Сергій Чудакоров: “Підступна Індія”

Підступна Індія
📜 Alain Ayroles
🎨 Juanjo Guarnido
📗
Les Indes fourbes
📇 Перше видання: 2019

«Підступна Індія» – мальована історія, яка є прямим продовженням пікаресного (шахрайського) роману, надрукованого ще в 1626 році в Іспаніі Франціском де Кеведо-і-Вільєґасом, відомим письменником свого часу. Роман під назвою «Історія життя пройдисвіта на ім’я Дон Паблос із Сеговії, зразка волоцюг й зерцало шахраїв», відрізняється феєричністю свого гумору. Франциско де Кеведо, велика постать в іберійській літературі, в ексцентричному, але вишуканому стилі зображує жорстокі й гротескні пригоди колоритного негідника.

У фіналі цього роману шахрай дон Паблос відправляється з Іспанії в Америку — або, як тоді казали, Вест-Індію. Кеведо анонсував продовження, яке він так і не написав.

І ось, через 394 роки, завдяки талановитому дуету Алану Айролесу та Хуанхо Ґуарнідо, нам випала можливість дізнатись про пригоди Дона Паблоса в Вест-Індії.

Одразу скажу, що попри пречудовий малюнок Ґуарнідо (Блексед), перша глава (а це 70 сторінок) мені спочатку не сподобалась. Вже доволі довгий час я вважаю, що в мальованій історії не повинно бути «голоса за кадром», тобто авторського тексту в цеглинах. Автори мають розповідати історію малюнком, динамічним сюжетом і діалогами персонажів. Звісно, є виключення в вигляді флешбеків, коли головний герой розповідає, наприклад, про своє дитинство, але зазвичай така подія займає лише кілька сторінок.

 

В першому ж томі «Підступній Індії» все побудовано на спогадах та розповідях головного героя, який, ледь живий, з‘являється на порозі альгвасила (чиновника) іспанського поселення. Паблос приніс чиновнику стару мапу й золотий кулон у вигляді голови тигра, й обмовився про те, що повернувся з легендарного Ельдорадо. Звісно, альгвасил не міг цим не зацікавитись, проте, замість розповідей про Золоте Місто, ледь живий гість почав з початку — зі свого дитинства. Не в змозі повернути розповідь Паблоса в потрібне русло, альгвасилу доводиться слухати ці «мемуари» помираючого. Так він дізнався про дитинство, юність розповідача, про те як він вирушив до Вест-Індії в пошуках кращої долі, як його викинули з корабля за шахрайство… Ледь живий Паблос дістається до суші, де його знаходять марони — біглі чорношкірі раби. Деякий час доводиться жити серед них, але врешті-решт наш герой тікає на пошуки поселення іспанців.

Та й серед своїх йому не щастить. Не звикший працювати руками, пройдисвіт шукає себе то в ролі сутенера, то в ролі жебрака – та все марно. Довелось навіть спробувати працювати в гірських ртутних шахтах, але побачивши там язичницького ідола, герой чує його голос і тікає. Зовні, в горах, Паблос зустрічає старий привид конкістадора, який і дає йому мапу з місцем розташування Ельдорадо. Але що робити з нею бідному шахраю? Паблос намагається продати мапу, але всі відмахуються від такої пропозиції, бо часи балачок про Золоте Місто давно минули й зараз Ельдорадо – лише красива байка, а схожими мапами час від часу намагаються торгувати всі кому не ліньки. І тут нашому герою пощастило — він зустрічає свого колишнього хазяїна — дона Дієго Каранеля де Суньги. 

Старі знайомі радіють один одному й дон Дієго з радістю погоджується вирушити на пошуки Ельдорадо.

А далі сталось те, на що я вже не чекав — без жодних слів, лише малюнками, на 12 наступних сторінках ми, разом з нашими героями та їх загоном найманців вирушаємо в путь. Спочатку крізь небезпечні джунглі з ядовитими зміями, потім гірською річкою на плотах, де загін потрапляє під град індіянських стріл, але врешті-решт герої знаходять те, що шукали…

Якщо ви вважаєте, що я вам все наспойрелив, то сильно помиляєтесь. Це був стислий переказ першого акту мальованої історії «Підступна Індія».

Друга частина несподівано перевертає все до гори дригом. Раптом ми усвідомлюємо, що досі нічого не розуміли. Тут навіть є трохи детективної хвилі, яка ще більше відкриває нам очі на події попередньої частини, про які ми так нудно (при першому читанні) дізнавались. Думаю, багато хто прочитавших цей комікс погодяться з тим, що другий акт – найцікавіша частина історії. Тут все динамічно, несподівано й закручено так, що нудьгувати зовсім немає часу, а сутичка з індіянцями настільки гарно подана, що може конкурувати з баталіями самого Конана Варвара. На 34 сторінках лише 7-8 частково мають цеглини тексту «за кадром», без яких в данному випадку ніяк не обійтись.

Третя частина, нажаль, знову розповідається «голосом за кадром», і тому губить всю динаміку. І хоча тут також є несподіванки й дуже цікаві повороти сюжету, але того драйву, який задав другий акт, вже немає.

В цілому це доволі цікава й якісно зроблена мальована історія двох талановитих авторів. А без нелюбих мені «цеглин» авторського закадрового голосу вона (як це не прикро) не могла бути створена, бо нагадаю вам, що «Підступна Індія» є прямим продовженням книги, побачившей світ в далекому 1626 році, яка починається словами «Я, сеньйоре, родом із Сеговії. Мій батько (нехай господь береже його душу) – звався Клементе Пабло, і був він з того ж міста…»

Інші публікації за темою

Сендмен

Олександр Гнатюк: «SANDMAN. Пісочний чоловік. Том 3»

Блексед

HeavyUA: Блексед. Будні кота-детектива у Місті Гріхів

Відьмак

“Відьмак. Плоть і пломінь” — передзамовлення від Vovkulaka

Fading Memories

“Відьмак. Тьмяні спогади” — анонс від Vovkulaka

Супермен Рік перший

Trip w/ Book: «Супермен: Рік перший»

Фаетон 3

“Фаетон: Дрімгакери” — анонс третього тому НФ-серії Марії Ланцути

Сергій Чудакоров: "Підступна Індія"

Максим Карповець: American Vampire Vol. 1

Притчі й відображення

#безцензури: «Пісочний чоловік. Книга 6. Притчі й відображення»

У друці

У друці “Бетмен 8” та “Темна перемога”, “Диво-Жінка 2”, “Проповідник 5” і “Створити комікс” від Рідна мова

Dorohedoro

Daniel Woolf: Дорохедоро / Dorohedoro

Вулик Hive 하이브

HeavyUA: Вулик / Hive / 하이브

Uzumaki

Nerdgasm: «Вир» Джюнджі Іто / «Uzumaki» Junji Ito

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори