) смислове дно. І це все при тому, що я точно не все вловив.

Окремо відзначу фентезійність, якщо у «Кольорі магії» вона була увімкнена десь на 80% максималки й, на мою думку, інколи була «аби була», то тут її по мінімуму, десь 10%, проте ККД на сюжет вона робить колосальний. Роялів у кущах не помічено, а якщо і є, то тоді кущі підстрижені так, що навіть на оркестр не звертаєш уваги.

Загалом вийшла історія в стилі серіалу «Better call Saul», але навспак. Хто бажає почати читати Дискосвіт, я раджу саме з цієї, адже окрім усього це ще й перший роман трикнижного циклу про «Мокра фон Губперука».

Дописи за темою

Проблема трьох тіл. Пам'ять про минуле Землі. Книга 1

Олександр Гнатюк: «Проблема трьох тіл. Пам’ять про минуле Землі. Книга 1»

The Reckoners

Володимир Кузнєцов: “The Reckoners” Брендона Сандерсона

Абрахам Грейс Мерріт

Відгуки та й отаке: “Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!”

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Здена Тесличко: “Кантика для Лейбовіца” Волтера Міллера-молодшого

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Відгуки та й отаке: “Ехопраксія”

Заколот

Trip w/ Book: «Заколот» Володимира Кузнєцова

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Книжки опосума: “Тінь на порозі” Нати Гриценко

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори