✍️ Тодд Макфарлейн
📗 Спаун. Книга 1
🖨 Видавництво Molfar Comics
Для початку скажу, що навіть тримати в руках мальопис «Спаун» було дуже приємно. Обкладинка, сторінки, зшивання: все просто ідеально. Я наголошую саме на цьому, бо до високої якості інших видавництв я вже звик, а тут був певний страх. Це перший комікс від Molfar Comics, що я читаю і знайомство видавництвом вийшло напрочуд вдалим.
Щодо самого Спауна, то з цим героєм я знайомий давно і він мені подобається ще з дитинства. Сюжет чіпляє простою, але вельми інтригуючою зав’язкою. Один з найкращих солдатів у світі помирає, але, щоб знову могти бачити дружину, він укладає диявольську угоду. Та на перший погляд банальний сюжет Тодд Макфарлейн зумів перетворити у щось настільки значиме, що я б ділив історію комікс-індустрії на «ДО виходу Спауна» та «ПІСЛЯ виходу Спауна». Тодд вклав весь свій креатив у цей комікс, ці малюнки м-м-м. Саме через малюнки ти не поспішаєш перегортати сторінки, роздивляєшся зблизька, здалеку і читання мальопису замість одного вечора перетікає в три. І всі вони були чудові.
Це перший комікс де саме малюнок стоїть на першому місці, а не сюжет. Наприклад, «Казки» чи «Довгий Гелловін» цінні для мене спершу історією, а вже потім малюнком, «Геллбой» чи «Чорний молот» утримує певний баланс малюнку і сюжету, а от у «Спауна» точно на першому місці саме візуал, дуже соковиті зображення. Цей мальопис – картинна галерея для поціновувачів дев’ятого мистецтва.
Але повернімось до сюжету. Щоб дати персонажу глибини Тодд найняв кращих з кращих: Алан Мур, Ніл Ґейман, Дейв Сім, Френк Міллер. Вони кльово витесали персонажа і розширили його всесвіт. В цій книзі у кожного з них було по одному розділу й всі справились із завданням. Хоча от сюжет Міллера дещо блякне перед іншими.
В завершені маємо персонажа у якого є щось від Венома, Доктора Стренджа, Примарного Вершника, Бетмена, Карателя і багатьох інших, але при цьому відчувається, що це не жалюгідна копія, а цілком самобутній персонаж, який для мене багатьох із вищеперерахованих обходить в крутості.
Хоч певна філософська складова і присутня в коміксі, але великий упор на неї не йде. Тому якщо ви дещо упереджені до коміксів і до цього не читали, саме з цього я б не радив розпочинати. Але якщо ви почитуєте мальописи – це абсолютний требачит і я дуже здивований, що котрийсь любитель коміксів не матиме «Спауна» в своїй колекції.
Переклад мені сподобався і я радий, що саме «Спаун», а не «Виродження», «Виродок» чи «Поріддя». Хоча як на мене можна було б перекласти «Спавн», але то справа десята. Те, як в різних персонажів міняються шрифти у бульбашках – це ЩОСЬ!
Я б порадив батькам придивитись до «Спауна» як подарунок для хлопців 10+. Вони будуть приголомшені.
А видавництву не баритись продовженням, бо це бомбова річ!