Соловейко: “Пані Небезпека”

Соловійко

Якщо мене запитають, що таке ті мальописи? Я відразу відповім, особисто для мене мальописи — це вибухова суміш із живопису, літератури, та кінематографу.

А і справді, ці три види мистецтва тісно взаємодіють один з одним, і на світ з’являється щось нове, те що насправді розбурхує уяву.

Отже сьогодні у нас огляд дуже вдалого приклада такої пекельної суміші, а саме, мальопис “Пані Небезпека” від видавництва Ланцута по ліцензії IDW. Автор цього твору Джей Скотт Кемпбелл та Енді Гартнелл, я цей мальопис читав дуже давно ще у дитинстві, і для мене він став справжньою квінтесенцією поп мистецтва дев’яностих років.

В ньому є все що потрібно для того щоб захопити читача у свій всесвіт: цікаві персонажі, герої та злодії, сексуальні дівчата та м’язисті чолов’яги, шпигунські пристрасті, пригоди, зрада. Та все це виконано в дуже кінематографічному стилі з посиланнями на всім знайомі та улюбленні кінострічки про Бонда, Індиану Джонса, Ангелів Чарлі. В оригіналі цей мальопис вийшов понад двадцять років тому, і ось тепер у всіх є змога прочитати цей мальований твір солов’їною.

Давайте подивимось на палітурку цього мальописа. Яскравий вибух з головними героями вже налаштовує на пригоди які захоплюють дух. На мою думку переклад назви дуже влучний, враховуючи контекст того що відбувається. Це вам не якась там небезпечна дівка, це справжня Пані Небезпека і прочитавши цю візуальну повість до кінця стає зрозуміло чому саме Пані. Також мені подобається що видавництво Ланцута залишило і оригінальну маленьку назву на палітурці. 

В загалі вся палітурка дуже якісна і звісно не обійшлось без вибіркового лакування, яке я дуже люблю. Цей малюнок можна роздивлятись довго, але ж зазирнемо на сторінки, що нас чекає у самій книжці.

Після невеликого вступу від авторів, читача відразу знайомлять з головною героїнею Еббі Чейз, шукачка пригод, прадавніх цивілізацій, містичних артефактів, красуня, та ще і вчена. Звісно з першої сторінки у гонитві за безцінною реликвією, вона вже потрапила у халепу, з якої її дуже скоро витягнуть дівчата з над таємною організації Пані Небезпека, до речі цим бойовим загоном керує харизматичний чоловік на ім’я Дьюїс. Він і сам був крутим шпигуном у минулому, типу як герой Бондіани, навіть сам персонаж дуже походить на Шона Конері, думаю це не прихована великодка для всіх фанатів старого Бонда. 

Так ким же керує цей самий Дьюїс? Є Наталія Кассл, колишня російська Шпигунка. Сідні Севедж, екстраординарна агентка спецпідрозділів із австралії, неперевершена у володінні батогом, та ще вона ходить у чорному латексному костюмі, нікого не нагадує? Так! Селіна Кайл, Жінка Кицюня, думаю тут також як із Бондом пошана до улюблених персонажів комікс всесвіту DC. 

Та ще у команді є генійка комп’ютерів та технологій Кремніева Валері.

Ось із цих неймовірних дівчат и складається загін “Пані Небезпека”. До речі вгадайте хто з них черносерда, підступна курво, а?

З початку старі учасниці, зокрема Наталія не надто привітно ставляться до новенької Еббі, але ж після першого її завдання стає зрозуміло що вона справжня фанатка свого діла, та піде на все заради спільної перемоги та успіху всієї команди.

У коміксі ми бачимо спалах спогадайку Дьюїса, в якої він розповідає про свої колишні справи на службі її величності у шестидесятих роках, але після того як загроза зникла, його звільнили. І ось у теперішньому часі маніяки з нацистських партій зробили щось типу четвертого рейху, кличуть себе Молотом, та прагнуть перетворити світ на свою жахливу державу. Але для цього потрібні певні прадавні артефакти. 

Звісно щоб не допустити цього кошмару загін “Пані Небезпека” зробить все можливе. З цього і починаються крутезні пригоди. У цьому мальописі команду героїв пометелить по різним куточкам світу, разом з ними читача закинить на Коста Ріка, до пройдисвітів та крокодилів, снігову Швейцарію, в дуже помпезний палац лиходіїв, в полон до пришелепкуватого доктора, сонячне Монако, в глибини океану, та деінде ще. В усіх ціх декораціях завжди буде гонитви, бійки, вибуху, сміливий гумор, та іронічні діалоги. 

Ще трохи хочу розповісти про персонажів мальописа. Тож Джонні Баракуда, старий друг загону “Пані Небезпека”, красень та дівочій серцеїд, але якщо на брати до уваги його завжди недоречне залицяння до дівчат, та брудні жарти, він завжди прийде на допомогу своїм друзям, він ніби зійшов з обкладинок модних глянцевих журналів, його постійний аксесуар чорна водолазка та білосніжна посмішка.

Ще ближче до кінця з’являється таемний секретний агент ЗЕРО, про минуле якого нам зовсім нічого не розповідають, але цей герой мене дуже зацікавив, він загадковий, він ніндзя, він знає щось таке що не знає ніхто, а мені цього і достатньо. 

Добігаючи фіналу мальопис показує ворога у самій суті. Це злий культ який засліплений жагою до світового правління, в я кому є своя армія, свій острів, свій божевільний доктор, та свій гігантський мега майор у чорному плащі щось на зразок тирану з оселі зла. І все це поєднується щоб воскресити прадавнє, містичне лихо.  

Цей мальопис залишає простір для продовження і певні питання що буде далі. Да ця історія не претендує на якусь глибоку думку, не відповідає на філософські питання, тому фанатичні шукачу прихованого сенсу будуть розчаровані. Цей мальопис про дружбу та взаємодопомогу. 

Після кінця історії “Пані Небезпека”, читача чекає десятки сторінок бонусних матеріалів. Це і галерея обкладинок, галерея косплею та іграшок по серії, скетчі та начерки авторів із коментарями, та саме смачненько звісно, це двосторонній плакат.

Прочитати цей мальопис це як подивитись добрячий шпигунський бойовик, малюнок що створив Скотт Кемпбелл та його разкодровка фреймів це настільки кінематографічно, що в це важко повірити, його стиль візуальної розповіді для мене залишається самим соковитим і вибуховим, я неодноразово бачив в інших авторів певні риси наслідування стиля Скотта Кемпбелла.

Я відчуваю шо Видавництво Ланцута з любов’ю підійшли до цього видання. Все дуже добре, якість паперу, колір сторінок, переклад звуків та діалогів, мене завжди дивувало як можно передати певну вимову на папері, але тут перекладачам це вдалось, злодії балакають з характерною вимовою яку начебто чуєш зі сторінок. А ще мене особисто потішали адаптовані жарти, та колоритна хімія між героями яка утворюється завдяки діалогом українською мовою. Все це щось фантастичне, таку книгу хочеться поставити на полицю і час від часу просто погортати запашні сторінки, та помилуватись такими небезпечними красунями.

Сподіваюсь що видавництво Ланцута і далі буде радувати цікавими проектами.

А поки що друзі, це дуже вдалий день щоб прогулятися до найближчої крамниці із мальописами, щоб зазирнути в інші дивовижні мальовані світи. Тож Там і побачимось! 

Ваш привітний оглядач Соловейко Серденько. <3

Популярні публікації
King in Black
King in Black
22.06.2021
Vox Machina: Початок
Vox Machina: Початок
28.01.2022
2 Comments
Підписатися
Повідомляти про

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
Прокрутити вгору