Радіант

Пригоди починаються

Відгук на манґу

📜 Тоні Валенте
🎨 Тоні Валенте
📗 «Radiant. Том 1»
Переклад: Дмитро Тварковський

📇 Видавництво: Nasha Idea

Сет — молодий хлопчина, чаклун-початківець. Як і всі чарівники, він один із «інфікованих» — тих, кому після контакту із загадковими Немезидами вдалося вижити. Але хлопчина має особливий імунітет до них, тож вирішує стати мисливцем на небезпечних створінь, які раптово з’являються з небес. Разом зі своїми друзями та спільниками він подорожує світом у пошуках батьківщини чудовиськ, яка має назву Радіант…

Фентезі, пригоди, шьонен. А також — чаклуни, інквізитори та чудовиська.

І все це — Радіант

Нашаідея видає ще одного представника павільйону з японськими картинками, і цього разу вибором видавництва стала не досить відома у наших краях історія. 

Навіть маючи аніме-адаптацію, Радіант не дуже популярний та знаний у наших рідних пенатах. То чи справедливе таке ставлення до цього тайтлу? Нумо розберімось, оглядаючи перший том серії.

Що ж цікавого ми можемо розповісти вам про цей мальопис? По-перше – це манфра. Тобто це робота авторства француза Тоні Валенте, що надихалась манґа-стилістикою. Згадайте “Аватара: Легенда про Аанґа” і краще зрозумієте, про що йде мова.

По-друге – це не просто спроба у манґу від європейця, а мальсторія, яку визнали й видали самі японці. Персонально цьому посприяв Юске Мурата, найбільш відомий за мальописами “Eyeshield 21” та “Onepunchman”. 

Крім цього, “Радіант” отримав два сезони аніме.

Радіант ✨ Пригоди починаються

Однак не дивіться його. Воно жахливе. От просто забудьте, що воно було. Краще б його не було. Хоча б тоді я не дізнався у свій час про цю історію й не зацікавився нею. Бо саме новина “японці готують екранізацію манґи француза” і привернула мою увагу до “Радіанту”. 

Але найгіршим моїм рішенням було розпочати з аніме. Не робіть мою помилку, пожалійте себе, свої очі, свої нейрони, все те, що становить сутність вашого “Я”. Екранізація “Радіанта” жахлива. Жахливіше лише фільми з Дзідзьо, і не питайте в мене, звідки я то знаю.

По-третє, українську адаптацію Радіанту випускає видавництво Нашаідея, що уже подарувало нам такі чудові тайтли як “Чі” та “Ательє чаклунських капелюхів”.

Однак чому саме створена французьким письменником манґа? А тому, що її автор Тоні Валенте — справжній шанувальник шьонену, він не тільки прочитав їх неймовірну кількість, а й ретельно дослідив та вивчив їхні коди. І хоч у «Радіанті» є персонажі, які ми можемо порівняти з One Piece, Dragon Ball, Hunter х Hunter, Naruto, твір має свій навдивовижу багатий всесвіт.

Особливі малюнки, структура сторінок й ілюстрацій, розміщення текстів, а також коди шьонена викликають відчуття, нібито «Радіант» створений японським автором. Поза сумнівом, саме тому цю манґу й опублікували в Японії.

Попри свої типові для шьонену риси, «Радіант» — щось значно вагоміше: це висловлення любові до всього жанру манґи. Однак це не тільки захоплення нею, а й демонстрація свого власного унікального стилю. Якби треба було порівняти «Радіант» із якимось конкретним твором щодо спохожості (як сказав би один із вельми приємних персонажів — Док), то таким твором був би One Piece.
Nashaidea
Nashaidea

Радіант ✨ Пригоди починаються

Перший том “Радіанта” розповідає про світ, у якому постійно з’являються чудовиська, так звані Немезиди. Вони чинять хаос і руйнування, а прямий контакт з ними призводить до смерті людини. Але трапляються виключення. 

Дрібка людей, яким вдається пережити зіткнення з Немезидою, отримують здібність до чаклування за допомогою артефактів. Чаклуни здатні протистояти монстрам, однак ціна за це немала. Вони мають різні фізичні та психічні дефекти, а звичайні люди ставить до них з ворожістю й недовірою.

Сет — головний герой манґи, непосидючий хлопець з невеличкими ріжками на голові, який свого часу пережив контакт з Немезидою. Він сирота, вихований чаклункою Альмою. Вона стала для нього і прийомною матір’ю, і суворим наставником. 

Як й багато інших головних героїв шьоненів, Сет постає як досить тупоголовий персонаж. Йому свербить в одному місці почати битися з монстрами, хоча він не дуже й розбирається в тому, які вони є і на що здатні. 

Альма ретельно обмежувала його взаємодію з зовнішнім світом, бо у Сета є одна особливість, через яку на нього може звернути увагу Інквізиція. Це організація, яка слідкує й здійснює контроль за чаклунами, а при необхідності захоплює їх — і винищує. 

Але оскільки Сет це типовий і, як вже згадувалося, дещо тупоголовий юнак, то він знаходить собі неприємності на голому місці. І, треба сказати, інші люди в цьому світі також дещо тугодуми. Хоч і неприємна, проте несмертельна помилка Сета стає приводом для миттєвого осуду, цькування й каменів з боку простих людей.

О, камені. Вони, імго, в першому томі є одними з головних персонажів, бо простий нарід демонструє їх та їхні функціональні можливості при будь-якій нагоді. Щось людям не подобається, чогось вони бояться, з чимось стикаються вперше, дещо їм просто хочеться закидати каменями на всяк випадок, таке враження, аби їх не закидали першими.

І ось, попри те, що на острівці Помпо Гіллс Сет примудрився налаштувати проти себе місцевих, коли там з’являється Немезида, він усе одно відправляється знищити її, бо… бо…

Ох, про це доведеться сказати напряму.

Насправді отут велика проблема першого тому. Чому Сет так бажає боротися з Немезидами? Чому він так бажає допомагати людям, хоча вони й ненавидять його? Який взагалі в Сета характер, крім того, що він ТГШ? Не в сенсі, що він Тарас Григорович Шевченко, а що він типовий герой шьонену, який хоче перемогти, подолати й сповнитися — що і є його характером. 

Мотивацію Луффі з Ван Пісу чи Ерена з Атаки Титанів або Наруто нам показали ще в перших главах їхніх історій. А тут головний герой схожий на Нацу з Фейрі Тейл, який волає, бігає та трощить ворогів і так до останньої глави “Хвоста феї”. 

На щастя, Сет поки що лише схожий на шаблонного типового герою шьонену. В подальшому його характер та мотивація розвиваються. І все ж таки, перший том залишає не дуже гарне враження від нього, от чесно. 

А оскільки шаблонність головного героя визначає і його шаблонні дії, то думка “Десь я вже це бачив / читав” в тих, хто більш-менш знайомий з такого роду жанром, буде з’являтися постійно. Ну а хто не знає особливостей жанру, може бути невдоволений незрозумілою поведінкою героя. “Я б’юсь тільки тому, що б’юсь” було, може, непоганою мотивацією у дев’ятнадцятому столітті, але не є такою зараз.

Йой, вибачте, в мене ішварсьські флешбеки з Заракі Кенпачі та його фендомом.

Проте цей великий мінус манґи перебивають досить жирні плюси. 

По-перше, це малюнок пана Валенте з його увагою до деталей. Я не буду казати що він шедевральний й перенасичений дрібницями, але він добре пасує історії, передає настрій персонажів та особливості їхнього оточення.

По-друге, це гумор, який насправді коливається від досить тупих жартів до вельми непоганої самоіронії. Що мені найбільше сподобалося – це візуальна комедія, яку створює взаємодія персонажів.

І, по-третє, це інші персонажі манґи. Вони з’являться після того, як Сет, зіткнувшись вперше в житті з Немезидою, прийме рішення знайти їхнє джерело і покине Альму. Хлопець відправиться на пошуки інформації про мітичний Радіант, місце, звідки являються у світ небезпечні монстри. 

Радіант

З цих персонажів в першу чергу виділяються шукач Док та траппер Мелі. Треба також згадати й капітана-інквізітора Драґунова та чаклуна з шабашу тринадцяти Яґу, які надалі будуть мати немалий вплив на пригоди Сета. 

Але про те — колись іншим разом. Ну тобто, колись? Коли вийде другий й наступні томи, які Нашаідея планує випустити досить оперативно. Взагалі, деякі через це вже б назвали Нашуідею амбасадорами манґи в Україні.

А, ну і не можу не згадати Жовтого кота, при появі якого відразу згадується Кіт Чук з Троє проти Зла. Ні, вони різні, але все ж таки є в них щось таке, що їх єднає.

*Може, те, що вони коти?*

Отже, в першому томі Сет побореться з Немезидою, познайомиться з іншими чаклунами, відправиться в Інститут магів “Артеміда”, зустрінеться з інквізиторами й розпочне свій сповнений пригод та випробувань шлях до Радіанту.

Коли ми споглядаємо рівень деталізації світу та всіх його елементів, то переконуємося, що Тоні Валенте не зліпив усе докупи нашвидкуруч за одну ніч, перш ніж почати писати перший рядок оповіді.

Рівень деталізації вражає — як у влаштуванні всесвіту (з різними механізмами, які керують суспільством, угрупованнями, зв’язками між персонажами та їхніми історіями), так і в прорисовці малюнка. Персонажі виконані дуже скрупульозно, а деталі просто приголомшливі. Додайте сюди нестримну уяву (яка, однак, ніколи не втрачає своєї особливої логіки) — і отримаєте твір, поза сумнівом вартий прочитання. І не тільки щоб порадувати око, а й щоб передивитися дрібнюсінькі деталі й відшукати підказки, які кидаються нам у вічі ніби з покриком: «Але ні, ну не міг же він спланувати все аж так заздалегідь?!»
Nashaidea
Nashaidea

Видання файне, з не менш файною суперобкладинкою.

Порадували кольорові сторінки, яких не вистачало в “Ательє”.

Ширина, до речі, менша, ніж в “Ательє”, а висота така ж.

Є декілька дрібних зауважень до перекладу, хоча там скоріш претензія редактору.

В цілому, я рекомендую “Радіант”. Особливо раджу тим, хто лише починає знайомитися з японськими мальописами. А іншим, досвідченим в манзі — дочекайтеся того моменту, коли  за фасадом з фрагментів шьонену розквітне фентезі-історія про сповнений дивовижної магії світ. Він вже скоро і ви не пошкодуєте.

Придбати манґу «Radiant» можна на сайті Nashaidea за посиланням
СПОДОБАЛАСЯ ПУБЛІКАЦІЯ? ПІДТРИМАЙ UAGEEK

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку.

Підписатися
Повідомляти про

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Популярні публікації
HeavyUA: Chainsaw Man
HeavyUA: Chainsaw Man
17.02.2022
3 Comments

Рекомендовані статті

0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
Прокрутити вгору