Проковтнув четвертий випуск "Серед овець" Так як це сингл, та й щоб запобігти спойлерам, буквально тезами, якомога коротше кілька слів про свої враження.
Після бійні в попередній частині, головний герой або ж 198, потрапляє до закритої установи, дивися тюрми, що знаходиться на острові. Відповідно всі події четвертого випуску відбуваються в такому собі місцевому Алькатрасі.
Потрапивши на зону, сіромаха дізнається деякі шокуючі факти і отримує неймовірний буст до мотивації, що ще чіткіше визначає подальші події та поведінку 198-го. Також автор привідкрив завісу минулого, і знайомить читача з дитинством головного героя, точніше конкретною подією. На мою думку ця “рушниця” ще вистрілить в наступних випусках, хоча частково працювати вона починає одразу.
На мою думку, цей випуск ключовий для історії, так як саме в ньому відбувається активна фаза формування образу та характеру головного героя. У четвертій частині помітно більше діалогів, герой став жорсткішим, брутальнішим та значно впевненішим в своїх діях. Частково через збільшення об’єму тексту, в цьому випуску значно менше візуалу. Тих самих кінематографічних та яскравих панелей і розворотів, що вже стали фірмовою фішкою автора. Але мальопис від цього ніскілечки не програє, адже читач отримує значно насиченіший сюжетний масив, та й динаміка оповіді на цілком пристойному рівні.
Сподіваюся, в наступних випусках, ми отримаємо такий собі антропоморфний симбіоз Макса Пейна та Френка Касла. Особисто я, з нетерпінням чекаю наступної зустрічі головного героя з товаришем комісаром.
Популярні публікації
Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”
Павло Задніпряний: «Максим Оса»
Володимир Кузнєцов: “Cthulhu: Death May Die”
Trip w/ Book: “House of Penance”
