Том перший
Для мене ця історія почалася в серпні минулого року. Ми з дружиною приїхали на «Ворлдкон» до Дубліна і, забираючи пакети учасників, виявили, що беджі оформлені надзвичайно красивими артами. Авторка цих робіт – японська художниця Сана Такеда – була почесною гостею фестивалю, і це стало додатковим приводом поцікавитися, над якими ж проектами вона працювала.
Так я дізнався про існування «Монстриці», яку Такеда створює разом зі сценаристкою Марджорі Лю.
Перший том я придбав англійською, бо не міг прогавити можливість взяти автограф у Сани Такеди, — але зізнаюся: у тривалій мандрівці дочитати його не встиг, а потім навалилися інші справи…
Українське видання я проковтнув за два дні. Перше, що вражає, коли береш книгу до рук – формат. «Монстриця» від «Рідної мови» значно більша за всі відомі англомовні видання (!), і це цілком виправдано, оскільки Лю і Такеда працюють над сюжетом на різних рівнях і сповна використвують можливості комікса як дев’ятого вида мистецтва. Кожну сторінку хочеться роздивлятися, а сам комікс – щойно закінчиш читати – негайно перечитувати.
Як на мене, найбільша перевага «Монстриці» — саме поєднання візуальної та сюжетної складової. Буквально з перших сторінок нам оповідають похмуру, жорстоку історію, не намагаючись спеціально щось пояснити. Все стає зрозумілим з контексту: розмов, вчинків, тла, на якому вони відбуваються (і тут, підкреслимо, деталі багато важать!).
Головна героїня — Майка Піввовка — свідомо дозволяє, щоб її спіймали і продали в рабство разом з кількома дітлахами потаємників. Раніше люди й потаємники так-сяк співіснували, та потім сталася війна, яка все змінила. Сама Майка у цій війні втратила руку, але здобула дещо інше – і це її по-справжньому лякає. Тепер вона хоче за будь-яку ціну дізнатися таємницю власної матері… чи, принаймні, вважає, що готова таку ціну заплатити…
Перший том «Монстриці» складається одразу з шести випусків – нетипово для коміксів такого типу, але авторки вирішили, що читачам потрібно більше часу, аби повністю зануритися у цей світ. А світ тут дійсно вартий окремої згадки: естетика ар-деко поєднана у «Монстриці» із стімпанком, мангою та темним фентезі. В небі можна помітити тіла мертвих богів, величезна стіна розділяє світи людей і потаємників, археологи часом знаходять жахливі артефакти… І це я ще не згадав про розумних багатохвостих котів та інших несподіваних персонажів!..
Загалом у моєму приватному рейтингу «Монстриця» — безперечний лідер з коміксів, прочитаних українською в 2019 році (і це при тому, що минулий рік був плідним на шикарні релізи). Відчайдушно раджу: не пропустіть!
Популярні публікації
Дописи за темою
