Umano e imperfetto
Якесь-таке відображення особистого відбуваючого.
Ніщо не зупинить ніщо, час якого настав.
Подивився трилер, сай-фай хорор, класику студії Hammer film, The Quatermass Xperiment 1955 року і його рімейк – BBC телевізійну постановку 2005 року. Оригінальний ж фільм ще заснований на однойменному серіалі 53 року про доктора Квотермасу і його пригоди з космічними прибульцями. Як кажуть язики Вікіпедії, цей серіал підштовхнув Голлівуд до створення Космічної Одіссеї 2001 та Чужого.
Якщо перший фільм є, нуу, досить цікавим, з його трушною англійською постановкою і акторами, звуком, спецефектами, нагнітаючою атмосферою і страхом перед невідомим космічним піздєцом, все-таки, з сьогоднішнього сьогодення, залишається фільмом 1950-х років, да, класикою, класикою хорошою – безсумнівно, але цілком можливо, шо багатьом він не зайде, якраз саме через ті сцени, діалоги і акторів, через свою часову належність.
І коли перша стрічка ризикує бути прокинута сучасним поглядом, то й другу також можуть заулюлюкати, через свою телевізійність, наприклад. Але якраз ця риса мені сподобалось. Нагадало 90-ті та нульові, коли ти міг зловити якусь ТВшну (точно не BBC) трансляцію і залипнути, тобі було норм, на тонкості і пройоби тобі не дуже й зважалось. Взагалі, друга стрічка мені смакує значно більше, можливо саме через цю гру і прорив минулого в теперішнє, через вже свої оригінальні сцени і операторські плани.
Ну і сюжет Експеримента Квотермаса точно гідний уваги:
Бернард Квотермаса вперше відправляє в космос керовану ракету з екіпажем, зразу після цього зв’язок переривається. Після падіння корабля на Землю, стає відомо: двоє космонатів зникли, один залишився, і те в шоковому стані, вийти з ракети було неможливо, а єдине шо нагадує про відстутніх — це пусті пристібнуті до крісел скафандри, та-дам.
7 The Thing з 10.
