Reno Sinclaire: Безімежі

Безіменні

 

Спробую пару слів сказати про довгобуд від РЕРстудіо і ЮАкомікс. Цей проєкт започаткований давно. Напевне, багато хто про нього свого часу чув, а потім забув. Якщо не помиляюся, то були навіть люди, які передзамовляли, та забували і робили це повторно. Тобто, шлях від першої презентації до видання він пройшов довгий.

Я свого часу з ним познайомився випадково. Побачив постер з підписом на ККК. Стиль був незвичний, чимось схожий чи то на фреску, чи на вітраж. Я як людина, яка любить щось незвичне та своєрідне, відразу зацікавився. Як тільки з’явилась можливість, передзамовив його. Після цього кинувся набридати автору з одвічними: коли вже там комікс. Потім перестав набридати. Пізніше дізнався, що справу в свої руки взяв пан Кордоба, і почав набридати йому. Через деякий час знову здався і просто очікував, читаючи “маленькі” дописи про всесвіт, який нас очікував на сторінках мальопису. І ось незадовго до Нового Року я все ж зміг взяти його до рук.

Reno Sinclaire: Безімежі
Дуже важко щось зрозуміти. Погодьтеся

Якість видання вразила з першого погляду. А коли доторкнувся – зрозумів, що мене чекає нейморівно епічне. Малюнок на обкладинці завдяки друку виглядав якнайкраще. Бо був дуже чітким і пропрацьованим. Кольори були передані чудово. Детальність роботи теж вражала, особливо якщо зважити на те, що це все робилося в ручну. Важко уявити скільки було втрачено часу на автографи передзамовникам, які також були не просто нарисами, а детальними малюнками.

 

В середині також був офсетний папір, який дуже пасує історії і атмосфері, яка панує на сторінках. Для повноти картини, не вистачило тільки малюнку на форзацах. Та загалом, все було чудово.

Однак якесь в’їдливе відчуття все ж не давало взятися за прочитання. А знаючи себе, я розумів, що надто багато очікую. А довге очікування все тільки ще більше псувало. Адже чим більше чекаєш, тим більшого очікуєш. То ж я не знаю, чи адекватні будуть мої закиди, але читав я вже не з таким захватом, як розпаковував комікс.

Малюнок з перших сторінок викликав змішані почуття. Пейзажі, птахи, тварини – все було на вищому рівні. Просто бери та на стіну вішай. Наприклад, зображення з вороном – ну, прямо захват викликало. Але разом з тим в людях на половині кадрів не відчувалося життя. Де не де проблеми з перспективою та пропорціями. Чесно кажучи, на моменті бою між магом і лицарем з обкладинки, навіть склалось враження, що перед очима кадр з файтингу на аркадному автоматі.

Також багато проблем з зображенням битви. До прочитання коли чув відгуки, що там нічого не зрозуміло, думав, що просто наговорюють. В голові прогулькувало: “Ха, слабаки, не можуть розібратись”. Але під час облоги міста мені половина кадрів була частенько схожа на якусь кашу. Я охоче вірю словам, що це трапилось через якусь помилку, і в перевиданні це поправлять, тому що не можу повірити, що так малювалось свідомо. Тим не менше на даному етапі, це для мене мінус.

 
Reno Sinclaire: Безімежі
Просто бомбічні сторінки.

І я дуже радів, що далі події були більш розмірені, що дозволило слідкувати за історією уже легше.

Сюжет також поки що виявився доволі простим. Однак не позбавленим пари-трійки інтриг, які змушують читати далі і пробиратись крізь нетрі бойових сцен на початку. Тут у нас і загадкові воїни, і непереможні лицарі. Маги, які пережили таємну чистку. Хлопець з загадковим минулим та зламаною психікою. Під кінець навіть вигулькують натяки на політичні інтриги.

Що б я назвав проблемою тут – так це відсутність чітко окресленого головного героя. Як на мене, то ні посильний Анді, ні Румбарт не тягнуть на таких. Тим більше, що в другий книзі може виявитись, що головним героєм стане Король… Але можливо це, знову ж таки, моя проблема, що я не зміг співпереживати нікому з представлених героїв на стільки, щоб вони для мене стали провідниками по історії. А єдиний, хто зачепив струни моєї душі, був вбитий.

Але історія мені сподобалася. Дається в знаки продуманість всесвіту та його законів. І що дуже приємно – його вивалюють на тебе не скопом, а вкрапленнями в розмовах. Ну, і моменти, які потребують пояснення читачам, але не героям мальованої історії, подати окремими сторінками в кінці, теж було вдалим рішенням.

Ну, я здається все сказав, що накопичилось під час і опісля прочитання. Я не можу порадити цей мальопис всім, бо не вважаю, що це маст гев. Але мені в цілому сподобалося, не дивлячись на проблемні моменти. Я б порадив просто перед покупкою проглянути саму книгу, та зайти на сторінку RER Studio, щоб ознайомитись з всесвітом. Якщо зацікавило, тоді це ваша тема, не стримуйтесь. А якщо ні, то є інші штуки, на які можна звернути увагу.

p.s. Кажуть тут багато великодок, але я знайшов тільки парочку Reno Sinclaire: Безімежі

p.p.s. Чари малювались фломастером чи на комп’ютері, а то стиль якийсь інший

p.p.p.s. Головний антагоніст з’явився коли Сольден взявся за посох?

p.p.p.p.s. Антагоніст це Ісуєнбертіс?

Популярні публікації

Інші публікації за темою КОМІКСИ

 
Reno Sinclaire: Безімежі

#безцензури: «Арчі. Том 3»

Reno Sinclaire: Безімежі

#безцензури: «Монстриця. Том 2: Кров»

Reno Sinclaire: Безімежі

#безцензури: «Ісола. Том 1»

Abara

HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Reno Sinclaire: Безімежі

Trip w/ Book: “House of Penance”

Hellboy Universe Essentials

Hellboy Universe Essentials — анонс від Dark Horse

Reno Sinclaire: Безімежі

У друці “Чорна пантера 2” та “Сендмен 7”

Все це триватиме далі

Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”

Максим Оса

Павло Задніпряний: «Максим Оса»

Mangua 9

MANGUA 09: ТОП жахів в манзі та аніме або як Володимир Кузнєцов у гелловінський ґендарсвап потрапив

MANGUA 7

MANGUA #07: Панцу або Смерть: як ми українську манґаку на порнгабі шукали

Reno Sinclaire: Безімежі

Павло Задніпряний: «Колоніст. Бути людиною»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори