Ink Tear: “Сила коміксів. Історія, форма й культура”

Сила коміксів. Історія, форма й культура
📜 Автори: Ренді Данкан, Метью Сміт, Пол Левіц
📗 Книга: Сила коміксів. Історія, форма й культура
📇 Видавництво: ArtHuss

Нарешті-нарешті-нарешті я отримав своє довгоочікуване передзамовлення від видавництва ArtHuss – “Сила Коміксів”. І, зрозуміло, прочитав.

Ця книга цікава тим, що вона може бути як дуже потужним бустом для новачка, який геть не цікавився коміксами, так само вона може бути гарним посібником для людей які в темі, щоб згадати та переосмислити багато речей. Автори дають вичерпну, хоч і суб’єктивну, характеристику того, що можна називати коміксом:

Це особливий різновид послідовного мистецтва, яке здебільшого (за деякими помітними винятками) має наративний характер, тобто розповідає історії

Сила коміксів

Погодьтеся, це більш проста дефініція, якщо порівнювати її із спробою пояснити значення терміну “комікс” Скоттом Макклаудом (на якого, до речі, посилаються самі автори). Особливо цікавим моментом для українського читача буде дуже велика конкретизація кожного терміну, для якого були вигадані цікаві відповідники, на кшталт “комік-бук – мальопис”, “комік-стрип – мальстрічка”, “комікс – мальована історія”. Це дуже добре, що в Україні починають запроваджувати професійну термінологію. І, до речі, в книзі про етапи появи термінології також є окремий абзац. В ньому автори зазначають, що це третій етап розвитку медіа: визнання його як явища з власними характеристиками. Дуже приємно, що в Україні дуже швидкими темпами ми встигаємо наздоганяти ці культурні етапи.

Якщо зайти на офіційний сайт книги, то можна зрозуміти, що автори мають неабияке уявлення про це медіа. Враховуючи те, що Пол Левіц, один з авторів, був президентом видавництва DC тривалий час. Тобто, ця книга – серйозна праця, серйозний аналіз та серйозна систематизація знань, які просто треба знати та розуміти, щоб бути більш просунутим у темі.

Книга має чітку структуру, вона дуже послідовна. Має три великі розділи: Історія, Форма та Культура. В кожному з них є свої глави, які починаються з коротесенького вступу, основних питань, а потім іде їх розкриття. Зроблю комплімент авторам і скажу, що книга сприймається як дискусія, у якій хочеться брати участь. Адже усі теми розкриті повністю. Для повного розуміння абревіатур та дат передбачені докладні вставки з таблицями або “особові справи”, де дається вичерпна інформація про важливу особистість в індустрії. Таким чином ви взагалі нічого не пропускаєте поза увагою. Оскільки книга про візуальний вид мистецтва, тут не можна було обійтися без ілюстрацій та світлин. Їх тут досить багато. А в кінці кожної глави, після підсумку, автори підготували для читачів інтерактив: питання та завдання. Особисто мені подобається ця опція, бо більшість з питань доволі логічні та вони дійсно з’являються перед читанням глави, а завдання спонукають дуже зацікавлених у темі людей шукати більше інформації. А самий кінець глави – це рекомендації, що варто прочитати з коміксів або посилання на інші дослідження за темою. Мені сподобалося, що автори називають речі своїми іменами і не вдаються до софізму і не дозволяють собі стрибати з теми на тему. Тут немає води, а читання не викликає ніяких проблем.

Взагалі я людина, яка любить комікси, читав з дитинства та навіть малював їх. Будучи вже свідомою людиною, яка має намір бути причетною до цього мистецтва, мені не вистачає просто читати комікси. Мені хочеться мати уявлення про те, звідки беруть свої початки цілі жанри, ким були раніше або є зараз художники та сценаристи, чому саме американська школа коміксів має панівний жанр супергероїки, а не якась інша країна, чим цей вид мистецтва відрізняється в різних культурах, ким і чому це медіа просувається та який потенціал воно має у майбутньому? На усі ці питання я отримав цікаві, а іноді неочікувані відповіді.

Наприклад, мене дратує умовний поділ на “тру” та “не тру”. Відносно того, ким є фанати коміксів та чим вони відрізняються від пересічних читачів, автори кажуть наступне:

Фанат - це той, хто хоче брати участь в обговоренні медіа. Направду чимало фанатів прагнуть працювати в індустрії мальописів, але тим, кому не вдалося, розмірковування, дискутування й писання про комікси теж приносить велике задоволення

Сила коміксів

Усі глави предметно розглядають важливі аспекти галузі. Дуже добре це видно в другому розділі, де розглядаються жанри: їх історія, життєвий цикл, яскраві представники. Одна з глав повністю присвячена супергероїці. В третьому розділі розкривається тема потенціалу медіа. Навколо коміксів в консерваторів усе ще є стереотип про “тупих дітей, яким би тільки на яскраві картинки низького сорту подивитися”. Але, як зазначають автори:

Читання - це не тільки розуміння слів... Саме поняття грамотність, здатність розуміти зображену інформацію, стала однією з найважливіших комунікаційних навичок у 21 сторіччі. Існування коміксів не тільки похитнуло авторитет друкованого слова: вони зламали, розмили саму межу між словом і зображенням. Читання коміксів потребує трохи іншого типу грамотності, адже і слова, і малюнки - складові одного комплексного тексту

Сила коміксів

Цей аргумент можна продовжити та прийти до цікавого питання – чому ж не використовувати комікси в навчальних закладах? Насправді, відносно цього були проведені деякі дослідження. В книзі згадується експеримент, де людям пропонували прочитати історичну статтю. Вона була подана у кількох варіаціях: просто текст, текст з кількома світлинами, у форматі коміксу. Вгадайте з одного разу, які люди при опитуванні зуміли дати більше відповідей відносно прочитаної інформації? Більше того. Деякі західні навчальні заклади мають у своїй програмі вивчення комікси, які вивчають на одному рівні з літературою та кінематографом. Це медіа багато де сприймають серйозно просто зараз. Тому, ми маємо аргументацію проти дурних стереотипів, які супроводжують це дев’яте мистецтво. Тому, цю книгу також можна дати почитати скептику.

 

Можна ще багато чого сказати про цю роботу, але нехай ви самі почнете її читати. Бо книга варта цього.

Ціна, звичайно, велика, але для літератури вузького профілю, а тим більше від ArtHuss, дуже навіть прийнятна. Технічне виконання на високому рівні. Папір приємний, а текст зручно читати. Переклад наслідує вже існуючі українські адаптації. Тут ви не знайдете дурниць типу “Халк” та “Хєллбой”. Проте, я не знаю чи це вина перекладача або редактора, але дуже дивно бачити транслітерацію/адаптацію здорової людини (Галк, Шибайголова, Геллбой тощо) і поряд з цим бачити написання слів за старим правописом: проект, аудиторія і т.д. Дивно. Але це єдина моя претензія до видання. Усе інше зроблено якісно. Чув претензії відносно формату та ілюстрацій в ЧБ, але це дурні претензії. Це книга на 512 сторінок. Їй не потрібен формат альбому. А ілюстрації тут виконують роль супроводжуючу та суто інформативну. Ба більше, багато ілюстрацій і в оригіналі є ЧБ. Так, їх можна було б зробити кольоровими, але тут це не дуже доречно. Хоча, це питання смаку.

Раджу прочитати усім, хто цікавиться коміксами, чекав видання українською або навіть сумнівався чи купувати книгу взагалі.

Інші публікації за темою

 
Ink Tear: "Сила коміксів. Історія, форма й культура"

#безцензури: «Сила коміксів»

Ink Tear: "Сила коміксів. Історія, форма й культура"

#безцензури: «Щоденник 3»

Паперовий звіринець

Відгуки та й отаке: “Паперовий звіринець та інші оповідання”

Лі Бардуґо

“Дев’ятий дім” Лі Бардуґо — анонс від Vivat

Проблема трьох тіл. Пам'ять про минуле Землі. Книга 1

Олександр Гнатюк: «Проблема трьох тіл. Пам’ять про минуле Землі. Книга 1»

The Reckoners

Володимир Кузнєцов: “The Reckoners” Брендона Сандерсона

Абрахам Грейс Мерріт

Відгуки та й отаке: “Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!”

Ink Tear: "Сила коміксів. Історія, форма й культура"

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори