Олександр Гнатюк: «SANDMAN. Пісочний чоловік. Том 2»

Нічого не писатиму про автора, хтось його обожнює, хтось недолюблює, але, безумовно, ім’я Ніла Ґеймана відомо всім, хто хоч краєм ока слідкує за сучасною літературою. І я не намагатимусь змінити вашу думку, проте поясню чому вважаю, що відомому письменнику виходить вражати читачів (зокрема, й мене). А що найголовніше в коміксі? Для мене – це приємно провести час, насолодившись гарною мальовкою та цікавою історією.

Бачив відгуки по другому тому Сендмена, у якому кажуть, що він ліпший, ніж перший. Вважаю, що це не так. Я дійсно не можу визначити, яка історія краща, адже планку сюжетного шедевра Ґейман підняв ще в 1-му томі, в другому ж її продовжив – і це просто прекрасно. Відверто кажучи, я би й не сильно різнив ці томи: вони – купки пазлів у величезній картині. Якщо в «Прелюдіях і ноктюрнах» автор окреслив наскільки широким є світ Сендмена, то в «Ляльковому домі» вже більше відчувається глибина, як світу, так і головного персонажа.

Я дуже не люблю спойлерити, скажу тільки, що цього разу том складається з 7 частин, кожна з яких була б ідеальною 40-45 хвилинною серією серіалу про Сендмена, де історії для малюків перетікають у відвертий фантасмагоричний кривавий трилер. Ну і в «Ляльковому домі» є добра жменя сюжетних твістів, які я далеко не завжди передбачував (хоча ще той твістофіл).

Мальовка вимагає окремого згадування. Одне вигадати – інше намалювати вигадане й зобразити так, як було в голові автора. Думаю, ні, навіть впевнений, що вийшло! Дуже цікаво було спостерігати на чому ставився акцент художником. Відчувалась чудова командна робота автора, художника та колориста.

До книги, як матеріального об’єкту, питань немає – візуально кльова, на дотик – приємна, переклад, зшивання, якість паперу – все на найвищому рівні. Пояснення вкінці книги теж дуже доречні й проливають світло на багато відсилок, які легко можна було й не побачити.
Рекомендую всім любителям коміксів, інтелектуального фентезі та фантасмагоричного трилера. Але, якщо ви хочете розпочати знайомство з цікавезним світом Сендмена, то краще «розженіться» першим томом, а потім одразу переключайтесь на «Ляльковий дім».

Якщо будуть питання, залюбки відповім, адже у відгуку й не хотілось забагато белькотати, але й змовчати точно не можна, адже Сендмен, то ТРЕБАЧИТ!