Reno Sinclaire: Серед Овець #4

Серед овець 04

Автор: Олександр Корешков
Мальопис: Серед овець #4

На днях у нас вийшов всіма улюблений мальопис. Точніше його четверта частина. Перші три розділи просто обожнюю, то ж, озброївшись попередніми частинами, прийнявся за справу.

Попередні частини я перечитував томиком (далі стане зрозуміло, чому на цьому акцентую увагу). Знаєте, кажуть, що в країні флешбеків все краще, тому що кострубатості забуваються. І залишаються тільки хороші моменти. Але це не той випадок. При перечитуванні все залишилось таким же хорошим, як і в пам’яті. Але коли діло дійшло до нового номеру, на жаль, для мене все закінчилося. І з цього місця підемо по порядку.

Можливі великі спойлери

Як завжди, почнемо зі змістової частини. По ній у мене дуже багато зауважень.

Темп оповідки почав бігти семимильнимим кроками. До цього у нас на одну подію відводився один розділ. Кожну незначущу подію ми могли пропустити через себе, щоб відчути весь спектр емоцій. Але тут через темп, навіть сильні і трагічні моменти такими не відчуваються.

Наприклад, смерть ягняти в першій чи арешт коханої в другій частині викликали неймовірний розпач. Ті події взагалі були настільки проникливі та вражали, що ці образи відразу зринають в голові, коли згадуєш про цю мальосторію. Тут же більш важливі події нічого не викликають.

Взагалі, характер Четвертого дуже сильно змінився. Якщо у всіх попередніх номери від нього було чути ледь не з десяток слів загалом, то в цьому номері він майже не затикався. Не знаю випадково чи спеціально, але автор навіть сам це висміяв через вуста іншого персонажа. Технічно, я розумію, що це було вимушено. Темп прискорився, і те що раніше можна було показати візуально, довелося “озвучувати”. Але це повністю перекроїло образ того героя, що був з нами до цього.

В третьому (3!) номері нам показують, як вівця замість вдячності за спасіння, зраджує Вовка. Далі натовп вівць легко переходить на сторону партії і цькує Четвертого. Але вже через пів дня чи день (в 4! розділі) він знову довіряється незнайомій вівці. Це трохи занадто. Та й сама вівця виявляються “Богом з Машини”. Вона не зраджує, має скрізь знайомих, все знає, і ні з того ні з сього допомагає головному герою. І, чесно кажучи, мотивів для цього всього не має ні найменших.

Тепер повернемося до того, що я читав том. Там в кінці є пара додаткових сторінок, де видно, що після подій в кінці третього номеру роблять братську могилу. І всіх ховають прямо там де й розстріляли. І з чого випливає питання, а чому вовка везли на спалення, а не поховали разом зі всіма? Тобто, маємо одне з трьох: чи я щось не зрозумів; чи це знову ж таки дуже зручний момент; чи був мотив, який забули вказати.

Кінець спойлерів

Щодо малюнку. Він теж чи то через залучення помічників, чи через якісь инші невідомі мені причини місцями дуже просідав. Найкраще було пропрацьовано, на мою думку, моменти з дитинством Вовка. Вони і найбільш чуттєві були, і найбільш детальні. В основній же канві історії було недостатньо деталей. Ніби все було спрощено.

Також додалось моментів де емоції надто гіперболізовані. Це не є само по собі погано, тим більше в наш час коли розповсюдженні аніме та манґа, де це люблять використовувати. Але в даному творі – це інородний аспект. І дуже не вистачало фірмової режисури пана Олександра. Все надто стандартно. Тільки флешбек все так же красиво виглядає. Ніби автор хотів саме цим зайнятися і в нього вклав всю любов, а основну історію писав вже тому що треба.

 

Якість видання теж трішки впала. В порівнянні з попередніми випусками твердість обкладинки та паперу стали нижчими. Але це міг бути цілком логічний хід, щоб здешевити видання. Тим більше зараз, коли ми маємо томик і матимемо другий, нема сенсу тратити великі кошти на сингл, якщо можна буде потім для колекції придбати його. То ж це не мінус, а просто щоб було ясно, що очікувати при придбанні. А також я знайшов пару одруків (чи мені так здалося, я все-таки не мовознавець, міг помилитися).

 
Reno Sinclaire: Серед Овець #4
Погана якість, але тут пишеться "звізно". Та шуткують. Можливо перше то дефекти мови, але я такого більше не помітив. А друге, то мої погані знання. Поправте, якщо я не правий.

В підсумку хотілось би сказати, що сама по собі, історія все ж таки варта уваги. Там піднімаються дуже злободенні теми. Навіть дивно, як вони перегукуються з тим, що відбувається саме зараз, якщо врахувати, що це було написано завчасно. Але в порівнянні з попередніми випусками, четвертий відверто програє (як символічно звучить). Коли я це пишу, я не хочу нікого образити чи розчарувати. А просто хочу вказати на те, що я помітив. Так сказати, дати конструктивну критику. Можливо це допоможе чи дасть поштовх на додаткові роздуми.
В мене просто склалося враження, що автор стомився трохи від цієї історії, чи просто пропав запал, а закінчити її треба. То ж, він вирішив прискоритися та, так би мовити, відстрілятися, щоб потім спокійно видихнути. І це мене засмучує. А може постійні “хочу ще”, “де продовження” і т.и. постійно давили та заважали працювати. Я не знаю, це лиш припущення. Але я хочу, щоб наступний випуск був такий як перші, то ж скажу: “Я готовий чекати не рік, а три чи п’ять, але щоб вона йшла від серця і в своєму темпі. То ж не кваптеся, авторе”.

Дякую за очікування. Та за увагу.

p.s. Хто дочитав до кінця, той молодець.

Інші публікації за темою

 
Reno Sinclaire: Серед Овець #4

#безцензури: «Арчі. Том 3»

Reno Sinclaire: Серед Овець #4

#безцензури: «Монстриця. Том 2: Кров»

Reno Sinclaire: Серед Овець #4

#безцензури: «Ісола. Том 1»

Abara

HeavyUA: “Абара” Цутому Ніхея. Безнадія і безсенсовість

Reno Sinclaire: Серед Овець #4

Trip w/ Book: “House of Penance”

Hellboy Universe Essentials

Hellboy Universe Essentials — анонс від Dark Horse

Reno Sinclaire: Серед Овець #4

У друці “Чорна пантера 2” та “Сендмен 7”

Все це триватиме далі

Reno Sinclaire: “Все це триватиме далі”

Максим Оса

Павло Задніпряний: «Максим Оса»

Mangua 9

MANGUA 09: ТОП жахів в манзі та аніме або як Володимир Кузнєцов у гелловінський ґендарсвап потрапив

MANGUA 7

MANGUA #07: Панцу або Смерть: як ми українську манґаку на порнгабі шукали

Reno Sinclaire: Серед Овець #4

Павло Задніпряний: «Колоніст. Бути людиною»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори