Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Про абстрактні настільні ігри

А абстракція — це що?

“Абстрагуйся від новин”, “Прокачай абстрактне мислення”, “Ота картина — суцільна абстракція!” — ці та подібні фрази чуємо ми часто і повсюдно. Але чи знаємо ми, що ж це таке “абстрактний”, чи розуміємо ми поняття до кінця? Ось сьогодні й спробуємо розібратися, взявши за приклад таку побутову річ як абстрактна настільна гра.

Насправді, я страшенно люблю абстрактні настільні ігри. Це найдавніший і найзрозуміліший ігровий жанр, який придумало людство. В абстрактні настільні ігри грали царі, купці, шамани, фараони, мореплавці, в загальному, багато хто. Простий люд теж грав, коли не був зайнятий пошуком або виробництвом їжі.

Так, розмірковуючи про стародавню історію ігрової людської діяльності, мимоволі в голові виникає питання: а навіщо взагалі люди грають? Тоді та зараз. Навіщо це? А відповіддю буде ось те, одночасно зрозуміле і незрозуміле слово в шапці до цього посту — абстракція. Люди створили ігри для моделювання абстрактних ситуацій і переживання важливого досвіду, який в житті в конкретних ситуаціях отримати було б неможливо.

З латинської abstractio означає теоретичне узагальнення, позбавлення від несуттєвих якостей, сторін і зв’язків предмета. Абстрагування — це процес теоретичного узагальнення. Протилежним до абстрактного поняття буде конкретне поняття.

Щоб краще усвідомити, про що йде мова звернімось до шахів — найвідомішої абстрактної настільної гри на планеті.
Як ми знаємо, в шахах є така фігура як король. Якщо у будь-якої людини запитати про те, чим є шаховий король ми почуємо, що це: малорухлива фігура, ходить на одну клітку в усіх напрямках, важлива і вимагає захисту, а її втрата означає кінець гри. Так ось, шаховий король — це абстрактний образ реального монарха. Ті якості, якими наділили короля в шахах притаманні практично будь-якому королю в людській історії: вимагає захисту, від нього залежить життя (гра), може атакувати на малій дистанції та до нього важко підступитися.

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри
Шахи

На противагу обрізаному по всіх параметрах, абстрактному образу, поговорімо про конкретного короля, наприклад, про Людовіка XIV. Що про нього відомо? Та багато чого: французький наслідний король з довгими темними волоссям, який правив в такий-то період, посварився з церквою, зміцнив армію, прославився за багато-багато різних справ … і так далі й тому подібне.

У конкретного короля, всупереч абстрактному, буде величезна кількість якостей, зв’язків і параметрів, як істотних так і не дуже. Конкретний король був один такий неповторний, але якщо взяти велику кількість різних королів і спробувати виділити загальні для всіх них риси, рано чи пізно ми прийдемо до образу абстрактного короля — того, якого ми спостерігаємо в шахах.

Якщо з вищеописаного вийшло трохи прояснити, що ж таке абстракція, саме час заглибитися в тему абстрактних настільних ігор. Тож рухаємося далі.

Історія і сенс абстракцій давнини

Найдавнішою настільною грою вважається єгипетський Сенет, що існував 6000 років тому. Як і всі ігри аж до 20 століття, вона була абстрактною. Однак, до наших днів її ігролад так і не дожив, в чому була суть гри та призначення, ми не знаємо напевно, тому краще пропустити етап єгипетської ігрокультури та сфокусуватись на східній абстрактній грі Го.

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри
Партія в Го

Го (ще її називають Вейци або Бадук) з’явилася близько 4000 років тому на сході й грається з мінімальними змінами в правилах до нинішнього часу. Дошка складається з 38 пересічних ліній, на які потрібно виставляти чорні або білі камінці. Здавалося б: два типу каменів і дошка — ну що в такій грі може бути цікавого?

Зовнішній вигляд цієї гри якраз найчистішим чином видає її абстрактну схильність. Дошка символізує територію, а камінці — солдат двох армій, які борються за те, щоб відхопити собі більше ігрової землі. Однак, з таким же успіхом на ідею цієї гри я могла б натягнути й менш тривіальну історію. Наприклад: флотилія чужинців і людська імперія намагаються розділити галактику, гобліни та гноми борються за гору з корисними копалинами, Вася Омельченко і Муся Малініна ділять пісочницю, тому що Вася грається машинками і йому потрібно місце для маневрів, а Муся уявляє тропічні ліси для своїх динозавриків. На те вона й абстракція, щоб дати можливість вкласти в гру той контекст, який гравець хоче вкласти — сформулювати і відрефлексувати ті проблеми, які важливі саме для нього.

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри
Ігрове поле

Ось і виходить, що Го і шахи залучають людей. Кожен бачить в їх абстрактній природі щось своє індивідуальне. Пам’ятаю, як відвідуючи курси по грі в Го (у нас їх ведуть в україно-японському центрі) нам розповідали про те, що занадто активною атакою можна змусити суперника закритися, і так надійно, що цей фланг вже не пробити у майбутньому. А ось якщо відкритого бою не вести і підступати здалеку, і відвертати увагу на інші зони — найімовірніше противник і не помітить, як то слабке місце буде атаковано, та ще й з підтримкою.

Цей принцип я намагалася раніше використовувати в житті, коли працювала у великій корпорації — я вчила себе, наприклад, не висловлювати ідей що з’явилися випадково — керівник міг знайти в них мінуси і другого шансу для їх презентації мені б не дали. Перед тим, як зробити пропозицію я розглядала ідею з усіх боків, знаходила слабкі сторони і тут же шукала для них захисні аргументи, намагалася зробити WOW-презентацію і показати максимум так, щоб у керівника не залишалося жодного шансу мене не похвалити. Я атакувала та вигравала партію.

Грою абстрактних смислів можу також назвати гру Шьогі — японські шахи. Оскільки японці — це нація охоронців традицій, ігрова сфера там сповнена особливих якостей і має неперевершене смислове напилення. Шьогі — японські шахи — існують з 11 століття. На цей час в них грає близько 20 мільйонів людей, а в Україні, до слова, є офіційне представництво японської федерації шьогі (Shogi Dojo).

Зовнішній вигляд цієї гри сильно відрізняється від сучасних шахів. Японці акуратно бережуть на фішках ієрогліфи і не бажають змінити їх на більш зрозумілі схематичні знаки, які дозволили б знизити поріг входу в гру для іноземців. І ось тут вже з абстракції починають проступати смислові нитки: хочеш грати — вчи нашу мову, пізнавай нашу історію. Навколо шьогі витає величезна кількість прислів’їв і приказок, які ніби як стосуються гри, але можуть бути так само перенесені і на реальне життя.

Ось деякі з них:

  • Рання втеча коштує 8 темпів;
  • Маленький пролом змусить осісти все судно;
  • Бери дві фігури за одну;
  • Без золота немає захисту;
  • Кінь який вистрибнув далеко — здобич пішака;
  • Важливе поле суперника — це і ваше важливе поле;
  • Перемога буває схожою на диявола;
  • Результат боротьби вирішує удача;

Дуже схоже на те, що ми спостерігаємо кожен день — чи не так? А все тому, що конкретні життєві ситуації зібрані в абстракції і можуть програватися на дошці.

Якщо пробігтися по стародавньому світу, заглядаючи в усі регіони, де проживали люди ми будемо знаходити дошки, фігури, карти абстрактних настільних ігор. Це і Млин, в яку грали вікінги, і турецька Тавла (у нас це Нарди), це буддійська Ліла, європейський Бридж, гра міста Ур і давньоєгипетська Шен, африканський Калах та багато інших.

Зараз кожен рік по світу відкривають в середньому 1-3 нових гри під час археологічних розкопок, отже древні грали багато і активно. Рівньохонько як і ми.

Абстрактні настільні ігри зараз

Дивовижне розмаїття настільних ігор теперішнього часу, здавалося б не залишає місце древнім безликим сухарям з дошкою. І, тим не менш, кожен рік з’являються абстрактні настільні ігри з новими ігроладами, які завойовують популярність серед всіх вікових шарів гравців.

Шедеврами ігрової думки особисто я вважаю серію ігор GIPF. Перша гра серії з однойменною назвою з’явилася в 1994 році, а після неї світ побачили TAMSK, ZÈRTZ, DVONN, YINSH, TSAAR, PUNCT, LYNGK. Всі ігри під авторством Кріса Бурма — це твори абстрактного мистецтва: кожна з них мимоволі направляє розум до якоїсь з життєвих філософських тем: TAMSK — гра часу, YINSH — гра змін, DVONN — гра коренів, PUNCT — гра зв’язків. Кожна з них — всього лише фішки та дошка, але у кожній демонструється так багато важливого. Всі ігри — на двох, мовчазні й величні — тут немає місця порожнім діалогам, тільки логіка, чистий розум і урочистість абстрактної думки.

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри
Ігри з серії GIPF

Azul — гра-милота останніх років. Гравці збирають кольорові плитки за певними правилами й намагаються заробити максимально можливу кількість очок. Також не так давно вийшла прекрасна Sagrada, де компонентів вже трохи більше (там є і картки, і куби), але вона все ще відноситься до абстрактних.

Багато хороших ігор також випустила компанія Gigamic. Серед них: Quoridor — де гравцеві потрібно побудувати оптимальний тунель і балансувати між бажанням будувати й бажанням заважати противнику, Quatro і Quixo — сучасні хрестики-нулики, Pylos — гра переходить з 2D в повноцінне 3D, де будувати можна і вшир і вгору.

Як не дивно, але багато карткових ігор також відносять до абстрактних — це і стек ігор з європейською колодою карт, це і японська Кой-Кой, що грається колодою ханафуда, а деякі ігроведи до абстрактних відносять навіть такі ігри з картами як Домініон, 7 Чудес, інновацію і Magic the Gathering! Мимоволі починає здаватися, що велика частина відомих сучасних ігор належить до абстрактних і в цілому, якщо поміркувати, так воно і є. Відрізняється лише глибина абстракції та чистота ігрових елементів від їх особливих якостей.

Тераформування Марса (локалізація Кілогеймс) демонструє спрощену версію реального тераформування червоної планети, а спрощене — це частково абстраговане. Будь-який єврогейм — це абстракція на описану ситуацію, будь то енергостанція в грі Енергомережа, будування міста в Machi Koro або розвертання заводу по змішуванню фарб у Fun Factory.

Висновок — всюди абстракції, а в іграх цього найбільше. Саме тому кажуть, що ігри вчать життю, його основам і правилам. Там на ігровій дошці не окремий новий світ, а абстракція того, що ми бачимо перед собою, реальний та динамічний, з тими ж взаємодіями й уроками, відносинами й закономірностями.

Де пограти?

Абстрактні настільні ігри є майже у кожному ігровому клубі країні. Єдиний тип ігрових клубів, де їх не буде — це, мабуть, що НРІ клуби (настольно-рольові), де основу діяльності складають історії, діалоги, конкретні ситуації та спілкування. У Dungeons and Dragons ігрові ситуації здебільшого конкретні, а не абстрактні.

У Києві є Ігромаг, Гекс, Нора, СBGames, Lucky Quest, BroGames, Cucaracha Game Club, Клуб 23 від Ігродолу, тощо. У коментарях можете поділитись місцями з ваших регіонів, де можна пограти в абстрактні настолочки. Також, є місця, де грають у класику за інтересами. Наприклад, є багацько клубів шахів, особливо для дітей — майже у кожному ЦДЮТ. В Ukrainian Shogi Dojo можна безкоштовно пограти у японські Шьогі, а в славетну Го можна пограти у клубі Супутник від Федерації Го. Все це після карантину, звісно 🙂


Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Автор статті: Ольга Федіна, психолог, геймдизайнер, популяризатор настільних ігор

Інші публікації за темою НАСТІЛЬНІ ІГРИ

Зомбіцид

Володимир Кузнєцов: Про те, чим саме крутий Зомбіцид – на прикладі однієї партії

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Апокрафтика: Як заповняти Лист Персонажа?

Червоний дракон

Апокрафтика: Червоний Дракон

Чарівник

Таверна Чванлива Чайка: Класи D&D. Чарівник

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Таверна Чванлива Чайка: Класи D&D. Чаклун

Театральні декорації

Апокрафтика: Театральні декорації

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Таверна Чванлива Чайка: Класи D&D. Слідопит

Крила

Ігромаг: передзамовлення “Крила”

Зелений дракон

Апокрафтика: Зелений дракон

Кілоґеймс

Kilogames: оновлення планів з локалізації ігор на 2020 та 2021 роки

Теорія гри: Про абстрактні настільні ігри

Ігромаг: Локалізації ігор на 2020 рік

Міконіди

Апокрафтика: Міконіди

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори