Umano e imperfetto: “The Hematophages”

The Hematophages
Umano e imperfetto

Umano e imperfetto

Якесь-таке відображення особистого відбуваючого.
Ніщо не зупинить ніщо, час якого настав.

Закінчую з The Hematophages Коз(ж)еневського, “space horror masterpiece” (Daily Dead, шо б це не було), придбану колись за 1 євро, кхм. Залишається ще п`ять розділів до кінця твору, але можна зробити певні висновки.

Але спочатку основне про спейс хорорь. Далеке майбутнє. Люди живуть в космічному просторі. Всім заправляють корпорації. І жінки. Героїня, недосвідчена в ділах комічних експедицій, Пейдж Амброзяк, пройшовши співбесіду, наймається на судно, яке швидко швидко, т.як конкуренти не сплять, повинно вирушити в темні єбеня космосу, бо раптово виявили слід давно втраченого корабля-колонії Manifest Destiny. Звичайно все не без меркантильних цілей корпорації.

Команда корабля рятівника складається виключно з жінок, як і всі герої у творі жіночої статі, а перші чоловічі особові займенники з’являються ближче до середини (поки нарахував три), і, як не дивно, вони є тими таки гематофагами, до речі, один з яких, правда в супроводі компаньйонки, вийшов на мізансцену в самий непідходящий для героїнь момент. Штош. Значть далі команда відправляється на ризиковану місію в Миколаївську обл на плонету, обгорнуту червоною жижою і де пустив корні втрачений корабель. Ну от і по синопсису для бідних, та й шоб без спойлерів.

Як зазначила одна голова на Goodreaders, якби цей роман був написаний в 80-хх, то по ньому Карпентер зняв би охуєний спейс-фільм. Я правда про Клайва Баркера подумав, хз. Не суть. Власне, може тому, шо після омном-омном фільмів жанру спейс хорорь, будь-яких рангів, роман та події в ньому не сприймаються на «вау, неможливо відірватись», хоча тут єсно-шо все залежить від сприйняття/занурення (а в мене з цим бувають трабли), або від обізнаності в жанрі (і тут не без гріха). Але безсумнівно, це легке, забавне і цікаве чтиво, з гегами,крутими космічними корсарами-skinwrapper_ами, з кров’ю та кишками, розумними міногоподібними, з канібалами, з преодолеванием себя від героїні Амброзяк (не знаю чим закінчиться твір, але, як на мене, вона б підійшла для продовження лінії, для якоїсь трилогії). Да шож говорити, потрібно дочитати сам роман, може з`явиться шось нове і чудове. Побачим-с.

Дописи за темою

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Здена Тесличко: “Кантика для Лейбовіца” Волтера Міллера-молодшого

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Відгуки та й отаке: “Ехопраксія”

Заколот

Trip w/ Book: «Заколот» Володимира Кузнєцова

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Книжки опосума: “Тінь на порозі” Нати Гриценко

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Олександр Гнатюк: «Ехопраксія»

Механічний апельсин

Відгуки та й отаке: “Механічний апельсин”

Umano e imperfetto: "The Hematophages"

Олександр Гнатюк: «Сліпобачення»

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори