Вічні

Відгук на мальопис

Василь Кімейчук
Василь Кімейчук

📜 Ніл Ґейман
🎨 Джон Роміта-молодший
📗 «Вічні»
✍ Переклад: Артем Яворський
📇 Видавництво: Molfar Comics

На тлі громадянської війни Marvel Вічні з’являються один за одним, наче з дивного сну наяву, відразу примиряючись із фактом, що вони є чимось значно більшим, аніж звичайні люди, якими себе вважали. Вони розуміють, що мають замало часу, аби розтрачати його на жалощі за цим, адже вони втягнуті в боротьбу між життям та смертю, що охоплює час і простір!

Привіт всім нашим читачам! Із вами Споглядач і ви на UAGeek.

Сьогодні я розповім вам про мальопис Ніла Ґеймана та Джона Роміти-молодшого — «Вічні», який переклало і видало у нас видавництво Molfar Comics у докарантинному 2019 році. Ще тоді у мене виникло питання, чому таке маленьке видавництво взялося за не таку вже й популярну ліцензію? Але видавець працював на випередження, бо незабаром Кевін Файґі, продюсер Кіновсесвіту Marvel планував увірватися на великі екрани з однойменним фільмом «Вічні», ввівши ним нові змінні для подальшого розвитку сюжетів та персонажів. А із виходом коміксу український читач отримав можливість ознайомитися з самими Вічними та їхньою історією. Але сталося те, що досі триває — карантин. Зачиняються кінотеатри, а великі кінопрем’єри відкладаються, тому фільму ми так ще й не побачили. Зате є комікс, і я вважаю, що нам страшенно із цим пощастило.

Вічні — боги серед людей

То хто ж такі ці Вічні і як нам у них не загубитися? Перенесемося у далекий 1976 рік, де Джек Кірбі, знаний як «Король», створює та випускає у вільний продаж The Eternals #1 — історію про расу штучно створених «богів», котрі населяють Землю ще від початку людської еволюції.

Вічні — боги серед людей

На нашу планету прибуває небачених масштабів космічний корабель із древньою расою творців життя у багатьох всесвітах — Целестіалами. Целестіали  захоплюють тодішніх предків людей та ставлять на них досліди, створюючи Девіантів та Вічних. Девіанти мають мутовану ДНК, яка призводить до деформацій їхніх тіл та зміни кольору шкіри. Вічні ж — ідеальні надлюди, обдаровані винятковими силами, для яких використовують космічну енергію. Через це Девіанти заздрять Вічним і надалі точать із ними тисячолітні війни. Щось я надто відхилився від теми, але рекомендую вам самостійно ознайомитися із творінням Короля. Для зацікавлення скажу,  улюблений антагоніст минулого десятиліття — Танос — теж був Вічним, але із вкрапленням девіантської мутації.

Шанувальники Кірбі добре знають, що він був художником та сценаристом коміксів. Ідея про могутніх істот-богів, які завітали на нашу землю, завжди йому подобалась. Це помітно уже в першій його роботі для Marvel – «Меркурій двадцятого століття».

Джек не був затятим уфологом і, найімовірніше, не вважав прихід інопланетних істот і їх вплив на розвиток homo sapiens єдиною правдою. Але він так само не вважав, що ін’єкція суперсироватки може перетворити тюхтія у Капітана Америку, що не заважало йому допомагати писати історії про нього. Для Джека ця ідея була чимось аморфним, своєрідною точкою опори, від якої можна було відштовхнутися у пошуках натхнення або рішення якоїсь складної проблеми.

Доісторичні інтрапланетарні туристи? Чому б і ні? Джек вважав це цікавим концептом.
Вічні — боги серед людей
Марк Еван'єр
Теле- та комікс-сценарист
Вічні — боги серед людей
Комікс Вічні входить у трійку мальописів? з яких ми почали співпрацювати з Марвел. Отримати саме цю ліцензію та інші не було особливої складності отримати. Більша складність вийти з Marvel на зв'язок, це зайняло кілька місяців, з щотижневим надсиланням листа і не отриманням відповіді.

Також можна згадати, що під час відкриття передзамовлення ми хотіли іншу обкладинку й анонсували її. Але правовласник нам відмовили, і у читачів виникло багато питань "що робиться, чого..."
Мольфари
Molfar Comics
Вічні — боги серед людей

Але до чого тут Ніл Ґейман та Джон Роміта–молодший? А до того, що ці два засранці у 2006 році беруть оригінальне творіння Кірбі, осучаснюють та переосмислюють його. Особисто я в захваті, що за історію «Вічних» взявся сам Ґейман. Враховуючи, що історія Вічних завжди перепліталася із мітологією, адже у різні часи людство поклонялося їм як богам та по своєму їх боготворило — а якщо ви знаєте, хто такий Ніл Ґейман, то вам відомо, що він автор, який просто фантастично оперує мітичним легендаріумом та творить сучасний міт XX-ХХІ століть. Чого тільки варті його Американські боги та серія коміксів The Sandman (до речі, люто рекомендую). Так от, Ґейман обіграє ідею Кірбі, бере із неї все можливе та творить свою історію, незалежну від оригіналу. На мою думку, саме цей комікс Кіновсесвіт Marvel візьме за першооснову, адже у ньому чудово пояснюється де і ким були Вічні під час подій минулих кінофаз. 

Вічні — боги серед людей

Щодо Джона Роміти–молодшого, якщо відверто, я його не люблю, але цього разу йому вдалося передати весь задум автора, взявши дещо із першоджерела Кірбі та створивши свої образи персонажів. Цей тандем вдихнув нове життя у «Вічних», дуже шкода, що тільки у лімітованій серії. Мені було б надзвичайно цікаво спостерігати за тим куди б Ґейман завів цих героїв далі.

Вічні — боги серед людей

Що ж такого унікального зробив Ґейман із Вічними? Він їх просто знищив. Вітаю у світі, де ніхто не пам’ятає Вічних, навіть вони самі. Молодий лікар, Майк Каррі, зустрічає таємничого чоловіка, який намагається йому розповісти про Целестіалів, які створили їх двох і ще багато таких як вони — богів, або ж Вічних. Але із якихось причин ніхто не пам’ятає того, ким вони є насправді, та й сам Ікаріс невпевнений у тому, що підносить йому розтерзана пам’ять. Ну і як у більшості коміксів про супергероїв, світу загрожує величезна небезпека. Це, звісно, якщо Ікарісу, Маккарі, Церсі та іншим Вічним не вдасться об’єднатися та віднайти себе, щоб побороти загрозу і знайти винних у їхній втраті пам’яті. Уважні читачі могли б уже подумати на запеклих ворогів Девіантів, та спішу вас розчарувати, цього разу не все так просто, що робить цей комікс набагато цікавішим із неймовірно обіграним сюжетом.

Вічні — боги серед людей
Щодо "Вічних" думаю варто відзначити що це був доволі об'ємний проєкт, від чого на початку він здався дуже складним. Починаючи роботу з будь-якою серією, завжди варто дивитись на можливі зв'язки та референси у майбутніх коміксах, особливо це актуально з Марвел, де мультивсесвіт має посилання на дуже специфічні моменти з інших старіших коміксів, а для мене завжди важливо, щоб у перекладі такі речі збігались, особливо коли працювати доведеться у майбутньому з іншими франшизами цієї студії. Крім того, я сам був зовсім не ознайомлений з цією гілкою франшизи. Тому, ще навіть не отримавши матеріалів до перекладу, мені довелось перебрати цілу кипу матеріалу, робити можливі помітки та варіанти на майбутнє, сам обсяг можливої роботи (знаючи популярність мальопису) мене навіть трішки лякав. Втім історія виявилась доволі ізольованою і, як на мій погляд, доступною для читачів, які не зовсім кумекають у всесвіті Марвел. Звісно це дуже полегшило роботу власне мені, але підготовчі роботи не пропали дарма, вони сильно допомогли у роботі з "Дивами" (Marvels).

Цікавий момент бувз перекладом "псевдоросійської", якою розмовляють деякі персонажі. В оригіналі це зроблено за допомогою звичайної англійської з використанням стереотипно кириличного шрифту. Ідея була одразу зрозуміла англійському читачеві, але, як і в старих бойовиках, де ця так звана "клюква" часто зустрічалась, подати її українською було не так просто. Серед декількох ідей обрали подачу цієї говірки дуже битим суржиком. Я взагалі не фанат подачі суржику в тексті через "в'язкість" його для читачів і легкого паразитизму, який вражає українську мову сьогодення. Тому підбираючи слова для персонажів, суржик брався навмисно настільки битий, що не міг би асоціюватись з нормальною українською мовою. Крім того, оскільки ним розмовляє зазвичай лише негативний персонаж у творі, була маленька ставка на те що, читач підсвідомо відсторониться від нього.

Власне моя думка про "Вічних" — чи можу я порекомендувати мальопис? Я просто можу відзначити три основних сторони (на мою думку) цього твору, а читачі можуть вирішити самі.
1) Доволі самостійна і закінчена історія. Для тих, кого лякають книжки, які вимагають знання попередніх серій, або які ну просто ніяк не можуть закінчитись, тут немає таких проблем. "Вічні" добре подають історію для абсолютно нових читачів, а довжина твору дуже чітко виміряна.
2) Оригінальний підхід до створення супергероїв та всесвіту, доволі освіжаючий для тих кому обридли історії про "впав в бочку з хімікатами" або "вкусила гіперадіоактивна білка".
3) Приємне, не занадто стилізоване художнє обрамлення. Для тих, хто цінує просто добре намальований комікс у традиційному стилі.
Вічні — боги серед людей
Артем Яворський

Час підбивати підсумки. Чому так важливо читати цей комікс? Ну принаймні тому, щоб коли нарешті вийде фільм, ви були готовими до поданої ним історії і могли висловити своє фе — «бо комікс краще», привіт всім любителям канонічності. Або тому, що це бісів Ніл Ґейман. Якщо вам і цього мало, то можна звабитись на чудово побудовану історію, яка триматиме у напрузі до самого закінчення, доповнену приємним (цього разу) малюнком. А незрівнянна мітологічна атмосфера та дослідницький дух не залишить байдужим всіх любителів коміксів.

Вічні — боги серед людей

Нагадую, ви були на UAGeek, читайте більше хороших мальописів та цікавої фантастики.

Придбати мальопис "Вічні" можна на сайті Molfar Comics за посиланням
Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Популярні публікації

Рекомендовані статті

0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори