Притулок ґіка: Історія створення фільму “Термінатор”

Притулок Ґіка

Ми розповімо вам про те, як створювався фільм Термінатор, який й досі вважаєтеся одною з найбільш культових стрічок у жанрі бойовику.

Притулок ґіка

1984-ий вийшов зовсім не таким, як передбачав Дж. Оруелл: замість диктатури та пролетаріату на рід людський дзвоном металу обрушилася диктатура штучного інтелекту — Скайнет. І вісником цифрового апокаліпсису, який переріс в апокаліпсис ядерний, став ТЕРМІНАТОР: неспинний робот-вбивця з майбутнього.

Стверджується, що ідея фільму буквально наснилася Джеймсу Кемерону. У 1981 році в Римі, закінчуючи роботу над своїм першим великим фільмом «Піраньї-2», Кемерон захворів лихоманкою. У маренні він побачив чоловіка з червоним оком, який переслідував дівчину.

А зараз на мить забудьте все, що визнаєте про акторів фільму «Термінатор» і уявіть: Арні міг і не зіграти роль Термінатора. Річ у тім, що він категорично відмовлявся приміряти на себе амплуа лиходія: австрійський Конан хотів рятувати людство, а не губити його. Кемерону коштувало чималої праці переконати його в протилежному: залізний акцент, бетонна хода і залізобетонна харизма — ну чим не робот-вбивця з майбутнього?

До речі, серед інших претендентів на роль термінатора були Нік Нолті та О.Дж. Сімпсон.

Головним же претендентом був Ленс Генріксен. Саме його бачив Кемерон у ролі антагоніста. Більш того, режисер навіть намалював концепт-арт, який проливає світло на одне знайцікавіших питань  будь-якого допитливого кіномана: «А що, якщо ..?».

За початковим задумом Джеймса Кемерона, Термінатор повинен бути непомітним хлопцем, який би легко міг загубитися в натовпі. Це і пояснює наявність в претендентах Сімпсона або Генріксена. Але знайомство Кемерона з Арні внесло корективи: Шварценеґґер був ідеальним втіленням образу машини для вбивств.

До речі, оператор фільму Білл Вішер так прокоментував твердження Арні: «Так, складно уявити, що цей австрійський бульдозер може легко загубитися в натовпі, але … визнаєте, це ж Лос-Анджелес».

У Кемерона були певні труднощі з пошуком коштів. «Термінатор» був цілком його дітищем, авторським проектом — студії не поспішали виділяти кошти на зйомки фільму, набитого жорсткими сценами та насильством. На допомогу прийшов друг Кемерона — Ленс Генріксен: у розпал робочого дня він вдерся до офісу студійних босів при повному параді — в гримі і одязі Термінатора. Вражене начальство негайно виділило гроші.

До речі, студія — не єдиний скептик. Дісталося Кемерону і від… Арні! Так-так, людина, для якого образ робота-вбивці став другим ім’ям, після прочитання сценарію висловився приблизно так: «кіно з тупими брудними роботами; кому таке треба? ».

Далі хотілося б поділитися деякими фактами…

Пам’ятаєте епізод, коли Кайлу Різу сниться кошмарний сон: у притулок повстанців вривається Термінатор і починає всіх розстрілювати. Навіть песиків. Так ось цього Термінатора зі снів зіграв Франко Коломбо — бодібілдер і близький друг Арні.

Білл Пекстон (панк на початку фільма), Майкл Бьєн (Кайл Різ) і Ленс Генріксен (детектив Вукович) — всі втрьох зіграли в наступномуфільмі Джеймса Кемерона — «Чужі». З Арні Кемерон попрацював ще двічі — в сіквелі «Термінатора» і «Правдивій брехні».

Після затвердження Майкла Бьєна на роль Кайла Різа — солдата з майбутнього, якому судилося стати батьком Джона Коннора — Джеймс Кемерон вирішив міцно взятися за його підготовку. Джим не хотів, щоб Різ, який потрапив в незвичну обстановку «наших днів», виглядав беззахисно. Ви не повірите, але Кемерон разом з Бьєном вирушав ночами лазити по пожежних драбинах і тинятися по підворіттях: все заради додання акторській грі Бьєна переконливості. Більш того, вони навіть навчилися заводити машину без допомоги ключів, що і демонструє Майкл в однійзі сцен.

Пам’ятайте клуб TechNOIR, у якому Сара Коннор намагається сховатися від дивного типу, який її переслідує? Так ось, ніякого клубу не існує: клубом «прикинули» занедбане приміщення на одній з вулиць Лос-Анджелеса, яке й обладнали під дискотеку 80-их. Яке ж було здивування продюсерів, коли перехожі сплутали знімальний майданчик з реальним клубом. І навіть були готові заплатити за вхід! Бюджет картини був настільки малий, що продюсерам довелося погодитися і взяти з людей гроші. ХМ, можливо, це перша масовка, яка сама заплатила за зйомки!

Ну і як же обійти увагою візитівку Арнольда: саме в «Термінаторі» Арні вперше вимовляє свою коронну фразу «I’ll Be Back». Але мало хто знає, яка в неї цікава історія.

На момент зйомок фільму Арні жив уАмериці вже понад 10 років: активно виступав як бодібілдер, знімався в фільмах, але труднощі з вимовою побороти ніяк не вдавалося. Відомо, що на знімальному майданчику «Конан» Арні раз по разу просив Джеймса Ерл Джонса попрацювати над його дикцією, та все марно. Так ось. У сценарії «Термінатора» легендарна фраза звучала як «I’ll be back», але Шварцу просто ні в яку не вдавалося вимовити поєднання «I’ll» і він наполягав на заміні фрази на більш розгорнуту — «I will be back» ..

Кемерон був непохитний, Арні вимовив фразу як треба і лише після релізу фільму зрозумів, наскільки потужна ця фраза: фанати не давали проходу і вимагали від кумира сказати заповітне «Я повернусь»!

Через роки з моменту релізу фільму неможливо уявити, що студії відмовлялися братися за проект, а його автор — жив у авто. Але картина розширила рамки жанру, стала касовим хітом, прославила всіх причетних і подарувала глядачам одну з найнеймовірніших сай-фай всесвітів: похмуру, жорстку, застережливу історію, яка, тим не менш, дарує надію — немає майбутнього, крім того, що ми творимо самі.

Картина вийшла в прокат 26 жовтня 1984 року. При скромному бюджеті в 6,4 млн доларів, фільм багаторазово окупився. У США він зібрав 38,4 млн доларів та посів 9-е місце в прокаті 1984 року. Збори в світі склали 42 млн доларів.

Фільм також отримав Гран-Прі Міжнародного фестиваля фантастичних фільмів у Авориазе (Франція).

У рейтингу кращих фільмів всіх часів і народів на сайті IMDb «Термінатор» займає 231-е місце (50-е серед бойовиків і 27-е серед науково-фантастичних фільмів).

У 2008 році стрічка була включена до бібліотеки Конгресу США в список фільмів, визнаних культурним надбанням США.

Інші ОГЛЯДИ

Тіньовий дракон

Апокрафтика: Тіньовий Дракон

Радіант

#безцензури: «Радіант. Том 1»

Агріппа (Книга Мертвих)

TheNewRomancer: “Агріппа (Книга Мертвих)”

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

#безцензури: «Повідомлення. Книга 1: Завантаження»

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

#безцензури: «Гравіті Фолз. Загублені легенди»

Смертельна битва. Легенди Помста Скорпіона

#безцензури: «Смертельна битва. Легенди: Помста Скорпіона»

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

Beauty and Gloom: Як створювався “Мій сусід Тоторо” | Огляд артбуку

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

#безцензури: «Маус»

Притчі й відображення

#безцензури: «Пісочний чоловік. Книга 6. Притчі й відображення»

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Притулок ґіка: Історія створення фільму "Термінатор"

Третя Паралель: Труднощі адаптації: Доктор Дум

Тиждень фантастики 2020

Тиждень фантастики на “Львів — місто літератури 2020”

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори