Щоденники Вишеньки. Завмерлий зоопарк
Відгук на мальопис
Geek, bookworm, reviewer
📜 Жоріс Шамблін
🎨 Орелі Нейре
📗 «Щоденники Вишеньки. Том 1. Завмерлий зоопарк»
✍ Переклад: Денис Тимошенко
📇 Видавництво: Nashaidea
Вишенька – одинадцятирічна дівчинка, яка живе разом зі своєю мамою і мріє стати письменницею. Її улюблене заняття – спостерігати за людьми, уявляти їхнє життя та розгадувати таємниці. Однією з таких є Мік… Щонеділі цей літній чоловік іде у ліс, узявши із собою великі відра з фарбою. Що він робить там увесь день? І чому такий сумний, коли повертається увечері? Тож як справжній детектив, Вишенька має намір розкрити цю таємницю й починає своє перше розслідування…
Жила-була… одна одинадцятирічна дівчинка, що хотіла стати письменницею. І звали її Вишенька. Про пригоди цієї малої непосиди автор Жоріс Шамблен та ілюстраторка Орелі Нейре розповідатимуть нам у серії своїх мальописів “Щоденники Вишеньки”.
Про серію
Історія Вишеньки починається в 2012, коли двійко французьких мальописців видають перший том. Загалом цикл налічує 5 книг та один спецвипуск. Це банд-десіне (так називають мальописи франко-бельгійської школи) швидко отримує не тільки комерційну популярність, а й визнання критиків. Зокрема перший том Вишеньки здобуває приз на коміксовому фестивалі в Ангулемі – це десь як французький комікс-Оскар. І варто сказати, що це далеко не остання нагорода, хоча, мабуть, і найважливіша.
До речі, якщо роботи пані Нейре до Вишеньки в Україні представлені не були, то про пана Шамблена ви могли уже чути, адже іншу його серію про Енолу також видає Nasha Idea.
Про історію
Перший том “Завмерлий зоопарк” розповідає нам про життя допитливої та життєрадісної дівчинки Вишеньки, яка мріє стати письменницею. Саме для практики письменницьких навиків мама дарує Вишеньці щоденник і саме з його сторінок ми занурюємось у життя дівчинки. Таким чином ми маємо цікаве рішення – велика частина інформації подається на сторінках щоденника суцільним текстом та додатковими ілюстраціями: особисті малюнки Вишеньки, “фотографії”, газетні вирізки, різні предмети. Тут нам розповідають про друзів дівчинки, її маму, а також про письменницю пані Садовську, з якою товаришує Вишенька.
Невеличкі вставки зі щоденника будуть постійно вигулькувати вже і у коміксовій частині, здебільшого для створення комічних ефектів.
Так ось, Вишенька – це енергійна дівчинка, тому вони з друзями постійно щось роблять: будують хатинку на дереві, гуляють, грають ігри і… ведуть розслідування! Так так, “Щоденники Вишеньки” – це ще й детектив з таємницею. І ось під час одного погожого дня дівчата помічають загадкового старенького чоловіка, що виходить з лісу несучи в руках відра з фарбою. Дівчата швидко нарікають чоловіка прізвиськом “Загадкін” та вирішують розібратись чому цей чоловік ходить по лісу весь у фарбі.
Капелюх Вишеньки не дарма був поцуплений її авторами у Індіани Джонса: пригоди, розслідування, докази, таємничий папуга. Усе врешті приводить Вишеньку до розгадки, яку я вам звісно розповідати не буду, але натяк на зоопарк є у самій назві першого тому. Розгадка ця виявляється напрочуд милою і дещо сумною, тому Вишенька бере справи у свої руки та допомагає розв’язати проблему.
Про персонажів
Вишенька прописана чудово. Це однозначно сильна сторона історії. Ти одразу розумієш характер цієї доброї непосиди, серце якої шукає пригод навіть у невеличкому провінційному містечку (і звісно находить їх). Однак, усі інші персонажі майже не розкриті та прописані виключно як функції. Мама – голос раціональності, на який подекуди можна і не звертати уваги, адже пригоди частенько оминають раціональних. Пані Садовська – порадник, а також приклад для наслідування, що допоможе зрушити пригоду з мертвої точки. Ліна – добра та турботлива подружка. Еріка – добра та буркотлива подружка. Хмм.. Хоча є ще пан Загадкін, історія якого добре розкрита, однак це територія спойлерів, тож про нього не будемо. Щодо другорядних персонажів, то маю надію, що вони краще розкриються в наступних томах.
Про рішення зі щоденником
Скажу відверто, з самого початку купа експозиції, яку автори неквапливо подають через щоденник, викликала у мене деяке нерозуміння. Це мальопис, тут потрібно не писати, а показувати. Однак, згодом я зрозумів, що щоденник це фішка. Він додає шарму та дозволяє уже в першому ж томі не витрачати цілий комікс на пояснення, хто така Вишенька і хто всі ці люди, а одразу перейти до історії, яка тут мила і лампова.
Тому, якщо вас, як і мене, спочатку збентежить такий задум авторів, то не спішіть з висновками, адже згодом добре відчутно, що рішення продумане і виправдане.
З перекладом особливих труднощів не було, але не можна того сказати про верстку: робота над ілюстраціями була більш важка, тому що текст є частиною зображення.
Про українське видання
Тут важко щось довго розповідати. Книга зроблена дуже якісно і вартує кожної копійки. Наша Ідея постаралась на славу. У книги збільшений формат, тверда обкладинка, тиснення фольгою та вибіркове лакування. Томик приємно тримати в руках, ви нізащо не пошкодуєте, що маєте таку річ у своїй колекції.
Підсумок
Завмерлий зоопарк – це приємна осіння історія, яка зігріє вас своєю душевною теплотою. Неймовірно красивий малюнок тільки додає балів. Для дітей віком приблизно 10 років – це просто маст гев. Для дорослих, приємний бонус на півгодини читання і ще півгодини залипання в малюнок. Моя суб’єктивна оцінка 8 капелюхів Індіани Джонса з 10. І чекайте огляди на наступні частини.
Мініінтерв'ю з директоркою видавництва НашаІдея Іриною Олешко
– Чому на вашу думку Вишенька – це хороший мальопис?
– Це не важко. Вишенька поєднує в собі неймовірні ілюстрації і гарний сценарій. І дещо особливе: почуття, теплоту, щось справжнє, життєве.
– За що ви полюбили його і вирішили поділитись цією любов’ю з українськими читачами?
– За все: за ілюстрації, за зворушливий сюжет, цікаве поєднання щоденника і мальописа. В ньому все прекрасно. Стільки важливих тем підіймається, все так проникливо і душевно.
– Чи не думали привезти когось з авторського дуету до українських читачів? Розумію, що в ковідну еру, немає особливо куди везти гостей, але якщо повернуться коміккони та книжкові фестивалі, то чи варто очікувати на авторів у нас?
– Звісно думали, й автори дуже відкриті, але це цікаво робити коли буде видано більше томів, тому сподіваємося, що це станеться.
– Що у роботі над Вишенькою було найскладніше, а що найпростіше?
– Робота верстальника з ілюстраціями була найскладнішою. Найлегшим або найбільш приємним було узгодження з видавцями українського варіанту зі словами «це одна із найкращих адаптацій Вишеньки серед усіх світових варіантів».
– Ви взяли дуже гарний темп у роботі, за 2019-2020 вийшло аж три томи з п’яти. Коли плануєте завершити цикл?
– Ми плануємо завершити її цього року.
– Якість видання Вишеньки дуже радує, усе зроблено на вищому рівні. Однак, за ціною це вилилось у 275 гривень за 80 сторінкову роботу. У вашому портфоліо це одна з найдорожчих позицій. Звідси питання: чи окупився ризик? Як добре продається Вишенька? Можливо уже були додаткові тиражі чи усе не так райдужно?
– Якість обумовлює ціну і для такої книжки ціна адекватна. Ми вже друкували додатковий тираж. Абсолютно задоволені результатом, жодного дня не жалкували, що взяли цю ліцензію. І щасливі, що українська версія за якістю не відстає від європейського аналога.