Троє проти

З самого початку “Троє проти Зла” позиціонувався як іронічна історія про потраплянців — і у 2012 році це було потрапляння в Інтернет та взаємодія з відомими на той момент мемами. Але життя мемів недовге, актуальність  жартів про них теж сумнівна, ще була історія про викрадення авторів іншопланетянами (або ні, хто ж його зна, просто ми придумали отримали таку інформацію, отже, треба нею поділитися — ха, тепер ми можемо теж називатися українськими журналістами?). 

Коротше, комікс і його концепція протягом наступних років зазнали змін, в Україні розпочався ренесанс українських коміксів, автори повернулися на Землю, виживши на планеті гладіаторів (так кажуть наші уявні інсайдери) і у 2016 році розпочалася нова оповість, яка, на думку авторів, має вмістится у три частини.

Тепер це був комікс про потраплянців у фентезійний світ — і, як не дивно, можливостей як для історії, так й для гумору у авторів стало більше. Це пояснюється дуже просто: можна гратися на полі класичних фентезійних та міфічних сюжетів, переосмислювати казкових та фольклорних персонажів, робити іронічні алюзії на сучасну культуру. Ну як на сучасну? Насправді, події починаються в епоху долара по 5 гривень, герої згадують “Diablo” (і є певний контраст, коли один з другорядних персонажів фентезі-світу раптово каже про стартап) і взагалі комікс пронизаний ностальгічними нотами, від яких загальна симфонія твору лише виграє, бо це дозволяє йому бути цікавим не тільки для young adult, але й дорослішій аудиторії.